Аналізуємо виконання президентської програми: принцип «гроші ходять за студентом»

Сьогодні друга річниця перебування Володимира Зеленського на посаді президента. За даними «Слово і діло», Зеленський виконав 20% своєї передвиборчої програми, про яку і він, і його оточення останнім часом часто говорять. Ми ж продовжимо нагадувати, які важливі обіцянки є в цьому документі і сьогодні поговоримо про зобов'язання «запровадити принцип «гроші ходять за талановитим студентом».

Як пояснює у програмі Зеленський, суть полягає у тому, що кожен «шкільний геній» отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання в будь-якому обраному ним закладі вищої освіти.

Восени минулого року у Міністерстві освіти повідомили «Слово і діло», як вони реалізують новий підхід:

• продовжують застосовувати прозорі механізми розподілу державного замовлення (адресний розподіл, широкий конкурс, формульний розподіл), що передбачає поетапну відмову від ручного розподілу держзамовлення на користь принципу «бюджетні місця йдуть за найкращими вступниками».

• почали перехід до національних конкурсів – в 2020 році провели спільний конкурс в усі цивільні державні установи вищої освіти МОН, МОЗ, МКІП, МФУ.

• розширили доступ до здобуття вищої освіти для абітурієнтів із непідконтрольних територій – згідно з законом, вступники з окупованих територій можуть вступити до будь-якого вишу за результатами іспитів в рамках встановлених квот.

Кабінет міністрів Шмигаля 5 травня зареєстрував у парламенті законопроєкт «Про формування і розміщення державного та/або регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, професійною передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників і слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів, на післядипломну освіту». Він і запроваджуэ принцип «гроші ходять за студентом».

«Тепер бюджетні кошти будуть витрачатися не на утримання установ освіти, а на навчання студентів. При цьому студенти зможуть визначати навчальний заклад самостійно, вибираючи серед державних, комунальних і приватних. Це буде сприяти підвищенню якості освіти, адже вишы будуть конкурувати за абітурієнтів», – розповіли в Міністерстві економіки.

У законопроєкті пропонується:

• встановити порядок формування державного замовлення з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях;

• встановити порядок формування регіонального замовлення на підготовку фахівців, робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах;

• визначити механізм спрямування бюджетних коштів для вищих навчальних закладів приватної форми власності на оплату послуг з підготовки здобувачів освіти з державного бюджету України;

• запровадити автоматизоване адресне розміщення місць державного (регіонального) замовлення (через Єдину державну електронну базу з питань освіти) між навчальними закладами шляхом надання вступнику рекомендацій на підставі його конкурсного балу;

• ввести конкурсні засади при розміщенні державного (регіонального) замовлення.

Про розроблення ваучерної системи говорили і в Національній раді реформ. Наприкінці березня глава виконавчого комітету Міхеїл Саакашвілі розповів, як будуть реформувати систему освіти: «Суть реформи освіти – дуже радикальна і революційна: ваучер про вищу освіту йде разом зі студентом. Студент сам обирає виш і «голосує» за нього грошима, які йому дає держава на установу вищої освіти (приватну або державну)».

«Згодом студенти самі обиратимуть: вчитися за кордоном або здобувати освіту в Україні. І гроші будуть витрачені не в ректорат тощо, а прямо на студентів, і через них – на якість освіти», – додав він.

Звичайно, не всі підтримують запровадження в Україні принципу «гроші ходять за студентом». Насамперед, в цьому не зацікавлені установи вищої освіти. Нещодавно обраний ректор Київського університету імені Шевченка Володимир Бугров, наприклад, має таку позицію: «Коли сьогодні пропонують: ось ми дамо ваучер студенту, і він з ним прийде в КНУ або один з обраних ВНЗ, я не зовсім підтримую такі підходи. Тому що університету потрібне базове фінансування. Ось подивіться: поруч з нашим червоним корпусом – Ботанічний сад імені академіка Фоміна. Скільки людей там гуляють щодня! Але він є і навчальним, і дослідницьким майданчиком для наших студентів-біологів Інституту біології КНУ. Його треба утримувати? Треба. І ці кошти не входять у фінансування навчання окремого студента. Є також в структурі університету Канівський природний заповідник і Астрономічна обсерваторія. Є там і персонал, все це потрібно утримувати і стежити за майном, за приладами, адже на них фінансування має бути окреме».

Деякі профільні експерти, зокрема, колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний, вважають, що принцип «гроші ходять за студентом» в Україні працювати не буде.

«Принцип «гроші ходять за студентом» ставить фінансування університету в пряму залежність від кількості студентів. В умовах такої великої мережі вищих навчальних закладів та такої кількості вступників (удвічі менше, ніж 12-15 років тому), як у нас, ваучерна система стимулює університети гнатися за кількістю студентів. Це шкодить якості освіти, в університети потрапляють ті, хто не готовий опанувати вищу освіту і їх часто не відраховують. Тому що зменшення кількості студентів веде до зменшення фінансування. Тому в системі фінансування потрібно знизити залежність від кількості студентів і підвищити залежність від якості освіти», – сказав Стадний.

«Ваучерна система не може існувати без паралельної системи фінансування, яка дозволить підтримувати роботу наукових і навчальних баз в університетах, які у нас розподілені зовсім нерівномірно. Ваучер не буде враховувати кошти, наприклад, на утримання віварію або літаків в ангарі. Для таких потреб запускають так зване базове фінансування», – додав він.

Як бачимо, запровадити обіцяний Зеленським принцип «гроші ходять за студентом» в Україні дійсно збираються. Є законодавчі напрацювання від Кабміну, і судячи з усього Офіс простих рішень і результатів теж підключиться до реформи. Але тут як в будь-якій реформі, не тільки освіти, є свої «підводні камені». Тому будемо дивитися безпосередньо на практичну реалізацію цього принципу.

Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

• зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;

• відновити аеропорти в кожному обласному центрі;

• кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;

• центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;

• створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;

• відмова від пластика і переробка сміття;

• забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;

• відновити програми молодіжного житлового кредитування;

• встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;

• громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;

• забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;

• запровадити одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;

• енергонезалежність України.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps