Інтерв'ю міністра фінансів Сергія Марченка: «Не хочу, щоб на темі митниці був якийсь хайп»

Читать на русском

Глава Мінфіну Сергій Марченко в інтерв'ю Слово і діло розповів, коли запустять Агентство управління держборгом, чи вистачить грошей на виплати ФОПам і чи будуть в грудні затримки виплат Держказначейства.
Слово і діло

Поки у медіа обговорювали, коли Україна нарешті отримає гроші від МВФ, і що спричинило публічну перепалку між міністром фінансів та експрезидентом Грузії, з поля зору українців випали інші важливі питання, за реалізацію яких так чи інакше відповідає український Мінфін. У розмові з міністром фінансів Сергієм Марченком, яка відбулася до гучних перестановок у «Нафтогазі», «Слово і діло» традиційно спиралося на програмні обіцянки президента та уряду. Чи можливо зробити податки «простими і зрозумілими»? Яка доля податку на виведений капітал? Коли припиниться щорічна груднева лихоманка та затримки з виплатами Держказначейства? Як довго триватиме свято дешевої іпотеки? Що заважає створити агентство з управління держборгом? Чи можливо належним чином контролювати місцеві бюджети з центру? Про це та інше – у великій розмові із Сергієм Марченком.

Про зміни до податкового кодексу та податок на виведений капітал

Над якими змінами до Податкового кодексу щодо рентної плати, екологічного податку, оподаткування операцій з віртуальними активами працює Мінфін? У чому суть?

Ми уже розробили проєкт акту, надіслали його на погодження із зацікавленими органами. Дійсно, це питання і акцизів, питання ренти, питання екологічного податку, питання земельного податку, питання оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Це весь спектр тих питань, які, ми вважаємо, необхідно врегулювати.

Які основні тези? Суть змін?

Тези досить прості. Є основні сфери економічної діяльності, які отримують, несправедливий розподіл отриманих доходів і необґрунтоване збільшення прибутків.

Несправедливий – це забагато чи замало?

Це може бути як забагато, так і замало. Але в цілому ці зміни передбачають розширення податкової бази і збільшення податкових надходжень.

Тобто, податки будуть збільшені? Наприклад, екологічний…

Йде мова про збільшення ставок.

Передбачається зростання екологічного податку в рамках збільшення на рівень інфляції – це наші зобов’язання перед Європейським союзом. Крім того, враховуючи певну незбалансованість ринку електричної енергії, це є нормальним, цілком логічним кроком.

Більше року тому, коли президент брав участь у конференції в Давосі, сайт Офісу президента повідомляв: тим, хто готовий долучитися до Великої приватизації в Україні, надаватимуть податкові канікули. Але закон передбачає інше. Чи будуть податкові канікули для інвесторів Великої приватизації?

Мені важко коментувати висловлювання президента того періоду. Я хотів би дійсно пересвідчитися, що конкретно малося на увазі. Тоді я не був міністром фінансів, тому я б не хотів зараз трактувати, що саме мав на увазі президент, як це трактувалося.

Зараз таких задач не стоїть?

Є декілька механізмів залучення інвестицій. Уже створений інститут так званих інвестиційних нянь, де передбачається підтримка для обсягу інвестицій понад 20 млн євро, в тому числі, канікули, пільги і все інше.

Зараз розглядається механізм реанімації так званих індустріальних парків, де також буде досить суттєва підтримка. Знову ж таки, держава робить багато через механізм кредитування 5-7-9. Уже видано кредитів на 35 мільярдів гривень (станом на 26 квітня – ред.).

Передвиборча програма президента Зеленського містить яскраву, але неконкретну тезу: «Податки стануть простими і зрозумілими». Ми бачимо єдиний рахунок для сплати податків і єдину звітність, які нещодавно впровадили. Що буде, крім цього? Як ви плануєте робити податки «простими і зрозумілими»?

Ми запровадили програмні реєстратори розрахункових операцій. Це було минулого року. Вже зараз 16,6 тисяч суб'єктів господарювання користуються програмами РРО.

А ще ми створили фактично єдину юрособу у податковій і митниці, що також дозволяє вирішити чимало питань, з точки зору комунікацій бізнесу, спрощення процедур.

Запроваджуються електронні сервіси, електронний аудит. Також постійно вносяться зміни в систему роботи з адмініструванням ПДВ. Ця система досить автоматизована, і останнім часом зовсім не було нарікань бізнесу щодо роботи з питань блокування накладних. Це при тому, що ми вичищаємо систему від, скажімо так, неправомірного декларування і так званих схем-скруток. Тільки за минулий рік надходження від ПДВ збільшено на 50 мільярдів за рахунок боротьби з тіньовими схемами.

Разом з тим, ми підготували проєкт змін до Податкового кодексу, який передбачає досить суттєві зміни в податковому законодавстві, в частині ліквідації певних прогалин, які є, які дозволяють використовувати Податковий кодекс, з метою зменшення сплати податків.

Багато-чого робиться. Це і є, на нашу думку, спрощення.

Мені один з ваших попередників в інтерв'ю говорив, що скрутки як були, так і є.

Я не кажу, що скруток нема. Попередникам можу сказати: на жаль, у вас був шанс, ви нічого не показали. У нас є можливість, ми показуємо.

Різниця між надходженнями від ПДВ 2020 і 2019 року – плюс 50 мільярдів. Це при тому, що кризовий рік, падіння економіки, падіння оборотів, і так далі... Ми не збираємося хвалитися, це наша повсякденна робота. Але треба пам'ятати, як може бути, коли погано.

Тобто, ви готові сказати, що податки вже прості і зрозумілі для українців? Президент пише програму для широкого загалу, який все одно не розуміє систему нарахувань.

А коли громадяни стикаються з податковою?

Якщо ви (наймана – ред.) фізична особа, то за вас платить податки роботодавець.

Якщо ви підприємець, у нас тут одна з найкращих систем оподаткування, найбільш лояльна для бізнесу. Спрощена система оподаткування – наш український вітчизняний офшор, так я її називаю.

Суперечлива історія з податком на виведений капітал. Обіцянка впровадити його є в програмі президента, в програмах «Слуги народу», «ЄС», ОПЗЖ, «Батьківщини» – тільки в «Голосу» немає. Відома ваша позиція, але два місяці тому прем'єр-міністр говорив, що питання дискутується. Яка перспектива впровадження цього податку? Можемо вважати, що обіцянка не виконана?

Якщо ви зарахуєте виконання через Дія.City... там частково цей механізм буде реалізований.

Податок на виведений капітал?

Так, в Дія.Сity в оподаткуванні ІТ-бізнесу буде реалізований податок на виведений капітал, в цій частині. Ми подивимося, наскільки цей податок є чіткий, зрозумілий, наскільки його можна далі аплікувати на всю систему.

Єдине, що я хочу сказати – я розумію втрати бюджету (від повноцінного впровадження податку на виведений капітал – ред.), тому на сьогоднішній момент мені складно робити якісь інші оцінки.

Я не мрійник. Я не можу сказати «а раптом». «А раптом» – не буває, треба порахувати. Я чітко розумію, які зараз можуть бути втрати.

Звичайно, може бути таке політичне рішення, але тут є певне застереження з боку МВФ, який категорично не сприймає податок на виведений капітал.

А як МВФ поставиться до того, що в Дія.City це буде?

У Дія.City це стосується незначного сегменту і воно не вплине на загальний баланс. Це буде більше експеримент. Враховуючи, як зараз сплачують податки IT-підприємці – вони всі на спрощеній системі оподаткування – то ідея Дія.City полягає в тому, щоб всіх легалізувати, щоб вони платили високі заробітні плати, і при тому не платили ПДФО, ЄСВ, а платили єдиний якийсь податок. І ці компанії, які зареєстровані в Дія.City, матимуть можливість платити податок на виведений капітал.

Це щось додане, не чинне. Чинне – це 5%, які платить кожен ІТ-шник, зареєстрований як ФОП.

Тобто, ми додатково створимо умови. Це не означає, що ми щось втратимо – це значить, що, можливо, ми щось отримаємо додатково. Але, знову ж таки, час покаже.

Про хайп і кадрові призначення на митниці та про суперечку із Саакашвілі

Наскільки оновлений кадровий склад Митної служби і що з мотиваційними пакетами для митників?

Заробітна плата митників цього року виросла, але цього недостатньо. Щодо змін... ці ротації постійно здійснюються: там є багато нюансів, конфліктних ситуацій... І в нас є багато питань до тих людей, які призначаються.

Що ви маєте на увазі?

У нас є форма погодження призначень керівників регіональних митниць. Це право Міністерства фінансів. З одного боку, ми маємо право запитати, хто ці керівники: їх доброчесність, попередній досвід роботи, а з іншого боку – є бажання керівництва митниці, щоб Міністерство фінансів не втручалося в ці процеси призначення керівників територіальних митниць. Але це важлива частина політики Мінфіну.

Так вони ж вам підпорядковані...

Питання підпорядкування – так. Питання бути більш незалежними, ніж це має бути по закону, – також є. Керівництво митниці має бажання формувати свій кадровий склад самостійно.

Це беззубість, виходить? Це як якби Омелян, наприклад, не пручався через те, що залізницю в нього забирають.

Питання в тому, що митниця – досить заполітизована історія через контрабанду, через наявність проблемних питань правоохоронного блоку. Згадайте останні рішення РНБО. Тому митниця – на особистому контролі в президента України. Є зона розділення відповідальності між реалізацією політики і формуванням політики. Питання формування політики від нас ніхто не забирає. В частині призначення кадрів у нас можуть бути запитання, а в митниці можуть бути відповіді – от і все.

Тобто, ви дистанціюєтеся. Якщо когось із керівників регіональних митниць спіймають, наприклад, на хабарі, ви скажете: «Це їхня кадрова політика, ми не втручалися»?

Якщо керівника регіональної митниці спіймають на хабарі, а в попередній період часу я погоджував це призначення, звичайно, я нестиму відповідальність за те, що я, як міністр фінансів, погоджував призначення керівника цієї митниці. Разом з тим, нестимуть відповідальність і ті, хто робив подання на призначення.

А ким конкретно ви незадоволені? Якими призначеннями?

Я працюю з керівником митниці. І всі питання, які я хочу поставити, я можу спокійно адресувати йому. І свої невдоволення теж, якщо вони в мене є.

Немає підстав публічно про це говорити. Я не хочу, щоб на темі митниці був якийсь хайп, бажання створити якусь сенсацію.

Зараз дуже багато уваги до питання митниці. З одного боку, це позитивно, тому що це дозволяє чистити систему. З іншого боку, надмірна турбулентність системи загрожує наповненню бюджету, економічній безпеці держави. А мені принципово, щоб надходження від митниці були в обсягах, які передбачені в бюджеті.

Якщо ви вже згадали про хайп, чим закінчилася історія з Саакашвілі? Чи було якесь непублічне продовження?

Як такої історії немає. Були неналежні коментарі у мій бік, були звинувачення. Я вважав це переходом за певні червоні лінії. Я нічого нового додати не можу і підливати масла у вогонь теж немає ніякого сенсу.

Це була реакція на конкретні звинувачення на мою адресу і я застерігаю будь-кого в цій країні, звинувачувати безпідставно міністра фінансів. Особливо в такий період часу, в якому країна зараз перебуває.

Ви, до речі, читали конспірологію, пов’язану з цим? Що вас Андрій Єрмак попросив так відреагувати, наприклад?

Це все конспірологія. Я приймав рішення про комунікацію у такий спосіб самостійно. І я вам пояснив причинно-наслідковий зв'язок.

Про умови МВФ та управління держборгом

Урядовий законопроєкт, який передбачає звільнення Ситника, як пояснив міністр юстиції Денис Малюська, внесли для того, щоб стимулювати депутатів хоч якось проголосувати і привести статус НАБУ у відповідність до Конституції. Чи правда, що зробити це Україна має ще до отримання першого траншу? Чи можна якось обійтися без цього?

Є два варіанти вирішення цього питання.

Перший – ми міняємо Конституцію і надаємо право президенту призначати керівника Національного антикорупційного бюро, що є логічним, правильним, і що підтримується нашими міжнародними партнерами. Але є нюанс, що це буде не раніше, ніж через декілька сесій парламенту. Тому що такий законопроєкт вже зареєстрований і відправлений в Конституційний суд, для того, щоб йому дали правову експертизу.

І є інший шлях – він передбачає створення органу НАБУ у підпорядкуванні центральних органів виконавчої влади. Але при цьому призначення керівника НАБУ відбуватиметься в колегіальний спосіб, із залученням міжнародних експертів. Цей спосіб дозволяє нам, умовно кажучи, зараз розблокувати програму з МВФ, тому що чекати рік-півтора, поки будуть прийняті зміни до Конституції, ми, на жаль, не можемо.

Рішення Конституційного суду, яке було минулого року, створило нам багато проблем.

Оскільки ви на осінь очікуєте транш, то ви вважаєте, що другий шлях до осені можна втілити в життя?

Ну, принаймні, він є реалістичним по строкам, по тому, в якій стадії обговорення з МВФ ми зараз перебуваємо.

Я не скажу, що 100% так буде, але він є реалістичним. За певних умов він може реалізуватися.

Умова – категорична? Без неї ми грошей не отримаємо?

Категоричним є те, що МВФ не сприймає перегляд попередньо взятих на себе виконаних домовленостей, це стосується як НАБУ, так і НАЗК. Тому ми маємо відновити те, що Конституційний суд визнав неконституційним: права НАБУ, повноваження НАЗК.

Це є проблема, і ми її зараз вирішуємо. Хоча якщо б її не було, питання співпраці з МВФ мало б зовсім інший відтінок.

Який?

Більш позитивний.

Зараз багато нюансів з точки зору комунікацій: місія приїхала – не приїхала. Сама історія стосунків у нас позитивна, діалог ми ведемо постійно і зустрічаємося протягом тижня по декілька разів з місією МВФ. Але той обсяг завдань, який ми маємо вирішити, досить складний – я так скажу.

Нічого не змінилося за останній тиждень?

Нічого не змінилося, так само намагаємося звузити наші позиції.

Але я чітко зрозумів, умовно кажучи, де саме ті больові точки, і я їх озвучую. Це – антикорупція і судова реформа. Це – ті ключові питання, які потрібно вирішити.

Коли очікувати запуск Агентства з управління держборгом?

Плани були на 2020 рік, але у зв’язку з пандемією вони були перенесені на 2021 рік. Це залежить від багатьох чинників – у тому числі, від операційної необхідності цього кроку у конкретний час.

Зараз цю функцію виконує Міністерство фінансів. Ми б хотіли мати можливість долучити до цієї справи більш незалежний орган, це передбачає пошук професійної команди. Від перестановки доданків – чи це Мінфін, чи це Агентство з управління держборгом, – ми не вирішимо основне завдання. Суть не в тому, щоб люди з Мінфіну переїхали в іншу будівлю.

Інтелектуальне наповнення цього органу передбачає досить пристойні заробітні плати, такого рівня, який існує в інвестиційному банкінгу. А оскільки ми хочемо знайти людей якісних, то і спосіб оплати праці цих людей має бути відповідним. Якщо ми хочемо створити для цього органу якісну основу, є нюанси мотивації цих людей працювати саме на державу.

Для цього має бути додаткове фінансування?

Питання не фінансування – питання правил гри.

Це не збільшить кількість людей, але люди мають бути високооплачувані. Якщо вони будуть здійснювати певні операції на ринку боргу, які стосуються мільярдів державних коштів, то ми хотіли б, щоб ці люди були високомотивовані.

А якісно що зміниться? Як українці відчують, що прийшли високооплачувані фахівці?

В нас буде більше можливостей розвивати певні операції з державним боргом, мати можливості здійснювати операції обміну, викупу облігацій – в першу чергу, на внутрішньому ринку. Це також сприйняття на міжнародному ринку капіталів, співробітництво з міжнародними кредитними агенціями, з інвестиційними банками.

Ми зараз, як Мінфін, цю функцію виконуємо.. У разі створення Агентства, цю функцію Агентство взяло б на себе.

Про Бюро економічної безпеки

Верховна рада вирішила створити Бюро економічної безпеки. Ви у січні коментували, що не вітаєте створення окремого органу, і що ці функції міг би здійснювати Мінфін. У плані діяльності уряду написано, що на вас покладено створення цього Бюро. Коли воно буде створено? І чи не змінили ви свою думку?

Не покладено воно на нас. Депутати вирішили по-іншому.

На жаль чи на щастя, нас не уповноважили займатися створенням Бюро економічної безпеки. Тому те, що я казав у січні, є актуальним.

Не питання органу – питання, хто створює, з якою метою, яка цінність у цьому органі, яка місія, хто ці люди, які будуть leadership цього органу, хто буде набирати людей, вести процес відбору...

Поки що ми не в процесі. Можливо, нас визначать у майбутньому, як орган, який за це відповідає. Поки що це не так.

То ви вважаєте, це буде безуспішний досвід?

Я не можу зараз це коментувати, тому що ми не в процесі, ми не знаємо. Можливо, хтось успішно створить орган. Просто ми, як Міністерство фінансів, своє бачення висловлювали – ми маємо візію, яким чином це можна створити.

Хто зараз створює – секретаріат Кабінету міністрів чи Мінекономіки – мені важко сказати. Треба, щоб вони коментували, як вони це бачать і що саме вкладають в цей орган.

Про іпотеку та популістичне рішення парламенту

Уряд звітує про впровадження «Доступної іпотеки» під 7%, але ці кредити видаються вкрай кволо. Є чимало нюансів, пов’язаних із ризиками для банків, наприклад, те, що бюджетне фінансування цієї програми держава має закладати щороку. Чи вважаєте ви, що наявних темпів і обсягів видачі цих кредитів достатньо, щоб забезпечити попит українців?

Темп недостатній. Але за півтора місяці очікувати, що темп буде шалений і ми будемо роздавати в день по тисячі кредитів, це було б досить нереалістично. У нас цих очікувань не було – ми чітко розуміли, в якому стані перебуває ринок іпотечного кредитування.

До запуску програми «Доступна іпотека», в нас іпотеку видавало кілька банків. Якщо я не помиляюся, два банки видавали іпотеку – вдумайтеся, в ці слова. Всі інші банки навіть не мали власних програм іпотечного кредитування. Їм цей ринок був нецікавий, тому що вони бачили його ризиковим, їм не хотілося працювати з мінімальними кредитами, відволікати своїх працівників на цю сферу.

Зараз у нас в програмі вже 14 банків: доєдналися до перших семи ще чотири банки. Ми вже видали більше 173 (станом на 26 квітня – ред.) кредитів. Це ніщо, порівняно з нашими очікуваннями, тому що наші очікування на цей рік – 5000 кредитів. Але я бачу як розгортаються ці процеси – розгортаються досить повільно, ми їх пришвидшуємо, надаємо банкам пояснення, інструктуємо їх, – якщо необхідно буде змінювати постанову, ми готові.

Тобто, питання, в даному випадку, в інертності самої банківської системи, я б так сказав.

В їхніх ризиках. Якщо у нас Верховна рада ухвалює реструктуризацію валютних кредитів

Це питання інше. Я згоден, це досить популістичне рішення. Ми, як Міністерство фінансів, давали застереження щодо цього. Національний банк також давав застереження. Але рішення прийняте, будемо його виконувати. Закон є закон.

Але банки після того скажуть: «Забирайте свою іпотеку».

Ви сказали, що банки, можливо, не побачать цієї програми в майбутні роки. Програма однозначно буде, тобто, для діючих кредитів ризиків уже не буде. Умовно кажучи, через два-три-п'ять років держава буде це фінансувати.

Чи буде готовність через п'ять років видавати нові кредити? Це вже інше питання. А старі кредити будуть обслуговуватися. Обов’язково держава буде виконувати взяті на себе зобов’язання.

Більше того, це програма Міністерства фінансів, а Міністерство фінансів, як жоден інший орган, завжди виконує взяті на себе зобов’язання. Дивіться, Фонд молодіжного кредитування працює...

Держмолодьжитло ви маєте на увазі?

Так.

Так вони скаржаться, що надання пільгового довгострокового кредитування молодим сім’ям не фінансується.

Все правильно. Вони нові кредити не можуть видавати. Обслуговування ж наявних кредитів відбувається вже десятки років. Програма в них працює з 2012 року. Після цього ми втратили частину територій, в нас війна, але держава обслуговує ті кредити, які були видані в попередні роки.

Тобто, питання тут полягає більше в тому, чи буде у влади, яка буде на той період часу, через п'ять років, бажання розвивати цей інструмент. Це інше питання. А щодо діючих кредитів, які видані 2020 року, ризиків я не бачу.

На яку кількість по «Доступній іпотеці» ви хочете вийти до кінця року, з огляду на сьогоднішні темпи?

5000 кредитів, як і планували.

Більше того, вже прийнято проєкт закону №5308 (у першому читанні), що дозволяє нам вирішити проблемну ситуацію, яка є, з державними іпотечними установами. Мова про об’єднання Укрфінжитла та Держіпотеки. Відбудеться докапіталізація і закриття боргів, які є у компанії ДІУ (Державна іпотечна установа), тому що ми отримали цю компанію фактично банкротом. Це питання до тих, хто в якийсь період часу дозволив собі прийняти рішення або їх не прийняти, щоб компанію довести до такого стану .

Про затримки з виплатами Держказначейства і загрозу невиконання бюджету

На початку грудня 2020 року Держказначейство мало проблеми з виплатами: неоплачені фінансові зобов’язання сягнули 16 млрд грн, близько 5 млрд з них – за захищеними статтями. Чи не буде такої самої, чи навіть гіршої, ситуації наприкінці цього року?

У листопаді-грудні ситуація була досить складна, в нас були певні затримки. При тому, що захищені видатки ми фінансували повністю – затримки стосувалися тільки незахищених видатків. І вони були досить контрольовані з точки зору прострочення платежів.

Основна проблема була в дефіциті бюджету, його фінансуванні. Відсутність траншу з боку МВФ, відсутність фінансування з боку Світового банку, призвели до пошуку інших альтернативних джерел запозичень. Це вплинуло звичайним чином на ліквідність казначейського рахунку. Але ми ситуацію контролювали: в нас було повне розуміння, як ми це забезпечимо.

Після того, як ми домовилися з МВФ про остаточну редакцію бюджету, ми отримали позику макрофінансової допомоги у 600 млн євро. Після цього ми змогли розмістити євробонд за рекордною дохідністю 6,2%, і ми закрили всі питання. Всі видатки, які ми мали профінансувати, ми профінансували.

Частково в нас була економія з обслуговування боргу, тому що ми досить ефективно управляли боргом. Загалом минулий рік ми завершили дефіцитом 5,2% ВВП, а планували – 7,5%. Умовно кажучи, десь на 80 млрд ми менше запозичили, і зменшили дефіцит бюджету.

Я про те, що були затримки з виплатами у грудні. Чи вдасться їх уникнути цього року?

Ми робимо все від себе можливе. Не все залежить від нас.

Є такий період, як грудень місяць, в який традиційно всі намагаються фінансувати капітальні видатки. Але це не означає, що ми можемо в цей період різко збільшити дохідну частину або десь запозичити. Тому традиційно грудень є складним місяцем.

Ми хочемо зараз прописати певні бюджетні правила, які б дозволили мінімізувати грудневі ризики. Це системна проблема, і ми думаємо, як її вирішити – щоб головні розпорядники використовували свої кошти більш рівномірно у часі.

Умовно кажучи, ми зараз запланували видатки для міністерства Х, щоб вони використали їх у першій половині року, а вони їх чомусь не використовують. З різних причин: тендери не провели, не домовилися з підрядниками, хтось щось не виконав… В результаті, вони під кінець року все це виконують або намагаються закрити ці питання якимось чином, і в нас виникають проблеми.

Зараз ми хочемо зробити механізм, який би передбачав, що якщо ви в жовтні-листопаді не провели видатки попереднього періоду часу, Міністерство фінансів матиме можливість не відкривати вам асигнування на наступні періоди, щоб ви не створювали тиск на бюджет до кінця року. Ми зараз над цим думаємо.

Але не факт, що цього року бюджетні правила зміняться?

Ми над цим працюємо, на сьогодні є концепція управління ліквідністю.

Це ідея, як ми хотіли б піти від грудневої лихоманки, тому що нас, як Міністерство фінансів, вона не влаштовує. Це традиційна історія, просто в період кризових років, яким був і 2020 рік, вона була досить гострою.

Попит на виплати ФОПам по 8 тисяч перевищив очікування уряду. Наскільки мені відомо, навіть серед урядовців немає однозначної позиції щодо доцільності цих виплат. Ви не вважаєте, що це сильно ставить під загрозу виконання бюджету?

Ми не вважаємо, що це ставить сильно під загрозу виконання бюджету, тому що в нас, по-перше, є перехідні залишки з минулого року. Це 6 мільярдів гривень «антиковідного фонду». І з цієї суми ми приблизно 1 мільярд 400 мільйонів вже зараз плануємо використати на підтримку ФОПів. При підготовці змін до бюджету, які зараз плануються, ми збільшимо ці суми виплат, що дозволить повністю виконати всі зобов'язання перед ФОПами.

Цього року в бюджет закладено 12 млрд доходу від приватизації. Але з року в рік зароблена державою сума навіть близько не наближається до тієї, яку планували. Чи є підстави вважати, що цього року запланований дохід буде?

Це більше питання до Фонду держмайна. Звичайно, ми б хотіли бачити розблокування Великої приватизації. Є перелік об'єктів, які вже давно чекають своєї приватизації.

Об'єктивно кажучи, Міністерству фінансів хотілося б, щоб ця сума була більшою. Звичайно, ця сума не дає нам, з точки зору доходу, нічого. Але вона дає нам можливість менше запозичувати, тому що ми фінансуємо дефіцит бюджету за рахунок приватизації. Тому, умовно кажучи, якщо ми зараз 12 мільярдів не знайдемо, ми вимушені будемо на суму різниці між фактичними надходженнями і плановими надходженнями, передбачити додаткові запозичення.

Про контроль за місцевими бюджетами та участь громадян у бюджетному процесі

Перед виборами президент обіцяв у своїй програмі, що вся інформація про формування і використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель і аукціонів буде доступною всім. Україна має 26 місце зі 117 країн. Така позиція – через відсутність цифрових інструментів для участі громадянського суспільства у бюджетному процесі.

У нас високе місце.

Так, позиція нібито висока, але є до чого прагнути. Що конкретно збирається робити Мінфін, щоб залучити громадян? Чи будуть якісь зміни?

В нас є багато інструментів прозорого бюджету, в нас є державна установа «Відкриті публічні фінанси», метою діяльності цієї установи є створення умов для максимальної транспарентності цих процесів, залучення громадськості до формування бюджету. Ми тут досить серйозно просунулися, порівняно з іншими сферами.

Якщо взяти рейтинг Transparency International, то в питанні бюджетування ми перебуваємо на рівні провідних країн світу. В питанні управління боргом, бюджетування, в питанні навіть податкової системи і її, скажімо так, впливу на розвиток бізнесу.

Чинна система в нас є достатньо ефективною.

Тобто, проблеми не було, і даремно президент зазначив це у передвиборчій програмі?

Не даремно, чому? Є, над чим працювати, і ми працюємо.

Ми максимально залучаємо громадськість в процес бюджетування, в нас є декілька механізмів – як під час підготовки проєкту бюджету, так і вже в процесі виконання. В нас є Громадська рада при Мінфіні…

Звичайно – те, що ви хочете почути від мене – не вистачає аналітичної платформи зручної, де б громадяни могли в зручній доступній формі зрозуміти, яким чином збираються податки, як вони використовуються.

Є напрацювання, ми дані публікуємо. Можливо, є питання до інтерфейсу, щоб ці дані зробити більш зручними, доступними для всіх. Умовно кажучи, щоб не тільки експерти, або ті, хто цікавиться бюджетним процесом, мали можливість оцінити дані, а й пересічні громадяни у простій і доступній формі бачили, як використовуються кошти платників податків.

Може, скооперуєтеся з Мінцифри і зробите?

Це хороший спосіб для нашого вдосконалення. Хоча нам для цього Мінцифри не обов’язково потрібне, у нас одна з найкращих IT-спроможностей серед системи влади (проєкти Мінфіну – е-бюджет, е-ліквідність, е-місцеві податки вже включені до проєкту цифровізації на поточний рік).

А як ви збираєтеся посилювати державний контроль за ресурсами місцевих бюджетів? У програмі уряду є така теза.

В процесі децентралізації в нас створено майже 1,5 тис територіальних громад. Вони самодостатні, не залежать від центрального бюджету, як це було раніше.

Раніше уряд приймав бюджет, і тільки після цього місцеві органи влади могли приймати свої. Зараз система децентралізована, ви можете самостійно приймати бюджет, коли ви до цього готові. Тобто, змінилося багато форм і механізмів, обсяг капіталів, трансфертів за цей період. Умовно кажучи, якщо в 2014 році було тільки 6% капітальних видатків, зараз капітальні видатки – більше 20% усіх місцевих бюджетів.

Відповідно, ресурс виріс більш ніж втричі, порівняно з 2014 роком. І це ставить перед нами питання, яким чином уряд на центральному рівні може контролювати місцеві бюджети. На жаль, поки що це питання не до кінця врегульоване.

Контроль ми здійснюємо у тому, що стосується правомірності, законності – Державна аудиторська служба здійснює цей контроль.

А з точки зору контролю ефективності є неврегульованість. Умовно кажучи, будувати лавки чи будувати дороги – що більш ефективно з точки зору місцевої громади, місцевого бюджету?

Наскільки держава, в особі Міністерства фінансів, має право це робити? Якщо б це був орган парламентського контролю або незалежна аудиторська організація, це було б з точки зору місцевих бюджетів більш зручним способом. Тому що коли це робить влада на центральному рівні, виникає певний конфлікт інтересів.

Тому це питання потребує подальшого врегулювання. На жаль, поки що немає чіткої згоди і домовленості, хто і яким чином це має здійснювати. Спроможності Рахункової палати поки що не дозволяють і не дають законних підстав проводити аудит ефективності місцевих бюджетів.

Тобто, ви ще не працюєте над конкретним законопроектом, який би вирішував цю проблему?

Першочергове – це погодження принципів аудиту з Асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Хартія місцевого самоврядування передбачає їхню незалежність і самодостатність. Тому це може бути нашою ініціативою, але без досягнення домовленості з Асоціацією міст щодо питання контролю ефективності, це може викликати певну конфліктність, яка є недоречною.

Текст: Катерина Пітєніна

Фото: Олена Тян


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал