«Промисловий безвіз»: хронологія переговорів України і ЄС

Читать на русском

Понад 15 років Україна веде переговори з Євросоюзом про укладання угоди АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of industrial products) або про так званий «промисловий безвіз». Кілька місяців тому в Кабміні заявили, що розраховують підписати договір уже цього року. «Слово і діло» розібралося, що дасть «промисловий безвіз» Україні і як відбувалися переговори з Європейським Союзом.

«Промисловий безвіз» – це визнання еквівалентності української системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейській. Підписання угоди дасть змогу виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не шукати офіційного представника в Євросоюзі.

Впровадження «промислового безвізу» полегшить доступ частини української продукції на європейські та ринки і поліпшить конкурентні позиції України на ринках інших країн. Крім того, підписання угоди відіграє важливу іміджеву роль, адже для Євросоюзу «промисловий безвіз» діє всього з декількома країнами – США, Канадою, Ізраїлем, Австралією, Японією, Новою Зеландією та Швейцарією.

Угода АСАА поширюється на 27 груп товарів, зокрема машини, електричне обладнання, медичні пристрої, високошвидкісні залізниці.

Україна і ЄС підписали план дій з підготовки угоди АСАА ще в грудні 2005 року. Тоді планувалося, що Україна приєднається до договору до 2011 року. Але цей шлях виявився набагато довшим і складнішим.

До 2010 року Україна гармонізувала зі стандартами Євросоюзу майже 6 тисяч національних стандартів. Крім того, на основі європейських директив були розроблені 27 технічних регламентів. Важливі кроки було зроблено в 2014-2015 роках: Верховна рада ухвалила закони «Про метрологію та метрологічну оцінку», «Про стандартизацію» та «Про технічні регламенти та оцінки відповідності».

У січні 2016 року набула чинності економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тоді ж сторони почали діалог на високому рівні щодо «промислового безвізу». Умовою ЄС для початку офіційної оцінки готовності України до угоди було ухвалення закону щодо імплементації актів законодавства ЄС в сфері технічного регулювання. Рада ухвалила його в червні 2019 року.

Головна мета закону – належне застосування законодавчих актів, що регулюють питання розроблення, прийняття і застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності. Крім того, він повинен адаптувати українське законодавство в частині технічних регламентів та оцінки відповідності до законодавства ЄС.

Оціночна місія Євросоюзу розпочала роботу в Україні в жовтні минулого року. Через два місяці, в грудні 2020-го, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна і ЄС домовилися про «промисловий безвіз» для деяких категорій продукції. Це торкнеться продукції низьковольтного обладнання, електромагнітного обладнання, машин і механізмів.

У лютому 2021-го Кабмін заявив про запуск процедури підписання «промислового безвізу», а в травні оціночна місія ЄС завершила попередній етап оцінки. Експерти оцінили рівень імплементації 80 нормативних актів ЄС в українське законодавство. Визначили, що 67 нормативних актів належно імплементовані. Залишилося доопрацювати ще деякі недоліки, зокрема, використання маркування товарів українськими виробниками.

Нагадаємо, «Слово і діло» писало про те, як Україна і Євросоюз вели переговори про підписання угоди про «відкрите небо».

На інфографіці можна подивитися, з яких країн Європи в 2020 році надходили інвестиції в Україну і з ким наша країна вела активну торгівлю.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал