Аналізуємо виконання президентської програми: інститут мирового судді

Читать на русском
Володимир Зеленський обіцяв, що в Україні будуть мирові судді, обрані народом. Чи є прогрес у виконанні обіцянки, розібралося Слово і діло.
Слово і діло

І Володимир Зеленський, і члени його команди єдині у думці: щоб балотуватися на другий термін та перемогти, потрібно виконати максимум передвиборчої програми. За даними «Слово і діло», за половину каденції повністю виконано лише 27% обіцянок. Ми продовжуємо нагадувати, які важливі зобов'язання є у цьому документі. Сьогодні поговоримо про обіцянку запровадити інститут мирового судді.

Точніше у програмі вона звучить так: «Ми повернемо довіру та повагу до суду. Для простих суперечок – мирові судді, які обиратимуться народом».

Мировий суддя – особа, яка має повноваження розглядати справи у мирових судах. Це місцеві судові органи нижчої ланки, які мають обмежену юрисдикцію. Зазвичай, мирові суди розглядають малозначущі справи в межах округу (громади) за спрощеною процедурою або ж розглядають кримінальні справи в першій інстанції.

Інститут мирового судді працює у багатьох країнах: США, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Бельгії, Сингапурі, Індії, Ізраїлі, Швейцарії, Росії та Італії.

У Великій Британії мировий суд найчастіше складається з трьох осіб, традиційно такими суддями стають авторитетні в громаді люди, які мають пройти спеціальний курс навчання. В Італії мировий суд – це найнижча інстанція, суддів туди призначає орган судового самоврядування. На посаду можуть претендувати особи віком від 30 до 70 років, які склали іспит на знання юридичних норм та пройшли стажування.

У Росії мирові судді розглядають кримінальні справи щодо злочинів, покарання за які не перевищує трьох років позбавлення волі. У Франції інститут мирового судді скасували у середині XX століття.

У програмі Зеленського обіцянка щодо мирового судді йде у комплексі із запровадженням суду присяжних: мирові судді – для простих суперечок, суд присяжних – для кримінальних злочинів. І поки суд присяжних має більше шансів з'явитися в Україні. Вже після виборів про цю реформу говорив і Володимир Зеленський та Олександр Корнієнко. Були також законодавчі ініціативи – від депутатів та Кабміну.

Обіцянка на всі часи: хто і як обіцяв запровадити виборність суддівДати громадянам право обирати суддів українські політики обіцяють уже понад двадцять років. Володимир Зеленський також обіцяв запровадити інститут мирових суддів, яких вибиратимуть люди.

Показовим є те, що міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю «Слово і діло» на запитання «Коли повноцінно запрацює інститут мирових суддів та суд присяжних?» дав відповідь лише стосовно другої частини. За його словами, щодо суду присяжних було ухвалено політичне рішення – він однозначно запрацює.

У плані пріоритетних дій Кабміну на 2021 рік є пункт «опрацювати питання запровадження інституту мирових суддів». Це передбачає підготовку для президента та уряду аналітичного документа за результатами дослідження та пропозицій щодо доцільності запровадження інституту. Відповідальним за це призначено Міністерство юстиції, дедлайн – грудень.

У жовтні за участю представників Мін'юсту, Верховної ради, Верховного суду та наукової спільноти пройшло обговорення питань запровадження інституту мирових суддів. Обговорювали, зокрема, які зміни до законодавства слід запровадити, моделі світової юстиції, міжнародний досвід у цьому питанні, оптимальну модель мирових суддів для України, питання правового статусу мирового судді (процедуру обрання чи призначення, повноваження), а також питання підсудності та юрисдикції.

Дискусійним було також питання фінансування роботи мирових суддів – за рахунок держави чи місцевого бюджету, або ж за умови співфінансування.

Після зустрічі в Інституті законодавства Верховної ради повідомили, що підтримують створення інституту мирових суддів – «це наблизить суд до суспільства, підвищить рівень довіри населення до правосуддя, реально зменшить навантаження на місцеві суди».

У Міністерстві юстиції розповіли, що було визначено об'єктивні потреби у роботі мирових суддів:

  • ефективний розгляд незначних справ на рівні першої інстанції шляхом спрощення та прискорення процедур, це знизить навантаження на місцеві суди;

  • забезпечення доступу населення до правосуддя, включаючи забезпечення фактичної територіальної доступності, ефективної юридичної допомоги у вирішенні спорів, спрощення та прискорення процедур;

  • активне та широке впровадження та використання примирливих процедур, альтернативних способів вирішення спорів.

У вересні в одному із інтерв'ю про мирових суддів згадав Руслан Стефанчук. «Наразі розробляємо зміни для впровадження в Україні мирових судів. Ми знаємо, наскільки завантажено судову систему. Але великий пласт – це дрібні справи, які можуть розглядати люди, яким довіряють місцеві громади», – сказав народний депутат.

Що в результаті: ідея із запровадженням інституту мирових суддів лише на етапі обговорення та взагалі «сира». Немає жодної конкретики, якою може бути модель мирового суду в Україні, коли він зможе запрацювати (хоча б пілотний проєкт), як призначатимуть суддів (обиратиме їх народ, як обіцяв Зеленський, або спеціальний орган). Тож поки що шанси на виконання обіцянки президента невеликі.

Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: