Топ-5 корупційних справ року: що з ними зараз

У 2020 році було достатньо гучних кримінальних проваджень. Утім, лише одне з них нині перебуває у підвішеному стані – про надання неправомірної вигоди від колишнього парламентарія Максима Микитася експерту установи Міністерства внутрішніх справ за посередництва заступника глави Офісу президента України Олега Татарова. «Слово і діло» вирішило згадати, які ще гучні справи були цьогоріч і чим вони закінчилися.

Справа Татарова

Розпочнемо зі справи, яка напередодні новорічних свят досі перебуває під пильним наглядом журналістів, активістів та самих органів правопорядку. Більш детально про саму передісторію цього провадження ми вже писали. Якщо коротко, то Татарова підозрюють у допомозі екснардепу Микитасю передати неправомірну вигоду у вигляді паркомісця заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Костянтину Дубоносу. Той за це мав забезпечити внесення неправдивих відомостей до експертизи, призначеній у межі кримінального провадження. Наразі ж тривають «розбірки», хто ж саме має розслідувати справу, чи втручалися в її перебіг та що буде далі.

Раніше генеральна прокурорка Ірина Венедіктова спочатку змінила групу прокурорів у справі «у зв’язку з винятковою складністю провадження». І хоча офіційно такої підстави немає, їх все ж змінили. За цим фактом детективи НАБУ порушили кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією «втручання в діяльність правоохоронного органу».

Попри це, Татаров підозру таки одержав, але напередодні розгляду клопотання про його арешт Офіс генпрокурора знову «втрутився» у справу – забрав провадження в НАБУ і передав його до Служби безпеки України. Зробив це заступник Венедіктової Олексій Симоненко на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва. Незважаючи на те, що вказану ухвалу суду САП оскаржує в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, Офіс генпрокурора спробував у швидкому темпі теж оскаржити рішення, але в Київському апеляційному та Верховному судах. Дві інстанції у рекордні 9 днів відмовили ОГП і таким чином залишили рішення без змін. У НАБУ вважають дії із передачі справи Татарова до СБУ «незаконними».

Таким чином, НАБУ і САП наразі не можуть брати участь у справі Татарова. Їхня єдина надія повернути провадження до себе – це рішення апеляційної палати ВАКС, яким можуть скасувати рішення Печерського суду. Одного разу через рішення апеляції ВАКС врятували іншу справу – про організацію олігархом Олегом Бахматюком заволодіння понад 1,2 млрд грн рефінансування Національного банку України підконтрольним йому «ВіЕйБі банком». Тоді ОГП на виконання рішення Печерського суду взагалі закрив справу Бахматюка, але потім поновив. Чи повториться історія вдруге? Поки що це невідомо.

Справа плівок Окружного адмінсуду Києва

Інша гучна справа, яку розслідують НАБУ і САП, теж перебуває в незрозумілому стані. Йдеться про провадження щодо створення головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком злочинної організації, метою якої було ухвалення замовних рішень, а також встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. У цій справі також є «фактор Печерського суду» – у серпні суддя цього суду зобов’язав генпрокурора забрати у НАБУ це розслідування, а в жовтні – вилучити інформацію про вручення підозри Вовку.

Крім історії з Печерським судом триває й інша – голова ОАСК та деякі інші судді цього суду просто не з’являються до Вищого антикорупційного суду, де їм мають обрати запобіжні заходи. Затримати їх не можна, оскільки вони мають суддівську недоторканність. 26 листопада НАБУ і САП звернулися з цього приводу до Офісу генпрокурора, щоб там погодили клопотання до ВРП про надання дозволу на затримання та арешт фігурантів. Ці документи досі не погоджені, а минув цілий місяць. Нещодавно НАБУ «впіймало» Вовка на святі, яке організував колишній народний депутат Сергій Ківалов, і вручило йому повістку до суду. Голова ОАСК просто викинув документи з машини і поїхав. Тож він навряд чи з'явиться 5 січня до ВАКС для обрання йому запобіжного заходу.

Паралельно в ОГП з середини грудня перебуває і проєкт клопотання про продовження слідства у справі, яке завершується в середині січня. У НАБУ і САП сподіваються, що свята не стануть на заваді, аби встигнути продовжити термін слідства. Якщо ж цього не станеться – то НАБУ доведеться закрити справу у зв’язку із закінченням строків розслідування. Тобто, ця справа теж може у будь-який момент стати гучною історією для ЗМІ.

«Допомога» екології від нардепа Юрченка

У вересні НАБУ затримало неофіційного помічника народного депутата Олександра Юрченка ‒ Івана Фіщенка, якого підозрювали у допомозі в передачі хабарів самому нардепу. Суд взяв його під варту з альтернативою застави і визнав підозру обґрунтованою. Втім, самому депутату підозру деякий час не підписували в ОГП. Щонайменше з 13 вересня НАБУ і САП скерували проєкт підозри Юрченку до генпрокурора і там його не підписували аж до 17 вересня. Вже 21 вересня ВАКС заарештував політика з альтернативою 3 млн грн застави. За кілька днів за Юрченка внесли заставу й він вийшов із СІЗО.

За версією слідства, депутат вимагав від детектива НАБУ від прикриттям 13 тисяч доларів за внесення змін до законопроєкту про перероблення відходів і надалі 200 тис. дол. для підкупу народних депутатів-членів комітету за голосування за надані ним пропозиції. Детективи зафіксували передачу лише частини грошей, після чого нардеп не виходив на зв’язок. Натепер слідство у справі триває, його кінцевий термін – 10 березня. Нещодавно ВАКС продовжив обов’язки Юрченка до 24 лютого. Водночас, за словами директора НАБУ Артема Ситника, справу мають незабаром скерувати до суду.

Рекордний хабар для керівництва НАБУ і САП

12 червня НАБУ і САП затримали колишнього першого заступника голови Державної податкової служби Києва Миколу Ільяшенка. За версією слідства, він передав посереднику 5 млн доларів, які призначалися для керівництва НАБУ і САП за закриття справи про заволодіння «Реал банком» олігарха Сергія Курченка рефінансуванням Нацбанку. У цій справі одним із підозрюваних був колишній міністр екології Микола Злочевський. Саме в його інтересах, на думку слідства, діяв Ільяшенко та ще двоє інших підозрюваних.

Вже 1 липня повідомили про підозру й самому Злочевському – в організації цього злочину. У серпні його оголосили в розшук та заочно взяли під варту. У вересні органам правопорядку дозволили заочно проводити розслідування стосовно ексміністра. За таке рішення слідчої судді Вищого антикорупційного суду Віру Михайленко покарала дисциплінарна палата ВРП – винесла їй попередження.

Паралельно ж НАБУ і САП повідомило про нову підозру податківцю Ільяшенку – у незаконному збагаченні. Як вважають правоохоронці, підозрюваний забрав собі 1 із 6 млн доларів неправомірної вигоди, яку мали передати керівництву НАБУ і САП. Тим самим, незаконно збагатився на таку суму.

Нещодавно слідство у всій справі було завершене. Хоча паралельно адвокат одного з підозрюваних намагався повторити «фінт» у Печерському суді – зобов’язати генпрокурора забрати у НАБУ цю справу. Проте згодом відкликав цю скаргу. Після ознайомлення з матеріалами слідства справу мають скерувати до суду.

Корупція в оборонці

Майже два роки тому журналісти Bihus.info оприлюднили своє розслідування про корупцію в «Укроборонпромі». Зокрема, у цьому сюжеті вони показали листування нібито сина колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського Ігоря з його друзями Андрієм Рогозою та Віталієм Жуковим. Останнім двом повідомили про підозру ще у квітні в ухиленні від сплати податків фірмою «Оптимумспецдеталь» та легалізації цих коштів.

Нещодавно свою підозру отримав й син Гладковського Ігор. У ній за кілька днів завершили слідство. Гладковського-молодшого підозрюють в одержанні 950 тис. грн неправомірної вигоди за вплив через свого батька на рішення керівника «Укрспецекспорту» в інтересах ТОВ «Оптимумспецдеталь», яке контролювали Жуков та Рогоза. Йому інкримінують зловживання впливом (частина 2 статті 369-2 Кримінального кодексу). Гладковському-молодшому загрожує покарання від штрафу до позбавлення волі від 2 до 5 років.

Таким чином, фігурантам досі не вручили підозру у заволодінні коштами «Укроборонпрому». Ймовірною причиною є той факт, що посадовці Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України повернули Жукову мобільний телефон зі скандальними листуваннями, які оприлюднило Bihus.info. Це під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Жукову оголосив прокурор САП. Тобто слідство наразі не має оригіналів скандальних листувань. Тож поки що нам доведеться вдовольнитися підозрами в інших злочинах, пов'язаних з гучною історією і сподіватися на обвинувальний вирок.

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».