Аналізуємо виконання президентської програми: відмова від пластику і переробка сміття

Читать на русском

Володимир Зеленський обіцяв, що Україна відмовиться від пластику і перероблюватиме сміття. Виконання цих обіцянок йде дуже повільно.
facebook.com/president.gov.ua

Оточення президента останнім часом активно використовує тезу про те, що Володимир Зеленський виконує передвиборчі обіцянки. Можливо, це пов'язано з чутками, що Зеленський збирається йти на другий термін: реалізація більшої частини програми – хороший козир на виборах. Аналітики видання «Слово і діло» пропонують не вірити на слово ні владі (про запаморочливі успіхи), ні опозиції (про катастрофічні провали), а вивчати фактаж. Якщо в ОПУ звернули таку пильну увагу на президентську програму, ми нагадаємо, які важливі зобов'язання в ній були. Сьогодні поговоримо про дві взаємопов'язані обіцянки «запровадити сортування і перероблення сміття» і «Україна відмовиться від пластику».

Світовий досвід підказує, що обмежити використання пластикових пакетів не так складно. У деяких країнах – Франції, Чехії, Молдові, ПАР – заборонено поширювати такі пакети. У Греції і Швеції ввели екологічний податок на продаж. У Грузії, Кенії, Ботсвані, Бангладеш заборонено не тільки виробництво і розповсюдження, а й ввезення пластикових пакетів.

Наша Верховна рада зараз на початку шляху у цій боротьбі. У листопаді 2019 року в першому читанні депутати ухвалили законопроєкт «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Пропонується заборонити в об'єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг використання:

  • надлегких пластикових пакетів;

  • легких пластикових пакетів завтовшки до 50 мкм;

  • оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.

Обмеження не будуть поширюватися тільки на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон і розмірами 225х345х450 мм, які використовують як первинну упаковку для м'яса, риби, сипучих продуктів. Їх заборонять від 2023 року, коли на ринку з'явиться альтернатива.

Заборона на пластикові пакети має почати діяти через дев'ять місяців з дня ухвалення закону. Як альтернативу пропонують використовувати біорозкладні і паперові пакети, сумки багаторазового використання. За поширення пластикових пакетів будуть штрафувати.

У законопроєкті йдеться, що мета Європи – використовувати до 90 пакетів на людину в рік і поступово знижувати цю цифру. В Україні ж зараз на одну людину в рік припадає 500 пакетів.

Проте у другому читанні законопроєкт не ухвалили, а відправили на доопрацювання. Зараз він знову з'явився в парламенті і кочує з одного пленарного тижня в інший, так і залишаючись без розгляду. Через карантин і коронавірус до нього просто не доходять депутатські руки.

У Міністерстві екології у відповідь на запит «Слово і діло» також нагадали, що на повторне перше читання відправлений законопроєкт «Про управління відходами». Після його остаточного ухвалення напрацюють зміни до законодавства щодо європейських підходів до управління відходами пластику.

Все складно з другою обіцянкою президента – сортування та перероблення сміття. Зеленський адже не перший, кому спала на думку така ідея: місцева влада вже не один рік обіцяє побудувати в своїх регіонах сміттєпереробні та сміттєсортувальні комплекси.

У Києві та Дніпрі для реалізації проєкту будівництва сміттєпереробних заводів зараз шукають інвесторів. У Полтаві мер Олександр Мамай обіцяв побудувати завод до 2025 року, зараз розробляють проєкт.

У Сумах, Івано-Франківську, Житомирі, Вінниці та Одесі вже є інвестори для будівництва сміттєпереробних заводів. Влада Херсона веде переговори з потенційним інвестором, а в Чернівцях тільки розглядають можливість будівництва.

У Міністерстві екології, говорячи про результати вирішення питання про сортування і переробку сміття, теж посилаються на законопроєкт «Про управління відходами». Він передбачає:

  • введення ієрархії поводження з відходами;

  • запровадження принципу «забруднювач платить»;

  • створення можливостей для залучення інвестицій в будівництво сміттєпереробних заводів;

  • законодавчі основи для короткострокового і довгострокового планування управління відходами.

У міністерстві відзначили, що ухвалення законопроєкту створить умови для будівництва сміттєпереробних заводів і появи сміттєсортувальних потужностей в країні.

На розгляді парламенту є ще два законопроєкти, які допоможуть реформувати цю сферу – «Про відходи електронного та електричного обладнання» і «Про батареї та акумулятори».

Отже, не можна сказати, що виконання цих двох обіцянок президента стоїть на місці, але навряд чи можливо їх реалізувати за одну каденцію. Що стосується пластику, то поки що йдеться лише про обмеження використання пакетів, а не про відмову від них. У питанні перероблення та сортування сміття багато що впирається у вартість будівництва заводів – потрібно шукати інвесторів. Сумніваємося, що в найближчі роки в Україні почнеться якесь масове будівництво сміттєпереробних заводів, але цілком можливо, що підготують законодавчу базу.

Нагадаємо, «Слово і діло» почало робити детальний розбір кожної окремої обіцянки з передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: