Аналізуємо виконання президентської програми: європейські стандарти виробництва

Читать на русском

Зеленський обіцяв запровадити європейські стандарти промислового та продовольчого виробництва в Україні. Як виконується обіцянка – на інфографіці.
Слово і діло

Голова Верховної ради Руслан Стефанчук укотре підтвердив, що балотування Володимира Зеленського на другий термін залежатиме від виконання його передвиборчої програми. Нині і президент, і вся його команда працюють над реалізацією документа. За даними «Слово і діло», поки що програма виконана на 27%, а ми продовжуємо нагадувати, які важливі зобов'язання в ній були. Сьогодні поговоримо про обіцянку «запровадити європейські стандарти промислового та продовольчого виробництва».

«Екологія країни – це інвестиція у майбутні покоління. Впровадження європейських стандартів промислового та продовольчого виробництва. Україна має стати світовим екологічним продовольчим супермаркетом», – йдеться у президентській програмі.

Спочатку розглянемо обіцянку у контексті екології. Між Україною та Євросоюзом підписано Угоду про асоціацію, тому Україна має «підігнати» свої стандарти під європейські. У звіті про виконання СА за 2015-2020 роки йдеться, що Україна має ухвалити закон про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення.

Кабінет міністрів розробив відповідний законопроєкт та у вересні 2020-го зареєстрував його у Верховній раді. У пояснювальній записці написано, що Україна має впровадити Директиву Європарламенту про промислові викиди, основне завдання якої – зменшити та контролювати викиди забруднювальних речовин в атмосферу, скиди стічних вод із концентрацією забруднювальних речовин та контролювати операції у сфері управління відходами. Але депутати законопроєкт провалили.

У цьому ж звіті йдеться, що Україна має ухвалити закони «Про відходи упаковки» та «Про управління відходами добувної промисловості». Робоча група для підготовки першого документа була створена в Міністерстві екології на початку 2021 року, але поки що законопроєкт не готовий. Хоча у плані діяльності Кабміну на рік йдеться, що його розробка має бути завершена у вересні. Після ухвалення закону в Україні мав бути запроваджений «принцип розширеної відповідальності виробника, створено систему роздільного складання та переробки відходів упаковки, збільшено обсяг використання вторинної сировини».

Також уже два роки в Раді чекає на розгляд законопроєкт «Про відходи електричного та електронного обладнання». Його мета – імплементувати норми законодавства Євросоюзу щодо поводження з відходами електричного та електронного обладнання, а також відпрацьованими батареями та акумуляторами. Зобов'язання зробити це Україна взяла на себе, підписавши СА із ЄС.

Як бачимо, у контексті екології Україна дуже важко просувається шляхом гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими нормами.

Тепер поговоримо, як виконується обіцянка у контексті економіки. Кілька місяців тому, у червні, на нараді в Офісі президента обговорювався розвиток економіки. Йшлося про те, що «однією з головних засад розвитку української економіки є впровадження європейських стандартів промислового та продовольчого виробництва». Йдеться, зокрема, про інноваційний розвиток промисловості, «промисловий безвіз» з ЄС та оновлення Угоди про асоціацію.

«Промисловий безвіз» – це визнання еквівалентності української системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейській. Підписання угоди дасть змогу виробникам промислової продукції отримати необхідні сертифікати в Україні, а не шукати офіційного представника в Євросоюзі. А також полегшить доступ частини української продукції до європейських ринків.

Володимир Зеленський розраховує підписати угоду на саміті Україна-ЄС наступного року. «Укладання Угоди АСАА сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційності української промислової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; залучення інвестицій, а також отримання споживачем якісної та безпечної продукції, виробленої за сучасними технологіями», – заявили у Міністерстві економіки.

Україна вже досить довго готується до підписання «промислового безвізу» і внесла правки до низки законів щодо взаємного визнання оцінки відповідності та прийнятності промислових товарів з ЄС: «Про загальну безпеку непродовольчої продукції», «Про державний ринковий нагляд та контроль непродовольчої продукції», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про стандартизацію», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок дефекту в продукції».

«Промисловий безвіз» є важливою умовою для виконання Зеленським програмної обіцянки. Але успіхи у виконанні цієї обіцянки в контексті екології поки що скромні.

Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал