Справа «Роттердам плюс»: чи повернуть підозри фігурантам

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

Понад місяць тому, ввечері 27 серпня, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закрив гучне кримінальне провадження про завдання майже 19 млрд грн збитків від впровадження формули «Роттердам плюс». У цій справі про підозру було повідомлено колишнім посадовцям Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, у тому числі ексголові Дмитру Вовку, та двом топ-менеджерам групи компаній ДТЕК українського олігарха Ріната Ахметова. Нещодавно була спроба поновити справу та повернути підозри фігурантам, проте Вищий антикорупційний суд відмовився це зробити.

Майже одразу після закриття справи заявник у ній – екснародний депутат, колишній заступник генерального прокурора Віктор Чумак – вирішив оскаржити таке рішення прокурора. Так, як він був заявником, йому дозволено в судовому порядку скасувати закриття справи і добитися поновлення слідства. Втім, ВАКС не побачив для цього підстав. Але давайте до цього повернемося трошки пізніше, спочатку згадавши, що таке формула «Роттердам плюс» і чому розслідування стосовно неї спричинило галас.

Багатомільярдна схема для ДТЕК

На початку березня 2016 року НКРЕКП ухвалила постанову, якою запровадила так звану формулу «Роттердам плюс». Ця формула закладала до тарифу на електроенергію, яку виробляли теплові електростанції, вартість доставки вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до цих ТЕС, незважаючи на те, звідки привезли копалини. Таким чином, закуповуючи вугілля в Україні або в окремих районах Донецької та Луганської областей, можна було б отримувати надприбутки.

Хто ж, за версією слідства, скористався цим? У НАБУ і САП вважали, що група компаній ДТЕК Ріната Ахметова як раз і отримала більшість вигоди, оскільки саме цим компаніям належить понад 80% теплової генерації і 85% видобутку вугілля в Україні. Як підрахували в НАБУ, за 2016-2017 роки ДТЕК отримав 14,3 млрд грн надприбутків від формули «Роттердам плюс». Водночас, детективи з’ясували, що лише 130 тисяч тон вугілля для ТЕС дійсно ввезли з Європейського союзу із загального обсягу 25,5 млн тон, що становить майже 1/200. Більш детально цю формулу розбирало видання «Цензор.НЕТ».

Але чому НАБУ вважає, що НКРЕКП дійсно діяла в інтересах групи компаній Ахметова? Під час обрання запобіжних заходів підозрюваним ще рік тому прокурор САП розповідав, що слідством знайдені листування між посадовцям Нацкомісії та менеджментом ДТЕК. У прокуратурі зазначали, що спочатку колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк виступав проти запровадження такої формули і стверджував, що її лобіює група компаній ДТЕК. Слідство стверджувало, що між НКРЕКПівцями та ДТЕКівцями велося листування про введення формули «Роттердам плюс» ще задовго до ухвалення постанови Нацкомісії, а частина документації була знайдена в комп’ютерах фігурантів, яку потім затвердили постановою про впровадження формули.

У прокуратурі також повідомляли, що сам Вовк підготував презентацію, з якої виходило, що формула «Роттердам плюс» підвищіть тарифи на електроенергію на 30%.Цю презентацію він показав на засіданні комітету Верховної ради у квітні 2015 року. Також на ноутбуці ексголови НКРЕКП нібито знайшли докази того, що Вовк здійснював незаконний вплив на інших посадовців Нацкомісії для запровадження формули. До того ж, детективи знайшли в телефоні колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова листування з менеджером ДТЕК Іваном Гелюхом, в якому пропонувалося приховати ідею включення в тариф електроенергії вартість доставки вугілля з-за кордону.

Закриття справи: що ж змінилося і чому детективи не згодні з прокурором

За інформацією «Слово і діло» з власних джерел, процесуальний керівник у справі «Роттердама» Віталій Пономаренко ввечері 27 серпня вирішив закрити справу і скасувати підозри фігурантам. До цього, за словами співрозмовників, проводилася нарада, на якій як раз вирішувалося питання подальшої долі справи. На ній прокурор навіть не планував закривати справу, але потім передумав. Що ж стало підставою для закриття? Як пояснили у САП, причиною стала комплексна експертиза, яка не підтвердила нанесення будь-яких збитків у справі. То ж, на думку прокуратури, немає і складу злочину.

У САП також «прикрилися» тим, що справу «Роттердаму» закрили не повністю, а лише в частині оголошених підозр та збитків від формули. Ніби залишився ще один епізод, який розслідують детективи разом із прокурорами. Проте, як з'ясувалося, цей епізод не є корупційним кримінальним правопорушенням, а стосується незаконного використання інсайдерської інформації (частина 2 статті 232-1 ККУ). Йдеться про придбання інвестиційною компанією ICU облігацій групи компаній ДТЕК на міжнародному фінансовому ринку напередодні запровадження формули «Роттердам плюс». Після введення формули цінні папери ДТЕК різко подорожчали. За даними НВ, ICU придбала євробонди і борги компанії Ахметова номінальною вартістю 500 млн доларів всього за 200 млн доларів. Потім ці папери зросли в ціні до 450 млн доларів, що означає зростання від 40% до 90% від їхньої номінальної вартості. У підсумку чистий виграш по цій угоді склав 50 процентних пунктів. За таке правопорушення максимум можна одержати штраф до 5,25 млн грн з позбавленням права обіймати певні посади.

Водночас, як стверджують співрозмовники в НАБУ, нові експертизи дійсно однозначно не стверджують про завдання збитків від формули «Роттердам плюс», але й не кажуть, що їх немає. За словами джерел, експертиза підтверджує правильність розрахунків працівників НАБУ про те, скільки переплатили споживачі за електроенергію після впровадження формули «Роттердам плюс», але експерти самоусунулися від твердження про «збитки», залишивши це нібито на розсуд суду. Також у цих експертизах не винесено в резолютивну частину дослідження розміру розрахованих ними економічних наслідків застосування формули «Роттердам плюс», хоча в самій експертизі вони є. Сума майнового збитку, згідно комісійної експертизи, за період 2016-2017 років нібито становить 19,35 млрд грн.

Також у НАБУ нагадали, що у провадженні існує експертиза за серпень 2019 року, які підтверджує 18,87 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс» за період 2016-2017 років. Це ж експертне дослідження стало підставою для оголошення підозр і визнання їх обґрунтованими. Крім того, співрозмовники повідомили, що експертиза це лише один із доказів і що є інші, які в сукупності доводять версію слідства. Таким чином, на думку НАБУ, прокурор не оцінив у сукупності всі докази та причинно-наслідкові зв'язки між економічною величиною збитків та протиправними діяннями службових осіб Нацкомісії та групи компаній ДТЕК.

Офіційно в НАБУ теж заявляють про те, що не згодні з рішенням прокурора САП і тому вони в законний спосіб будуть наполягати на поновленні справи.

Чи є шанси на поновлення справи?

Наразі у законний спосіб можна поновити справу про формулу «Роттердам плюс» лише двома шляхами: оскарженням заявника у справі постанови прокурора про закриття в суді та подачою скарги детективами на рішення прокурора вищому прокурору. Заявник у справі, згаданий на початку екснардеп Чумак, уже спробував оскаржити рішення прокурора САП у Вищому антикорупційному суді. Слідча суддя Катерина Широка відмовила йому. Тому у Чумака залишилася можливість оскаржити це рішення до апеляційної палати Вищого антикорсуду. У коментарі «Слово і діло» ексзаступник генпрокурора повідомив, що вони разом із його представницею подадуть апеляційну скаргу на таке рішення. Також свої сили в суді випробує Центр протидії корупції. Розгляд їхньої скарги відбудеться 2 жовтня і суддя інша – Оксана Олійник.

А що ж скарга детективів? За моєю інформацією, НАБУ вже подали дві скарги на постанову прокурора САП про закриття справи про формулу «Роттердам плюс»: до виконувача обов’язків керівника САП Максима Грищука та до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Втім, за словами співрозмовників у прокуратурі, САП відмовилася розглядати скаргу детективів, оскільки Грищук нібито не має права розглядати скаргу і не є прокурором вищого рівня. У САП пояснили, що частина 6 статті 36 КПК України не передбачає скасування таких постанов прокурора в.о. керівника САП або його заступниками – це може зробити лише генеральний прокурор або повноправний керівник САП. Тому, як стверджують джерела, цю скаргу НАБУ передали до Офісу генпрокурора.

Водночас, нагадаю, що у липні 2018 року схожа історія вже була. Тоді САП закрила гучну справу про рюкзаки для Національної гвардії, в якій одним із підозрюваних був син чинного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександр. Тоді спроби заявників оскаржити рішення виявилися невдалими. А от скаргу детективів теж у САП не розглядали заступники керівника САП, коли її на той час очільник Назар Холодницький був у відпустці. Тоді у САП стверджували, що вони не мають на це законного права. Водночас, на запит Центру протидії корупції у НАБУ повідомили, що заступники Холодницького неодноразово розглядали скарги детективів НАБУ на дії прокурора і тоді повноваження у них були, щоправда вони завжди відмовляли за результатами розгляду.

Антикорупційний прокурор скасував підозри колишнім посадовцям Нацкомісії та топ-менеджменту групи компаній українського олігарха через двозначність експертного дослідження.

І ось історія знову повторюється. Холодницький звільнився і тепер долю закритої справи «Роттердам плюс» вирішить генпрокурор Венедіктова та суд. На запит «Слово і діло» в Офісі генпрокурора підтвердили, що мають скаргу детективів НАБУ на це рішення і її розглядають уже місяць.

Таким чином, шанси на поновлення справи насправді невеликі. На жаль, така гучна справа з такими величезними «збитками» стала залежною від висновку експерта та рішення прокурора. Проблема з експертними дослідженням у гучних справах насправді не нова. За словами співрозмовників у НАБУ і САП, у низці їхніх розслідувань роками тривають експертизи, якщо взагалі тривають. Зокрема, проблемою стала експертиза у справі ПриватБанку, яку нібито заблокувало керівництво Служби безпеки України. Про це ще в квітні 2020 року повідомляв колишній генпрокурор Руслан Рябошапка. У справі «Роттердаму» також довго не проводили експертизу, поки не змінився президент і експертна установа СБУ підтвердила збитки. Але чогось цього разу ця ж установа самоусунулася.

Закінчувати таку гучну історію закриттям справи рішенням прокурора було б несправедливо. Нехай у справі б винесли вирок судді Вищого антикорсуду. Навіть якщо б він був виправдувальним – це б заспокоїло багатьох журналістів та активістів, які критикували формулу «Роттердам плюс».

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: