«Пересаджати усіх корупціонерів»: як генпрокурорка Венедіктова виконує волю президента

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

Пів року тому в інтерв'ю ВВС президенту Зеленському довелося відповідати на запитання про звільнення генпрокурора Руслана Рябошапки. «Вони нікого не посадили. Вони не могли пересаджати всіх корупціонерів, я розумію: пів року – дуже мало. Ми повинні відповідати перед суспільством, якому ми пообіцяли, що будуть посадки. Ми це обіцяли. І якщо зараз чинний генпрокурор, новий генпрокурор, якщо вона до кінця року не покаже свого результату, їй я дам таку ж відповідь», – сказав тоді Володимир Зеленський. Різні медіа відтоді давали різні оцінки роботі нової генпрокурорки – «Слово і діло» ж пропонує оцінювати діяльність Ірини Венедіктової за співпрацею з антикорупційними органами, адже коли президент говорить «пересаджати корупціонерів», він очевидно має на увазі топкорупціонерів, справи яких ведуть за підслідністю НАБУ і САП. Просування цих справ багато в чому залежить від рішення генпрокурора. Детальніше – в огляді Олега Новікова.

ПриватБанк та мільйонні збитки

22 лютого НАБУ домоглося посадки чартерного літака, в якому, як виявилося, перебував колишній перший заступник глави ПриватБанку Володимир Яценко. За даними НАБУ, літак вилетів із Дніпра і прямував до Відня, але його вдалося посадити в Україні. Підозру Яценку погодила особисто генпрокурор, яка минулого тижня заявляла про те, що вона не знає, навіщо НАБУ у грудні скеровувало їй проєкти підозр у справі ПриватБанку. Венедіктова тоді стверджувала, що у справі немає тих категорій посад, щодо яких потрібен підпис генпрокурора або заступника. Вона також заявила, що не перешкоджає справі, а нова призначена експертиза у розслідуванні потрібна для встановлення збитків і складу злочину.

Але вже у понеділок Венедіктова підозру підписала. Крім Яценка, за даними «Слово і діло», заочно підозри вручили колишньому голові правління комерційного ПриватБанку Олександру Дубілету та екскерівниці департаменту фінансового менеджменту банку Олені Бичихиній. Остання також обіймала посаду першої заступниці голови правління страхової компанії «Інгосстрах» з групи компаній Приват.

За версією слідства, саме в інтересах «Інгосстраху» підозрювані й розтратили майже 137 млн грн. Як встановили детективи, у грудні 2016 року за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним на підставі неправдивих документів підозрювані виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами ПБ. Цей епізод розслідувала Генеральна прокуратура України, але восени 2019 року ексгенпрокурор Рябошапка передав його до НАБУ. Наразі детективи разом із прокурорами САП готують клопотання про обрання запобіжного заходу Яценку.

Чинні нардепи

У вересні 2020 року генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру народному депутату Олександру Юрченку, якого виключили з фракції «Слуги народу». Напередодні цього НАБУ просило очільницю ОГП підписати підозру, оскільки лише генпрокурор може відкривати справи стосовно чинних депутатів та вручати їм підозри. Натомість генпрокурорка заявляла, що не має доказів причетності Юрченка до злочинів і нібито НАБУ їй жодних матеріалів не надавало. Проте попри такі заяви, вже за кілька днів Юрченку вручили підозру.

НАБУ проводило спецоперацію під прикриттям, дізнавшись про існування організованого угруповання, учасники якого отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень та обов’язків нардепів. У межах цієї операції детектив у ролі представника промислової компанії познайомився з одним із учасників угруповання та повідомив йому, що умовою інвестування в Україну є створення необхідних правових підстав для перероблення твердих побутових відходів. З цією метою учасник злочину, яким виявився неофіційний помічник нардепа Юрченка Іван Фіщенко, познайомив детектива з самим депутатом. Останній під час зустрічі у завуальованій формі попросив надати йому через посередника неправомірну вигоду у сумі 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроєкту та у подальшому 200 тисяч доларів для підкупу народних депутатів-членів комітету.

У середині серпня детектив «під прикриттям» передав першу частину неправомірної вигоди посереднику. 26-27 серпня співучасники планували отримати ще одну частину коштів. Проте через «злив» інформації НАБУ було вимушене припинити подальше виконання спеціального завдання. Наразі детективи ще продовжують розслідування цієї справи, проте, за словами директора НАБУ Артема Ситника, незабаром її мають скерувати до суду.

Водночас історія стосовно іншого депутата з фракції СН розвивається інакше. Йдеться про заступника голови фракції СН Павла Халімона, стосовно якого НАБУ розслідує кримінальне провадження. У жовтні журналісти програми «Схеми» повідомили, що Венедіктова не відкрила провадження стосовно Халімона. За їхніми даними, влітку 2020 року до НАБУ звернувся екснардеп від БПП Олег Дмитренко із заявою про вчинення злочину Халімоном. Разом із заявою він долучив записи на диктофон розмов з особою, голос якої схожий на депутата Халімона. НАБУ направило до генпрокурорки Венедіктової звернення з проханням порушити справу за вказаним фактом, проте очільниця Офісу генпрокурора відмовилася. За словами Дмитренка, у нього нібито вимагали 40 млн грн неправомірної вигоди за продовження роботи підконтрольних йому компаній.

За даними «Слово і діло», справу за вказаними фактами відкрили і її тепер розслідують детективи НАБУ. Проте в ній навряд вручать комусь підозру, оскільки про сам факт розслідування вже було повідомлено у ЗМІ.

Татаров, ОАСК і Роттердам

Не допомагає Венедіктова й в інших гучних справах. Зокрема, йдеться про справу заступника глави Офісу президента Олега Татарова. Більш детально ми про неї вже розповідали. У грудні 2020 року напередодні вручення підозри Татарову генпрокурорка просто змінила групу антикорупційних прокурорів у його справі «у зв’язку з винятковою складністю провадження». І хоча офіційно такої підстави немає, їх все ж змінили. За цим фактом детективи НАБУ порушили кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією «втручання в діяльність правоохоронного органу».

Попри це, Татаров підозру таки одержав, але напередодні розгляду клопотання про його арешт Офіс генпрокурора знову «втрутився» у справу – забрав провадження в НАБУ і передав його до Служби безпеки України. Зробив це заступник Венедіктової Олексій Симоненко на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва. Незважаючи на те, що вказану ухвалу суду САП оскаржує в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, Офіс генпрокурора спробував у швидкому темпі теж оскаржити рішення, але в Київському апеляційному та Верховному судах. Дві інстанції у рекордні 9 днів відмовили ОГП і таким чином залишили рішення без змін. У НАБУ вважають дії із передачі справи Татарова до СБУ «незаконними».

Нещодавно апеляційна палата ВАКС взагалі зупинила виконання рішення Печерського суду, але в ОГП все одно відмовилися повертати справу Татарова до НАБУ і послалися на те саме рішення Печерського суду. Втім є шанс, що зазначене скандальне рішення взагалі скасують і тоді можуть бути підстави для повернення справи детективам. Проте наразі ОГП робить усе, щоб не повертати справу. Зокрема, в ній змінили підозру екснардепу Максиму Микитасю на некорупційну, щоби справу не розглядав антикорупційний суд.

Відсутність допомоги керівництва ОГП проявляється й у справі плівок Окружного адмінсуду Києва, про яку ми теж розповідали. Зокрема, голова цього суду Павло Вовк ігнорує засідання в антикорупційному суді, де йому мають обрати запобіжний захід. Затримати та доставити його до суду детективи НАБУ не можуть без дозволу Вищої ради правосуддя. Щоби звернутися в цей орган, ще необхідне погодження генпрокурора або його заступника. Детективи НАБУ ще в липні звернулися з відповідними документами до Венедіктової, проте вона їх проігнорувала. Більше того, в ОГП вважають, що Вовк не є підозрюваним у справі, а нові клопотання залишили без погодження.

Таким чином, Вовк і надалі може ігнорувати засідання у справі, а НАБУ нічого з цим не зробить. Будемо сподіватися, що справу скерують до суду і без обрання запобіжного заходу, якщо, звичайно, цьому не завадить непередбачувана обставина.

В ще одній гучній справі Венедіктова теж відмовилася допомагати. Йдеться про справу понад 39 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс». Нещодавно антикорупційний прокурор у справі Віталій Пономаренко вчергове її закрив, проте розслідування майже одразу поновив виконувач обов’язків САП Максим Грищук. Детективи НАБУ вже спробували змінити головного прокурора у справі «Роттердам плюс», проте Венедіктова ігнорувала ці прохання.

Нещодавно до генпрокурора звернулася вже й антикорупційна прокуратура. На їхню думку, прокурор виніс незаконне рішення, яке вже скасував ВАКС, а тому його можна виключити з групи прокурорів. Утім з трибуни парламенту Венедіктова сказала, що не збирається «втручатися у справу». Попри те, що про це просить як НАБУ, так і САП. Навряд чи таке прохання обох органів можна вважати за «втручання». Але без вирішення цього питання ми точно не побачимо справу «Роттердам плюс» в суді, а її розслідування закінчиться закриттям. Сама Венедіктова сказала, що нехай новий керівник САП розбирається з цією справою. Його нам доведеться чекати кілька місяців у зв’язку з проведенням конкурсу на цю посаду.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що красива статистика Офісу генпрокурора аж ніяк не відображає ефективності роботи її очільника. Тож, до якого нового року дав час Венедіктовій президент Володимир Зеленський, щоби показати свою ефективність?

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал