Податок на виведений капітал: історія законопроектів та обіцянок

Читать на русском
У Раді лежить два законопроекти про податок на виведений капітал. Скільки спроб впровадити податок було раніше?
Слово і діло

Впровадження податку на виведений капітал, який мав би замінити нинішній податок на прибуток, українські політики обіцяють бізнесу кілька виборчих кампаній поспіль. Наразі Верховна рада має шанс ухвалити відповідний законопроект. «Слово і діло» розбиралося, хто, коли та які законопроекти вже подавав та що обіцяв з цього питання.

Хто обіцяв запровадити податок на виведений капітал?

Зараз у Верховній раді є два законопроекти щодо податку на виведений капітал, які передбачають його впровадження з 1 січня 2021 року. Спочатку 16 червня 2020 року свій варіант законопроекту №3665 зареєструвала «Європейська солідарність», а менш ніж за місяць альтернативний проєкт закону №3665-1 подала фракція «Слуга народу».

Обидві ініціативи вже пройшли розгляд профільного комітету і наразі на ознайомленні, але чи буде ухвалено хоч один із варіантів, велике питання.

Цікаво, що обидві політсили у своїх передвиборчих програмах обіцяли впровадження податку на виведений капітал. Щоправда, «Слуги народу» обачливо зазначили, що зможуть це зробити «коли з’являться економічні передумови».

Оскільки очевидно, що для впровадження такого податку необхідно скорочувати бюджетні видатки, а в умовах коронакризи це неможливо навіть більш-менш прогнозувати, то не виключено, що «Слуга народу» своїм проєктом закону хоче спробувати затягнути час.

Адже «Європейська солідарність» внесла свій законопроект, добре розуміючи економічну ситуацію, але, ймовірно, у такий спосіб демонструючи, що намагається виконувати свою обіцянку. Хоча навряд монобільшість стане голосувати саме за проєкт Порошенка, у якого було достатньо часу, щоб впровадити податок на виведений капітал за своєї каденції.

Нагадаємо, у березні 2018 року міністр фінансів Олександр Данилюк обіцяв внести цей законопроект разом із бюджетною декларацією на три роки, але так цього і не зробив.

«Мінфин працює над розробкою оновленої трирічної бюджетної декларації. Ми в неї закладемо запровадження моделі оподаткування на виведений капітал. Але також попрацюємо з нашими колегами з міністерств над відповідним скороченням державних видатків. Потім ми проведемо відповідні консультації з МВФ, коли це буде узгоджено, винесемо це питання на уряд. Після цього пакет – бюджетна резолюція плюс закон про виведений капітал – буде поданий до парламенту», – розповів він журналістам.

На уточнювальне питання, чи встигнуть урядовці провести через парламент законопроект до кінця 2018 року, враховуючи процедурні моменти, Данилюк відповів ствердно.

«Ми плануємо запровадити цю систему з наступного року (з 2019-го – ред.). Це однозначно», – запевнив тодішній міністр фінансів, після чого додав, що бюджетна резолюція разом із законом про виведений капітал буде ухвалена парламентом у червні 2018 року.

Дійсно, уряд подав до Ради проєкт бюджетної резолюції, до якої було закладено впровадження податку на виведений капітал. Але на початку червня Данилюка відправили у відставку.

Зрештою Петро Порошенко зареєстрував законопроект про податок на виведений капітал аж у липні 2018 року. Він позначив його як невідкладний.

Чому не ухвалили законопроект?

У вересні Рада навіть внесла законопроект до порядку денного сесії. Через місяць Мінекономіки виступило проти податку на виведений капітал, через зменшення доходів бюджету, а відтак, можливості виплачувати зовнішні борги.

Наприкінці листопада було узгоджено приїзд технічної місії МВФ до України для обговорення «долі» законопроекту.

Заступник міністра фінансів Сергій Верланов повідомив, що на 2019-2020 роки припадають пікові виплати за міжнародними запозиченнями, які складають майже третину держбюджету.

«Мовою цифр це 417 мільярдів гривень. Також у нас є велике фінансування оборонного сектору, дефіциту Пенсійного фонду», – зауважив він, пояснивши, що податок на виведений капітал призведе до зменшення доходів державного бюджету.

«Частка податку на прибуток у ВВП країни становить 2,5-2,6%. Якщо ми запровадимо податок на виведений капітал, то в перші три роки ця частка знизиться до 1%», – сказав Верланов.

Зрештою, у травні 2019 року проєкт закону відкликали. Можуть бути різні причини такого рішення, однак напередодні Міжнародний валютний фонд виступив категорично проти закону про податок на виведений капітал. Глава місії МВФ в Україні Рон ван Роден навіть надіслав листа до тодішнього спікера Ради Андрія Парубія та голови Податкового комітету і одному з авторів законопроекту Ніні Южаніній, де просив сприяти тому, щоб цей законопроект не було ухвалено.

У листі йшлося про те, що українська влада обіцяла співпрацювати з експертами МВФ «над розробкою пропозицій щодо посилення здатності податкової системи сприяти економічному зростанню, у тому числі за рахунок усунення податкових прогалин, розширення бази оподаткування та звуження можливостей для ухилення від оподаткування».

У жовтні минулого року голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що МВФ знову не в захваті від перспективи запровадити в Україні податок на виведений капітал.

Гетманцев відзначив, що однією з проблем у МВФ вважають те, що такий податок не вирішує питання спрощення адміністрування.

«Питання зловживань – це питання установки, яка дається податковому інспектору. Якщо він приходить на місце із завданням стягнути, то він той перелік операцій, які не обкладаються податком, запише, як такі, що обкладаються – і йдіть потім до суду. Точно таке ж і навіть більше зловживання буде і з НВК», – сказав Гетманцев.

Особливістю податку на виведений капітал є те, що ним пропонується сплачувати державі збір лише з тієї частини прибутку, яку підприємство виплачує своїм власникам. Ті ж кошти, які інвестуються у виробництво, від оподаткування звільняються.

Експерти досі не дійшли згоди щодо очевидних плюсів та мінусів податку на виведений капітал, адже спочатку непогано було б проаналізувати динаміку збитків (збільшення або зменшення), а також динаміку переплат з податку на прибуток. І з’ясувати, чи повертають платникам переплати або, навпаки, переплати зростають. І тільки після тестування та ретельних обрахунків впроваджувати новий варіант або залишити систему, яка існує зараз.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, які партійні обіцянки нардепи можуть виконати або провалити цієї сесії. Серед іншого, на поточній сесії можуть розглянути проєкт закону про виведений капітал.

Також ми розбиралися, що політики обіцяли змінити в податковому законодавстві.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал