Аналізуємо виконання президентської програми: економічний паспорт українця

Читать на русском

Запровадити економічний паспорт українця обіцяв Зеленський. Слово і діло розібралося, що зараз з цією ідеєю.
Слово і діло

Оточення президента і сам Володимир Зеленський останнім часом активно використовують тезу про виконання передвиборчих обіцянок. На цьому наголошується у відеороликах президента і у пресрелізах на сайті ОПУ. Наразі ж, за нашими даними, Зеленський виконав 21% програми. Якщо до цього документа прикута така пильна увага, «Слово і діло» нагадає, які зобов'язання у ньому були. Сьогодні поговоримо про обіцянку «запровадити економічний паспорт українця».

«Необхідно ввести економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надр, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал. Українець повинен стати основним акціонером України», – така, згідно з поясненням в програмі, ідея Зеленського. Аналогічна обіцянка є в передвиборчій програмі партії «Слуга народу».

Світовий досвід говорить про те, що ідею реалізувати можливо. Наприклад, в американському штаті Аляска є «Перманентний фонд», в який надходить чверть усього доходу штату від обігу нафти. Далі частину коштів через дивіденди розподіляють серед жителів Аляски.

У Норвегії теж доходи від нафти розподіляють серед населення – відкривають рахунки для новонароджених. В ОАЕ для новонароджених відкривають депозитні рахунки, куди надходять кошти від держави. Після досягнення повноліття гроші можна використовувати на будь-які цілі. Схожі програми є в Саудівській Аравії та Кувейті.

У нас традиційно все трохи складніше. «Слово і діло» від самого початку звернуло увагу на цю обіцянку в програмі Зеленського і тривалий час ми не могли добитися від влади будь-якої конкретики – хто і як це буде реалізовувати.

Ще в 2019 році ми відправляли щодо цієї обіцянки запит до Міністерства економіки, але там відповіли, що у них немає інформації про розроблення нормативно-правових актів щодо впровадження економічного паспорта.

Під час пресмарафону в жовтні 2019-го головній редакторці «Слово і діло» Катерині Пітєніній вдалося поставити президенту запитання про економічний паспорт. «Питання економічного паспорта українця – не в компетенції Міністерства економіки. Вони розгрібають свої Авгієві стайні. Цим займається саме партія «Слуга народу», відповідальний – Руслан Стефанчук. Ми з ним створювали цю ідею, ми розробляли законопроєкт з цього питання. Спочатку повинен бути законопроєкт», – розповів тоді Зеленський.

Законопроєкт про економічний паспорт українця з'явився в парламенті у січні 2020 року. Його автором був один депутат від «Слуги народу» Дмитро Костюк. Але й ця ініціатива на три сторінки не внесла особливої ясності.

Економічний паспорт українця: що це таке та хто зможе отриматиЗаконопроект про економічний паспорт українця передбачає створення фонду, який рівномірно розподілятиме накопичені кошти від продажу корисних копалин, видобутих в Україні.

Згідно з тим законопроєктом, під «економічним паспортом українця» ідеться про особистий рахунок дітей, які повинні народитися в Україні після 1 січня 2021 року і прожити на території країни протягом 18 років.

Після ухвалення закону Кабмін мав би створити «Фонд майбутнього», який буде накопичувати кошти в розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих в Україні. З 2039 року кошти повинні рівномірно розподілятися між власниками рахунків після досягнення дітьми повноліття. Виплати були б безповоротною фінансовою допомогою.

Крім того, уряд міг би за згодою Ради збільшувати статутний капітал Фонду, надавати йому фінансування з держбюджету, збільшувати відсоток від реалізації корисних копалин.

Після прочитання законопроєкту виникли нові запитання: хто буде платником податку в «Фонд майбутнього», який буде порядок його сплати, яке саме міністерство буде керувати Фондом тощо. Загалом, не дивно, що ініціатива Костюка до цього часу залишається не розглянутою.

Про економічний паспорт українця «Слово і діло» говорило і з Тимофієм Миловановим, коли він обіймав посаду міністра розвитку економіки. «Ці ідеї, вони одночасно і практичні, і символічні. Вони показують, що президент, політики піклуються про суспільство. Якщо на них дивитися з точки зору розрахункової – це одна історія. Але я думаю, що тут головна ідея – передати, що ми як суспільство хочемо дбати про тих, хто народжується. А далі дійсно у нас є виклик, як це реалізувати на практиці. Щоб воно як мінімум мало сенс. І, на жаль, відповідь на це не дуже проста. Відповіддю є те, що нам треба економіку стимулювати, щоб робити такі речі», – заявив Милованов. У міністра теж не було готової відповіді, як реалізувати ідею президента.

Майже рік про економічний паспорт українця не було новин. Знову згадав про обіцянку сам Володимир Зеленський. У березні 2021 року РНБО ввела економічні санкції проти 19 надрокористувачів. Після засідання РНБО Зеленський повідомив, що незабаром буде запропонований механізм впровадження економічного паспорта: «По ньому всі діти, народжені в Україні, до моменту настання 18 років зможуть отримувати кошти від використання і видобутку надр України, які будуть накопичуватися на їх персональному депозитному рахунку в банку, і після досягнення повноліття зможуть бути витрачені ними для здобуття вищої освіти в Україні».

Обіцянка запровадити економічний паспорт з'явилася і в програмі уряду Дениса Шмигаля. Відповідальним за неї значиться міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський.

В інтерв'ю «Слово і діло» Абрамовський розповів, як просувається розроблення економічного паспорта. Як виявилося, ним займається вже Офіс простих рішень і результатів Міхеїла Саакашвілі.

В Офісі Саакашвілі виплати громадянам з економічного паспорта запропонували почати в 2040 році. «Діти, які народилися в 2022 році, – перші, хто отримають гроші від цього паспорта. Їм в 2040 виповниться 18. Спочатку розглядали вільне використання цих грошей – мені це не дуже подобалося. Використовувати українські надра, щоб потім вісімнадцятирічна дитина купила собі вживаний автомобіль – це не дуже добре. А президент сказав дуже правильно: використовувати на освіту. Відмінно, це інвестиція в людину, в її розвиток. Я вважаю, що більш правильного шляху використання таких коштів просто немає», – повідомив Абрамовський. За попередніми підрахунками, одна людина зможе приблизно отримати 263 тисячі гривень.

У процесі опрацювання ідеї у Мінекології та Офісу простих рішень виникли розбіжності. «Що ми не підтримаємо з того, що було в Офісі простих рішень і результатів? У них була така пропозиція: 100% від спецдозволів, 15% – від ренти від використання надр. Наша пропозиція: 25% від продажу спецдозволів і 1% від ренти має йти на розвиток мінерально-сировинної бази. Залишається 75% від спецдозволів і 14% від ренти – на рахунок для економічного паспорта», – розповів міністр.

На даний момент (а вже минула майже половина каденції Зеленського) перспективи введення економічного паспорта українця дуже примарні. Розроблення відповідного законопроєкту «футболять» від одного відомства до іншого, чіткої концепції, яка не залишала б питань, як буде працювати механізм, все ще немає. Як і немає гарантій того, що, припустімо, через 20 років накопичені кошти не знеціняться.

Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал