Передвиборча програма президента станом на сьогоднішній день виконана на 24%. І сам Володимир Зеленський, і його оточення постійно підкреслюють, що хочуть виконати її по максимуму. У зв'язку з чим не можна виключати, що Зеленський буде балотуватися на другий термін. «Слово і діло» продовжить нагадувати, які важливі зобов'язання були в програмі. Сьогодні поговоримо про обіцянку «замінити податок на прибуток податком на виведений капітал».
«Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск», – йдеться в президентській програмі.
Податком на виведений капітал, нагадаємо, обкладається виведення коштів з обороту підприємства – дивіденди, роялті, відсотки тощо. У даної обіцянки Зеленського теж є історія. Ввести податок на виведений капітал обіцяли і парламентарії VIII скликання, і п'ятий президент Петро Порошенко, і Олександр Данилюк в статусі міністра фінансів. Незважаючи на те, що у Верховній раді реєструвався відповідний законопроєкт, виконати зобов'язання не вдалося. Основними причинами цього стали: по-перше, зменшення доходів держбюджету, а по-друге, проти був Міжнародний валютний фонд.
Не так давно Данилюк навіть говорив, що Петро Порошенко і Ніна Южаніна свого часу подавали законопроєкт «з метою піару»: «Я веду переговори з МВФ – а вони вирішили попіаритися на цьому. І якщо його ухвалюють, це означає, що відразу виникають проблеми з МВФ і «дірка» в бюджеті ... ».
У нинішньому скликанні Верховної ради обіцянку ввести податок на виведений капітал дали партії «Слуги народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність» і «Батьківщина».
«Європейська солідарність» в 2019-му і 2020-му реєструвала законопроєкти щодо податку на виведений капітал. Є також альтернативна ініціатива від трьох нардепів «Слуги народу».
Податок на виведений капітал: історія законопроектів та обіцянокУ Раді лежить два законопроекти про податок на виведений капітал. Скільки спроб впровадити податок було раніше?
У травні минулого року свій законопроєкт «Про заходи стимулювання економіки України і введення податку на виведений капітал» для обговорення оприлюднив депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Але при цьому заяви влади щодо податку на виведений капітал досить суперечливі. Наприклад, Гетманцев в жовтні 2019 року говорив, що Міжнародний валютний фонд «не особливо задоволений» податком на виведений капітал. МВФ бачить дві проблеми: перша – податок не вирішує питання спрощення адміністрування, друга – негативний досвід інших країн. «МВФ вважає, що практика Естонії, яку нам пропонують як приклад, є негативною. На рівень надходжень, який був до введення податку, вони вийшли більш ніж через 10 років. Податок впливає деструктивно на розвиток економіки. Люди не купують собі товари споживання, їх набуває компанія, ухиляючись від податків», – розповідав депутат.
Володимир Зеленський в цей же час теж висловлював побоювання щодо того, як введення такого податку позначиться на співпраці з МВФ. Але при цьому влітку 2020-го президент вже говорив, що податок потрібно впроваджувати, «якщо є готовність». «Будь-яку реформу, якщо ви не готові впроваджувати, – не треба її чіпати. Мені здається, що якщо ми вводимо податок на виведений капітал, то запроваджуйте. Запроваджуйте – і все. Якщо він покращує життя людей – треба вводити. Без цих «вправо», «вліво», «трохи», «спробуємо». Мені так здається», – сказав президент на засіданні Нацради реформ.
У березні цього року Зеленський вже перераховував податок на виведений капітал серед важливих внутрішніх реформ в Україні.
Олексій Любченко – нині міністр економіки, а раніше керівник Державної податкової служби – в серпні минулого року говорив, що не підтримує заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.
В результаті в липні минулого року Гетманцев сказав, що питання введення податку на виведений капітал розглянуть восени. «Законопроєкт вже є. Однак, є й інший підхід, попередньо підтриманий президентом – поширити ПнВК на всю економіку. Я бачу в цьому багато ризиків як для держави у вигляді величезної діри в бюджеті, так і для бізнесу, який зіткнеться з новою реальністю: вона і в частині податкового контролю, і в частині простоти ведення обліку не виправдає очікування. Також величезні ризики існують для економіки в цілому. Але, я думаю, більш предметну розмову почнемо вже восени», – повідомив депутат.
Але у вересні Гетманцев сказав, що законопроєкт можуть максимум розглянути в першому читанні до кінця року.
Міністр фінансів Сергій Марченко в лютому 2021-го висловився категоричніше: за його словами, міністерство поки не бачить можливості ввести податок на виведений капітал, оскільки відсутні компенсаторні механізми.
Однак уже через пару місяців, в інтерв'ю «Слово і діло», Марченко повідомив, що механізм податку на виведений капітал частково буде реалізований в проєкті Дія.City.
«Ми подивимося, наскільки цей податок є чітким, зрозумілим, наскільки його можна далі застосовувати на всю систему. Єдине, що я хочу сказати – я розумію втрати бюджету (від повноцінного впровадження податку на виведений капітал – ред.), тому на сьогоднішній момент мені складно робити якісь інші оцінки. Звичайно, може бути таке політичне рішення, але тут є певне застереження з боку МВФ, який категорично не сприймає податок на виведений капітал», – розповів міністр.
При цьому, за його словами, МВФ не буде проти такого часткового введення податку на виведений капітал, адже в Дія.City це стосуватиметься незначного сегменту.
Закон про правовий режим Дія.City вже ухвалений парламентом і підписаний президентом. Він передбачає, що резиденти будуть платити корпоративний податок на вибір – на прибуток (18%) або на виведений капітал (9%).
«Я скептично ставлюся до податку на виведений капітал. Подивимося, як спрацює Дія.City. Але ми готові прислухатися до різних моделей. У той же час мій досвід показує, що краще робити незначні адміністративні зміни законодавства, ніж глобально все відразу міняти», – вважає глава Мінфіну Марченко.
На даний момент є деякі побоювання на рахунок того, чи буде виконана обіцянка Зеленського запровадити податок на виведений капітал. У цієї реформи є чимало противників, в тому числі у владі. І як бачимо, у Верховній раді та уряді намагаються обережно підходити до питання, зважившись тільки на обмежене введення механізму. Крім відсутності в Україні єдності в питанні запроваження податку, проти виступає МВФ, що також є серйозною перешкодою.
Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
професія вчителя стане престижною і високооплачуваною;
підписати угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»