21 січня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко закрив кримінальне провадження про можливі 39 млрд грн збитків від скандальної формули «Роттердам плюс». Але згодом виконувач обов’язків керівника САП Максим Грищук поновив розслідування. Чи вдасться цього разу скерувати справу до суду і що буде далі?
Це вже була друга спроба закрити справу з боку прокурора САП Пономаренка. Минулого разу він закрив провадження 27 серпня 2020 року. Тоді, як стверджував прокурор, у ньому не було експертизи, яка підтверджувала збитки у справі. Попри те, що згодом з'явилася інформація про одержання НАБУ нової експертизи, яка встановила 39 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс». Але спочатку давайте згадаємо, що це за формула.
Формула та збитки
Як відомо, формулу «Роттердам плюс» в 2016 році запровадила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та вугільної промисловості. Ця формула закладала до тарифу на електроенергію, яку виробляли теплові електростанції, вартість доставлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до цих ТЕС, незважаючи на те, звідки привезли копалини. Таким чином, закуповуючи вугілля в Україні або в окремих районах Донецької та Луганської областей, можна було б отримувати надприбутки.
Справа «Роттердам+»: від гучних підозр до подвійного закриттяАнтикорупційна прокуратура вдруге закрила гучне кримінальне провадження про можливі багатомільярдні збитки від скандальної формули.
Хто ж, за версією слідства, скористався цим? У НАБУ і САП вважали, що група компаній ДТЕК Ріната Ахметова саме і отримала більшість вигоди, оскільки саме цим компаніям належить понад 80% теплової генерації і 85% видобування вугілля в Україні. Як підрахували в НАБУ, за 2016-2017 роки ДТЕК отримала 14,3 млрд грн надприбутків від формули «Роттердам плюс». Водночас, детективи з’ясували, що лише 130 тисяч тон вугілля для ТЕС справді ввезли з Європейського Союзу із загального обсягу 25,5 млн тон, що становить майже 1/200. Остання експертиза, яку одержало НАБУ від експертки Ірини Педь, встановлює 39 млрд грн збитків за увесь час існування формули. Згодом вона заявила про тиск з боку адвокатів підозрюваних у справі менеджерів групи компаній ДТЕК та про замовні сюжети на телеканалі «Україна».
Друге пришестя
Після ухвалення рішення про закриття справи вдруге детективи НАБУ одразу оскаржили його до в.о. керівника САП Грищука. Згодом, за моїми даними в органах правопорядку, Грищук вирішив поновити розслідування і одразу ж його призупинив у зв’язку з виконанням міжнародної правової допомоги. Тож нині справа не закрита. Колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк зарано зрадів закриттю справи, оскільки йому повернули статус підозрюваного.
Але старшим групи прокурорів у справі досі є Пономаренко. І якщо зрозуміти його логіку, то він знову закриє справу. Минулого разу детективи НАБУ спробували через суд відвести Пономаренка від розслідування, а також через звернення до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Але ані суд, ані Венедіктова їхнього прохання не задовільнили. Цього разу САП хоче спробувати попросити прибрати Пономаренка зі справи, керуючись статтею 313 Кримінального процесуального кодексу, а саме частиною третьою. У ній йдеться, що службова особа прокуратури вищого рівня може замінити прокурора у справі, якщо його рішення було скасоване. Рішення Пономаренка скасоване, проте він залишився старшим групи прокурорів, оскільки таке рішення може ухвалити лише повноправний керівник САП, генпрокурор або виконувач його обов’язків.
Тому доведеться чекати, яке ж саме рішення ухвалить очільниця Офісу генпрокурора. Будемо сподіватися, що ОГП дасть другий шанс справі «Роттердам плюс», аби інший прокурор переглянув докази та ухвалив остаточне рішення.
Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»