Аналізуємо виконання президентської програми: відкритість діяльності влади

Читать на русском
Володимир Зеленський обіцяв у програмі забезпечити відкритість влади. Як він із цим справляється – у матеріалі.
Слово і діло

Президент Володимир Зеленський, за даними «Слово і діло», за трохи більше, ніж половину каденції виконав 27% передвиборчої програми. Ми продовжуємо нагадувати, які важливі зобов'язання є у його програмі, і на якому вони етапі виконання. Сьогодні поговоримо про обіцянку «забезпечити відкритість діяльності влади та автоматизацію публічних процесів онлайн».

Другу частину цієї обіцянки – про автоматизацію громадських процесів – ми вже аналізували, але за кілька місяців з'явилися новини. Зокрема, на порталі «Дія» доступні сім нових соціальних послуг.

Тепер онлайн можна оформити субсидію, подати заявку на призначення та перерахунок пенсії, оформити довідки про трудовий, страховий стаж, довідку про доходи пенсіонера та витяг з реєстру застрахованих осіб.

«Наша мета — найшвидше оцифровувати ті послуги, якими користуються найбільше українці. Соцпослуги щороку отримують 10 мільйонів українців. А установи, що їх надають, приймають до 18 млн заяв на рік на папері. Завдяки цифровізації соцпослуг зможемо зберегти близько 270 млн аркушів або 1300 тонн паперу на рік», – наголосили у Мінцифри.

Загалом, за словами Михайла Федорова, у «Дії» доступно вже більше 80 послуг, і застосунком користуються майже 12 млн осіб. За рік, за даними опитування КМІС, кількість українців, які користуються державними електронними послугами, зросла з 53% до 60%.

Тим не менш, про повний перехід на режим paperless, який цього року обіцяв прем'єр-міністр Денис Шмигаль, говорити поки що зарано.

Окрім закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», який вже ухвалила Рада та підписав президент, важливою частиною впровадження режиму «без паперів» є законопроєкт «Про публічні електронні реєстри» – він набуде чинності з січня 2022 року.

Також ще не розглянули (з пропозиціями президента) урядовий законопроєкт «Про адміністративну процедуру»: завдяки йому органи влади будуть зобов'язані обґрунтовувати свої акти та не вимагатимуть довідки та документи, якщо потрібна інформація про людину міститься у реєстрах.

Обіцянку Володимира Зеленського забезпечити відкритість діяльності влади також можна розглянути з огляду на доступність даних. Наприклад, Олексій Гончарук, коли був прем'єр-міністром, закрив засідання уряду для преси «щоб не влаштовувати шоу»: «Засідання уряду не повинно перетворюватися на шоу. Це дуже важливо. Тому ми змінимо формат проведення засідань уряду та спілкуватимемося з пресою за результатами цієї роботи».

Коли Кабмін очолив Денис Шмигаль, засідання знову відкрили, доступна також онлайн-трансляція.

Володимир ЗеленськийПрезидент України

У програмі діяльності Кабміну Шмигаля є також пункт про підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. У березні уряд затвердив постанову, якою було розширено перелік інформації для відкритого доступу. Це стосується, зокрема, даних про будівельну діяльності, земельного кадастру, заборгованості з ЄСВ, фінансової звітності, даних про кількість вакцин від коронавірусу, інформації про вільні ліжко-місця в лікарнях.

Запущено також портал «Дія. Відкриті дані», де буде доступна інформація з різних реєстрів та сфер діяльності держави.

Ці інструменти дали змогу Україні піднятися у рейтингу Open Data Maturity, у якому оцінюється розвиток відкритих даних у країні, з 17 місця на 6-те.

Щодо відкритості влади на місцях, то про неї можна судити, зокрема, за Рейтингом прозорості міст України, який складає Transparency International. Під відкритістю організація має на увазі «стан, при якому громадянам забезпечується право та можливість мати доступ до інформації, розуміння ними процесу прийняття рішень через залучення у вироблення та імплементацію політик, а органи влади, усвідомлюючи важливість відкриття інформації та залучення громадськості, проактивні у цьому процесі».

За останніми даними, перша десятка рейтингу така: Маріуполь, Львів, Дрогобич, Вінниця, Тернопіль, Кам'янське, Покров, Бахмут, Дніпро, Біла Церква. Київ опинився лише на 13 місці.

Відкритість влади можна ще трактувати з погляду того, наскільки влада готова до діалогу з громадянами, і наскільки об'єктивну та вичерпну інформацію отримує суспільство від неї. Тут не все так добре, як із відкритими даними.

Наприклад, сам Володимир Зеленський після виборів пообіцяв вести прозорі стосунки з підприємцями: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП та прихованих від суспільства домовленостей».

Тим не менш, у перші ж місяці своєї каденції Зеленський зустрічався на Банковій із Віктором Пінчуком, Рінатом Ахметовим, Ігорем Коломойським, щоб, як повідомили в ОПУ, обговорити «питання інвестування». Але про ці візити суспільство дізналося від журналістів, стенограма чи відеозапис переговорів не велися.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак обіцяв забезпечити прозорі державні процеси у відомстві – без «інтриг та телефонного права». Але також не зміг. За нього тривала практика непублічних зустрічей в ОПУ з бізнесменами та олігархами.

Найсвіжіший приклад того, що влада не завжди готова відверто говорити з громадянами – «Вагнергейт». Щойно стало відомо про спецоперацію і, в принципі, до сьогоднішнього дня вичерпного пояснення, що сталося, від влади не було. А пояснення при цьому лунали різні та суперечливі.

Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: