Путін як помічник Залужного. Колонка Леоніда Швеця
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Взаємні звинувачення НАБУ, НАЗК і Генпрокуратури – лише верхівка айсберга великої війни, що ведеться між структурами системи державного звинувачення.
Відставка Гонтаревої – притча во язицех серед парламентарів. Насправді це залежить не від депутатів, але хто ж упустить таку можливість пропіаритись?
Нове виборче законодавство, скасування недоторканності та антикорупційні суди: чи є політична воля для реалізації всього цього?
В Раді є ціла низка людей, яких хлібом не годуй – дай що-небудь опротестувати. «Слово і Діло» з’ясовувало, де в цьому зрадофільстві блеф, а де правда.
Коли вчергове почуєте від політика обіцянку звернутися до суду, пам’ятайте: суд – прекрасний піар-майданчик. Навіть якщо до нього насправді не дійде.
Днями ми дізнаємося, хто візьме гору в питанні медреформи. А поки «Слово і Діло» проаналізувало позиції протиборчих сторін, виходячи з їхніх обіцянок.
Хто з депутатів обіцяв підтримати законопроект про реінтеграцію Донбасу, хто виступає проти та що з цього вийде – в огляді «Слова і Діла».
Історія створення і внесення змін до Конституції України варта окремого розділу підручника. Журналіст «Слова і Діла» Аліна Костюченко спробувала у власній авторській колонці зібрати найголовніші віхи розвитку Основного Закону країни й розповісти про те, що може очікувати на нього вже в найближчому майбутньому.
Минулий тиждень в Україні ознаменувався двома річницями – роботи уряду й початку АТО. Крім того, тривали чвари навколо НКРЕКП через абонплату на газ. Про всі ці та інші новини – в авторському огляді Аліни Костюченко.
Журналіст «Слова і Діла» Аліна Костюченко про найголовніші події тижня, що минає, та обіцянки українських політиків, котрі їх супроводжували.
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі.
Частина росіян образилися на Володимира Зеленського за пропозицію закрити для них кордони, хтось списав пропозицію на стрес, а дехто побачив у ній ознаки того самого українського нацизму.
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
Участь армії КНДР у російсько-українській війні обговорюється останні кілька тижнів. З точки зору Москви формальний привід для такої участі існує – присутність ЗСУ у Курській області.
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну