Зеленський пообіцяв забезпечити відкритість діяльності влади та автоматизацію публічних процесів онлайн

7 листопада 2021 року набув чинності закон «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», який встановив, що електронні документи мають ту ж юридичну силу, як і паперові.

Станом на 2026 рік в Україні надається майже 2300 державних послуг, з них понад 170 доступні в «Дії». За даними Мінцифри, 7 мільйонів українців користуються порталом для отримання електронних послуг.

Протягом семи років перелік послуг, які можна отримати без походу до держустанов значно розширили, зокрема нині доступна реєстрація та закриття ФОП, відновлення і обмін посвідчення водія, реєстрація права на нерухомість, отримання ліцензій, отримання одноразової допомоги для ФОП, реєстрація місця проживання тощо.

З 1 січня 2022 року також набув чинності закон «Про публічні електронні реєстри», що встановив єдині для всієї правила системи державних електронних реєстрів та їхньої взаємодії. Закон також визначив сім базових реєстрів: демографічний реєстр; ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань; Державний земельний кадастр; Єдиний державний реєстр транспортних засобів; Реєстр будівель та споруд; Єдиний державний реєстр адрес; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Згідно з документом, під час надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг орган влади не повинен вимагати від людини інформацію чи документ, якщо відповідні відомості вже є реєстровою інформацією. Тобто закон прибирає потребу носити паперові довідки з одного державного органу до іншого.

Окрім цього, закон передбачив створення Реєстру публічних електронних реєстрів – єдиної інформаційної системи з відомостями про державні реєстри. У 2023 році уряд затвердив порядок його функціонування. Утім, практичне наповнення системи затягнулося: лише у жовтні 2025 року Кабмін затвердив графік внесення до неї інформації про існуючі реєстри, який у квітні 2026 року був скоригований – терміни підключення перенесли з грудня 2025 на грудень 2026 року. Відтак Реєстр публічних реєстр залишався не наповненим.

У листопаді 2021 року Верховна Рада прийняла закон «Про адміністративну процедуру». Документ визначає, що органи влади не мають вимагати паперові довідки та документи, якщо потрібна інформація про людину міститься у реєстрах.

Ще однією складовою відкритої діяльності влади є доступність даних. Після початку повномасштабного вторгнення росії частина державних реєстрів та інших публічних даних тимчасово закрита або має обмежений доступ. Однак у грудні 2023 року був відновлений публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, а у вересні 2025 року знову почали транслювати засідання Верховної Ради.

Окрім цього, у 2025 році Україна вчергове ввійшла до трійки рейтингу Open Data Maturity з показником відкритості даних у 97%.

Водночас проблеми з відкритістю діяльності влади таки є. Зокрема у вересні 2026 року група журналістів низки незалежних українських медіа заявили, що Зеленський приблизно півтора року не проводив великої відкритої пресконференції, де широке коло українських медіа могло б напряму поставити йому питання. Журналісти записали відео зі своїми питаннями, значна частина яких стосувалася корупційних розслідувань та оточення президента.

До того ж омбудсман фіксував випадки, коли розпорядники не публікували передбачену законом інформацію або несвоєчасно її оновлювали. Журналісти та правозахисники у своїх звітах за 2025-2026 роки також вказували про ігнорування інформаційних запитів та на зростання кількості відмов у доступі до інформації, зокрема випадки, коли воєнний стан використовували як аргумент для неопублікування бюджетних даних.

Обіцянка продовжує перебувати у процесі виконання.