На тлі повномасштабної війни та загальної мобілізації держава хоче спростити в'їзд та працевлаштування іноземців, аргументуючи дефіцитом кадрів. Рішення щодо в'їзду азійських або африканських мігрантів ухвалюватиме міграційна служба. Що ще пропонується урядовим законопроєктом №14211, яким влада планує відновлювати трудовий потенціал воюючої країни – на інфографіці.
Законопроєкт №14211 щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства уряд подав до парламенту у листопаді минулого року. У січні поточного року Комітет з питань прав людини рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу. Даний законопроєкт імплементує до законодавства України положення Директиви (ЄС) 2024/1233 Європейського Парламенту та Ради від 24 квітня 2024 року.
Єдиний дозвіл та портал вакансій для працевлаштування
Головна інновація урядового законопроєкту – впровадження єдиного дозволу. Йдеться про заміну двох окремих документів (дозвіл на проживання і дозвіл на працевлаштування) одним документом, який дає одночасно право жити та працювати в Україні.
Ще одна особливість – єдиний вебпортал. Уряд пропонує створити спеціальний державний портал вакансій для іноземців, де роботодавці зможуть пропонувати роботу, а іноземці та особи без громадянства – обирати її та подавати цифрові заяви на отримання єдиного дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування.
Рішення про надання або відмову в отриманні єдиного дозволу прийматиме Державна міграційна служба України. Якщо іноземець отримає схвалення ДМС, то це стане підставою для отримання візи та в’їзду в Україну.
Хто може отримати доступ до ринку праці в Україні
Згідно з положеннями законопроєкту, окремий вільний доступ до ринку праці в Україні матимуть іноземці та особи без громадянства:
- які постійно проживають в Україні
- громадяни країн ЄС
- біженці
- представники флоту та авіакомпаній
- визнані особами без громадянства центральним органом виконавчої влади
- акредитовані журналісти
- професійні спортсмени, артисти, митці
- рятувальники
- працівники представництв юридичних осіб
- запрошені священнослужителі
- виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги
- запрошені викладачі, науковці
- студенти з посвідкою на тимчасове проживання
- зі статусом закордонного українця
- особи, які виконують роботу за гіг-контрактом
- у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України.
Зазначимо, зараз роботодавці можуть залучати на роботу іноземців або осіб без громадянства на основі положень закону «Про зайнятість населення». Він вимагає від роботодавця отримання паперового або електронного дозволу Державної служби зайнятості. Дозвіл також можна подати через «Дію», а вартість оформлення працівника залежить від прожиткового мінімуму, встановленого на поточний рік
Нагадаємо, дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року, показали, що понад половина українців негативно ставляться до спрощення в’їзду для громадян країн Африки та Південно-Східної Азії в межах потенційної лібералізації міграційної політики, тоді як найбільш позитивне сприйняття фіксується щодо трудових мігрантів з ЄС.
За даними міграційної служби, найбільше трудових мігрантів у 2025 році прибуло до України з Туреччини. Саме громадяни цієї країни нині очолюють список іноземців, які приїжджають до України для працевлаштування.
На нашій інфографіці можна подивитися, наскільки розвиненими є держави, які Україна визначає країнами міграційного ризику.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»