Дія City: чому довкола проєкту розгорнулася дискусія і які пропозиції бізнесу врахувало Мінцифри

Читать на русском
Чому довкола проєкту Дія Сіті розгорнулася така велика дискусія і які пропозиції бізнесу врахувало Мінцифри в доопрацьованому законопроєкті, читайте в матеріалі Слово і діло.
Дія City - все, що відомо про проєктСлово і діло

У вересні минулого року Міністерство цифрової трансформації презентувало проєкт «Дія City» — спеціальний правовий режим зі сприятливими умовами для розвитку української ІТ-індустрії. Однак амбітні плани побудувати в Україні IT-хаб все ніяк не можуть реалізуватися через низку причин. Чому поляризувалася позиція представників індустрії та що спиняє запуск проєкту, розбиралося «Слово і діло».

Наприкінці листопада 2020 року Мінцифри разом із депутатами подало законопроєкт №4303, де виклало своє бачення концепції «Дія City». Однак подані пропозиції сподобались не усім, тому через два тижні у Раді зареєстрували два альтернативних законопроєкти.

Що таке «Дія City» і для чого потрібна

Міністерство має намір підвищити імідж України на міжнародній арені, створивши «Кремнієву долину» українського зразка. Але є одне але, фізично «Дія City» не існуватиме і потрапити туди зможуть не всі (про це нижче).

Теоретично резидентом проєкту може стати будь-яка компанія, що працює в Україні, а солодкою цукеркою у цій історії виступають податки, а точніше їхнє зменшення. Резиденти платитимуть тільки податок на працю (5% податок на доходи фізичних осіб (замість 18%, як зараз), єдиний соцвнесок ‒ 22% від мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору) і податок на виведений капітал (9%) замість податку на прибуток.

Тобто кошти, які компанія реінвестує в бізнес, не будуть оподатковуватися. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, мета «Дія City» ‒ отримати від IT-сектору 10% ВВП України. Нині цей показник дорівнює 3-4%.

Також «Дія City» пропонує новий формат найму або взаємовідносин між компаніями та фахівцями ‒ гіг-контракти. Вони передбачають юридичне оформлення відносин працівника та роботодавця за межами трудових договорів і стосуються проєктної роботи та містять закріплені соціальні гарантії. Річ у тім, що зараз левова частка ІТ-фахівців працюють як ФОПи за цивільно-правовими договорами, а гіг-контракти мають стати альтернативою такій співпраці.

Однак гіг-схема наразі не прописана у законодавчому полі, тому не до кінця зрозуміло, яка правова природа буде у таких контрактів. Крім того, важливо визначити ‒ гіг-контракти будуть цивільно-правовими чи трудовими.

IT-комітет Європейської бізнес асоціації зазначає, що зважаючи на загальну концепцію гіг-контракту, як контракту на виконання завдань (проєктів) замовника, йому властива природа цивільно-правового договору, які не містять положень про час відпочинку, оплачувану відпустку тощо.

«Тож наразі з точки зору індустрії питання ФОП/гіг виглядає наступним чином: намагаючись уникнути ризиків перекваліфікації відносин з ФОП у трудові пропонується нова, недоопрацьована та незрозуміла гіг-схема зі ще більшими ризиками перекваліфікації», ‒ підсумовує комітет ЄБА.

Ще один важливий пункт ‒ обшуки в IT-компаніях, а точніше їхня відсутність. Законопроєкт №4305 передбачає встановлення спеціальних правових відносин між резидентами та правоохоронцями, що має стати запобіжником до раптових обшуків.

Скажімо, вилучити чи арештувати обладнання ІТ-компаній можна буде тільки, якщо це не перешкоджатиме їхній господарській діяльності. Крім того, ускладнюється процес отримання дозволу на обшук та запроваджується кримінальна відповідальність за перевищення правоохоронцями службових повноважень стосовно резидента «Дія City».

Особливість полягає в тому, що в разі ухвалення, такий режим без права внесення змін введуть щонайменше на 15 років.

Хто та як зможе стати резидентом «Дія City»

Насамперед, проєкт зорієнтований на IT-компанії, однак в доопрацьованому законопроєкті все ж змінили правила членства для стартапів, тому дорога відкрита для усіх.

Щоб отримати статус резидента, компанія має працювати в чітко окресленому напрямі інформаційних технологій, а середня зарплата не бути меншою за 1200 євро. У штаті такої компанії повинно працювати щонайменше 9 штатних працівників, а мінімум 90% прибутку має надходити від профільної діяльності. Такі критерії прописали для компаній, а що ж тоді зі стартапами?

На прохання бізнесу, законотворці видалили вимогу для стартапів щодо подачі бізнес-плану на його оцінку Міністерством цифрової трансформації.

Натомість встановлено такі критерії вступу:

  • здійснення видів діяльності, встановлених законодавством про Дія City;
  • питома вага доходу від здійснення цих видів діяльності – 90%;
  • реєстрація не раніше 24 місяців до дня подання заяви;
  • сума річного доходу не більше 7 млн гривень;
  • відсутність «негативних» критеріїв.

Долучення до «Дія City» буде добровільним, а відповідність компанії встановленим критеріям визначатиме незалежний аудитор. Мінцифри у цій історії буде умовним адміністратором щодо отримання статусу резидента та його позбавлення. Процедура набуття членства та його втрати уже прописана в доопрацьованому законопроєкті.

Так само уже немає норми про вступ до неприбуткової організації «Об’єднання резидентів Дія City», що передбачало сплату членського внеску. Тобто зараз створення організації можливе, але добровільне.

Чому з’явився альтернативний законопроєкт щодо «Дія City»

Найбільша в Україні профільна асоціація IT-компаній IT Ukraine спершу висловила незгоду з концепцією законопроєкту Мінцифри та подала низку пропозицій. Зокрема IT-спільноту цікавило, чому в основному законопроєкті не враховані можливості співпраці підприємств із контрактниками ФОП третьої групи. Викладені пропозиції бізнесу лягли в основу альтернативного законопроєкту №4303-2, але 3 березня Рада відхилила його. Тоді автори основного та альтернативних законопроєктів об’єдналися, щоб в єдиний документ внести всі можливі конструктивні зміни.

Унаслідок цього були враховані рекомендації індустрії про зведення до мінімуму повноважень Мінцифри, бо були перестороги, що поява регулятора може призвести до корупційних ризиків. Тепер же Міністерство матиме повноваження вести реєстр резидентів, але не вирішуватиме кого туди додавати, а кого ні.

17 березня Комітет з питань цифрової трансформації ВРУ рекомендував парламенту взяти законопроєкт №4303 за основу створення «Дія City».

Уже в останній редакції враховано більшість пропозицій від IT-індустрії, зокрема про зменшення регуляторних повноважень Мінцифри та необов’язковий вступ до СРО.

«Частина важливих питань, зокрема і податкового характеру, ще опрацьовується та буде врегульована в окремому податковому законопроєкті. Асоціація очікує на врахування всіх критичних зауважень», - йдеться в офіційній заяві «IT Ukraine».

Якими будуть умови співпраці з ФОП у межах «Дія City»

Заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв у коментарі «Слово і діло» зазначив, що в доопрацьованому законопроєкті врахували побажання бізнесу щодо співпраці з ФОПами.

«Ми почули прохання індустрії про те, що ІТ-спільноті потрібен деякий час, аби адаптуватися до умов роботи, відмінних від співпраці з ФОП. Водночас, розуміємо і стоїмо на тому, що не можемо дозволити собі різких втручань в форму взаємовідносин між роботодавцем та працівником, що стала традиційною для української ІТ-галузі. Тому робота з ФОП внесена до принципу свободи діяльності, який є засадничим для Дія City», ‒ зазначив законотворець.

У законі є пряма норма: для здійснення господарської діяльності резидент «Дія City» має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів на підставі гіг-контрактів відповідно до цього закону, а також підрядників та виконавців, зокрема фізичних осіб – підприємців, на підставі інших цивільно-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

«Для роботи з ФОП встановлено перехідний період у два роки. За нашими розрахунками, дворічного періоду достатньо, щоб навіть найбільші українські IT-компанії змогли комфортно перейти на альтернативні контракти з ФОПами – гіг-контракти», - наголосив заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації.

Що IT-сектор ще хоче бачити в основному законопроєкті

  • Збереження задекларованого податкового навантаження на 15 років: 5% податок на дохід фахівців, ЄСВ 22% з однієї мінімальної заробітної плати, військовий збір 1,5%;
  • захист ФОП за межами «Дія City» задля запобігання тиску на IT-компанії з метою вступу до проєкту;
  • можливість роботи з ФОП для резидентів «Дія City» протягом як мінімум, трьох років, у разі використання компанією-резидентом податку на виведений капітал, без обмежень та додаткового оподаткування такої взаємодії;
  • змінити вимогу щодо обов'язкового щорічного аудиту на подання стандартної фінансової звітності для малого та мікробізнесу;
  • можливість призупинення рішення про позбавлення компанії статусу резидента «Дія City» уповноваженим органом (Мінцифри) до судового рішення.

ІТ-комітет Європейської бізнес асоціації наголошує, що бізнес не може погодитись на недопрацьовані речі, бо існує ймовірність, що бажане сильно відрізнятиметься від дійсності.

Що на ці пропозиції каже Мінцифри

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров прокоментував для «Слово і діло» кожен пункт, котрий назвала асоціація IT Ukraine.

«Ми вітаємо рішення найбільшої в Україні Асоціації IT-компаній IT Ukraine підтримати створення правового режиму «Дія City». Більшість умов, на прийнятті яких наголошує Асоціація, вже ухвалені», ‒ наголосив міністр та дав роз’яснення по кожному пунктові.

Умови про збереження задекларованого податкового навантаження на 15 років (5% податок на дохід фахівців, ЄСВ 22% з однієї мінімальної заробітної плати, військовий збір 1,5%) враховані у законопроєкті про внесення змін до податкового кодексу.

«Проєкт закону був надісланий представникам індустрії для ознайомлення та буде зареєстрований найближчим часом», ‒ додав міністр.

Щодо захисту ФОПів за межами «Дія City» Михайло Федоров наголосив, що приєднання до спеціального правового режиму є цілком добровільним і його привілеї та вимоги поширюються винятково на резидентів.

«Спецрежим дає додаткові можливості і не змінює старі правила для неохочих долучитися до нього. Ми не ламаємо те, що добре працює. Якщо говорити безпосередньо про роботу ФОП-моделі поза Дія City, то я, як міністр цифрової трансформації, особисто зацікавлений у зростанні IT-сфери. Використання ФОП-моделі є важливий фактор цього процесу, тож ми не лише не плануємо ламати її за межами проєкту, а навпаки готові всіма силами захищати», ‒ запевнив Михайло Федоров.

На пропозицію бізнесу встановити перехідний період для ФОПів співавтори законопроєкту також погодились.

«Перехідний період був встановлений на рівні двох років. Згідно з усіма розрахунками, дворічного періоду достатньо, щоб навіть найбільші українські IT-компанії ввели роботу в формі гіг-контрактів у комфортному режимі», ‒ пояснив міністр.

Він додав, що перехід на таку форму відносин дає змогу відбудувати прозору структуру компанії, зрозумілу для потенційного іноземного інвестора. Не всі фонди згодні з ситуацією, коли у штаті компанії декілька працівників оформлені офіційно, а інші – як субпідрядники. Окрім цього, GIG-контракти ‒ найбільш вигідні для найманих працівників, оскільки вони надають їм базові соціальні права (лікарняні, відпустка, нормований робочий день та інше).

На прохання бізнесу змінити вимогу щодо обов'язкового щорічного аудиту на подання стандартної фінансової звітності для малого та мікробізнесу профільний міністр відповідає:

«Норми оновленого законопроєкту про «Дія City» не передбачають проведення повноцінної перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності компанії. Аудит стосується лише частини щодо підтвердження відповідності кількох критеріїв резидентства».

Останнє зауваження IT Ukraine стосувалося побоювань, що Мінцифри може позбавляти резидентства без рішення суду.

Федоров пояснив, що міністерство перевірятиме резидента на відповідність чітко сформульованим критеріям, які не є дискретними та не мають простору для корупційного маневру з боку чиновника. Якщо з якихось причин резидент не буде відповідати нормам «Дії City», його про це спочатку лише повідомлять, і у нього буде достатньо часу для надання пояснень на спростування обставин, що слугують підставою для прийняття рішення.

Крім того, рішення про втрату статусу резидента буде публікуватись онлайн (як і всі інші) і набиратиме чинності через 10 робочих днів після публікації, що надасть резидентам час для оскарження рішення в суді. Отже, можна стверджувати, що рішення суду, що набрало законної сили, буде фінальною крапкою у питанні резидентства в «Дія Сity».

Позиція Європейської бізнес асоціації

Менеджерка ІТ-комітету Європейської бізнес асоціації Ольга Куничак зазначила, що в доопрацьованому законопроєкті враховано певну частину потреб індустрії, однак досі залишаються відкритими низка запитань.

Щодо позитиву в новій версії документу Асоціація схвалює те, що:

  • зменшено регуляторні та контрольні повноваження Мінцифри;
  • прибрано обов’язковість саморегульованої організації (СРО) резидентів(тобто – додаткове оподаткування для компаній у розмірі $14-21 щомісячно з кожного працівника тепер добровільне);
  • спрощено вступ до «Дія Сity» (зроблено максимально наближеним до декларативного);
  • створено можливість взаємодіяти із ФОП всередині «Дія Сity» (проте – лише протягом 2-х років перехідного періоду, надалі – усі операції з ФОП будуть обтягуватись додатковим податком на виведений капітал у розмірі 9%, за чинною редакцією податкового драфту);
  • рекомендовано прибрати питання щодо non-compete (неконкуренцію) та non-solicitation (непереманювання) угод.

«Однак у поточному документі залишились моменти, які ІТ-спільнота Європейської бізнес асоціації вважає ризикованими та вирішення яких необхідно передбачити найближчим часом, аби повністю лібералізувати умови «Дія City», - наголошує представниця ІТ-комітету та називає конкретні пропозиції:

  • Не закріплювати у самому законопроєкті створення навіть необов’язкової СРО, адже наразі створення таких організацій вже передбачене чинним законодавством України.
  • Зафіксувати незмінність умов, які обговорюються наразі (5% ПДФО, 1,5% ВЗ, 22% ЄСВ з мінімальної зарплати), аби податкове навантаження між першим та другим читанням для резидентів не змінилось та не виникало нових, додаткових прихованих (або непрямих) податків;
  • Лібералізувати можливість вибору взаємодії для компаній з гіг-працівниками, ФОП та за трудовими договорами без будь-яких обмежень;
  • Створити можливість для компаній вільно обрати одну з форм оподаткування – або ж податок на виведений капітал, або ж існуючий податок на прибуток, за умови, що відсоткові ставки будуть рівні (по 9%). Адже наразі концепції ПнВК, як і гіг-контракти, ще необхідно доопрацьовувати, привести у відповідність значну кількість підзаконних актів.

Окремо ЄБА наголошує, що ІТ-спільнота вбачає потребу захисту та стимулювання розвитку ІТ не лише в межах «Дія City», але й поза її межами (збереження взаємодії із ФОП, захист від неправомірних дій правоохоронних органів, тощо), а також – важливість розвитку ІТ-освіти в Україні.

Тому незважаючи на значні покращення тексту проєкту, ІТ-комітет Асоціації вбачає окремі ризики у вищезазначених положеннях, які необхідно вирішити.

Коли очікувати на запуск «Дія City»

Заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв зазначив, що законопроєкт 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» пройшов низку обговорень з ІТ-спільнотою. Зрештою, законопроєкт 4303 отримав понад 300 зауважень та побажань від бізнесу.

Оскільки більшість із них врахували у новій редакції документа, як і деякі положення з альтернативних законопроєктів, комітет вирішив взяти його за основу та доопрацювати.

«Сподіваюся, його невдовзі внесуть до сесійної зали на голосування та ухвалять ще в поточній парламентській сесії», ‒ підсумував нардеп.

У теоретичній перспективі за допомогою «Дія City» українські компанії зможуть вийти на біржу та залучати фінансування для свого розвитку. І в такій ситуації компанії буде легше пояснити інвесторам, що вона є серйозним гравцем, маючи не безліч контрактів з фізичними особами-підприємцями, а офіційний штат працівників.

Мета проєкту добра і його підтримує IT-спільнота, однак наголошує на важливості прописання усіх процедурних нюансів та врахування рекомендацій бізнесу. Такі перестороги є цілком виправдані, бо особливий правовий режим встановлюється аж на 15 років, а за цей час може змінитися не одна влада і невідомо, з якими намірами прийдуть наступники.

Нагадаємо, «Слово і діло» стежить за виконанням політиками своїх обіцянок. До річниці роботи Кабміну ми проводили аналіз виконаних та провалених обіцянок уряду, більше про це у матеріалі.

Софія Телішевська спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал