Від Косаківського до Кличка: добробут Києва за роки каденцій п'яти мерів

Київ за роки незалежної України очолювали п'ять міських голів, кожен з яких відзначився певними досягненнями. За роки правління Леоніда Косаківського та чинного мера Віталія Кличка у столиці зменшилася кількість правопорушень, а під час керівництва Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького відкрилось найбільше нових станцій метро. Напередодні Дня Києва, який цьогоріч випадає на 31 травня, «Слово і діло» вирішило згадати ключові досягнення столичних мерів з 1994 по 2026 рік.

Мер Леонід Косаківський

Леонід Косаківський став першим в історії незалежної України міським головою Києва, обраним на загальних прямих виборах у 1994 році. Його каденція тривала до травня 1998 року. Головні досягнення першого мера Києва пов'язані з подоланням економічної кризи 1990-х років. Зокрема, він запустив роботу міського транспорту, наладив постачання продовольчих товарів до столиці, став ініціатором першої в місті цільової соціальної програми для матеріальної та фінансової підтримки найбільш вразливих верств населення.

Основні показники столиці за каденції Косаківського:

• населення Києва – 2,654 млн осіб;
• річні доходи міста – 0,637 млн грн, видатки – 0, 467 млн грн;
• кількість правопорушень за роки на посаді мера знизилася з 36,8 тисячі на рік до 28,9 тисячі на рік.

В цілому Косаківський утримував місто на високому рівні наповнення бюджету, завдяки чому столиця відраховувала значну частку коштів (близько 60%) на дотацію інших регіонів країни. Під його головуванням у Києві побудували чотири станції метро: «Позняки», «Харківська», «Лук’янівська», «Печерська». Також за каденції Косаківського було відроджено Михайлівський Золотоверхий собор та встановлено пам'ятник княгині Ользі.

У 1998 році Косаківський забезпечив рішення про проведення в Києві загальних зборів Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР).

Мер Олександр Омельченко

Олександр Омельченко був міським головою Києва та очолював КМДА з травня 1999 по квітень 2006 року. За час його керівництва столицею відбулася масштабна розбудова інфраструктури, оновлення житлового фонду, а також активне відновлення історичних пам'яток. Зокрема, було відремонтовано Михайлівський Золотоверхий та Успенський собори, а також реконструйовано Майдан Незалежності.

Також за каденції Омельченка запрацювала масштабна міська програма будівництва бюветних комплексів для забезпечення киян якісною питною водою. Під його головуванням розпочалося будівництво Дарницького мосту, тако було оновлено рухомий склад муніципального транспорту. Окремо Омельченко приділяв увагу реконструкції столичних парків і скверів.

За його каденції було відкрито шість нових станцій метро: «Дорогожичі», «Житомирська», «Академмістечко», «Сирець», «Бориспільська», «Вирлиця».

Зазначимо, що за вагомий внесок у розбудову столиці та архітектуру Омельченко був відзначений званнямГероя України (2001) та Державної премії України в галузі архітектури.

За роки його правління у Києві проживали 2,618 млн осіб, річні доходи міста були на рівні 8 137 млрд грн, видатки – 8 481 млрд грн. У перший рік на посаді мера при Омельченку в Києві фіксували 27,2 тисячі злочинів протягом року, під кінець каденції – 29,5 тисяч.

Мер Леонід Черновецький

Леонід Черновецький працював на посаді міського голови Києва з квітня 2006 по липень 2012 року. Його каденція відзначилася як новими економічними проєктами так і суперечливими пропозиціями, а сама постать Черновецького сприймалася суспільством досить неоднозначно.

Щодо соціальних програм, Черновецький ініціював запровадження муніципальних надбавок до пенсій та адресну продуктову допомогу для малозахищених верств населення. Ймовірно, цим Черновецький викликав масову прихильність серед київських пенсіонерів.

Обурення киян та суперечки спровокувала спроба Черновецького запровадити платні медичні послуги в поліклініках, платний в'їзд на міські кладовища та високі тарифи на житлово-комунальні послуги. Окремий ажіотаж був щодо продажу історичних будівель Києва на аукціонах за умови збереження фасадів та передача в оренду приватним структурам об'єктів дошкільної освіти. Також Черновецький ініціював розпродаж майна київської мерії, пропонуючи замінити елітні автомобілі, що обслуговували чиновників, на ретро-автомобілі, зокрема «Чайку».

За каденції Черновецького було відкрито п'ять нових станцій метро: «Червоний хутір», «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр».

Ще у 2007 році запрацював сучасний Київський міський Центр серця, який спеціалізується на високоспеціалізованій кардіохірургічній допомозі. Також за часів мера Черновецького відкрили найбільший на той час у Європі квітковий годинник на Майдані Незалежності та оновили міський іподром.

За каденції Черновецького відбулося суттєве зростання міського бюджету, зокрема й за рахунок інвестицій: доходи – 22,333 млрд грн, видатки – 27, 768 млрд грн. Рівень злочинності при Черновецькому зріс – від 29,5 тисячі злочинів на рік – до близько 35 тисяч на кінець правління.

В.о мера Галина Герега

Після відставки Леоніда Черновецького обов'язки Київського міського голови виконувала Галина Герега (з липня 2012 року по червень 2014 року), яка працювала заступницею мера.

На початку її каденції у Києві проживало 2, 814 млн осіб. Бюджет столиці був наступним: річні доходи – 24 072 млрд грн, річні видатки – 23, 747 млрд грн. Водночас у місті погіршилася ситуація зі злочинністю: з близько 35 тисяч правопорушень на рік – до 55,8 тисячі.

Під час головування Гереги відкрилися дві нові станції метро: «Іподром» та «Теремки».

Мер Віталій Кличко

Чемпіон світу з професійного боксу Віталій Кличко обіймає посаду мера Києва з червня 2014 року і продовжує керувати столицею в умовах повномасштабної війни. Він тричі поспіль перемагав на виборах Київського міського голови (у 2014, 2015 та 2020 роках) і наразі найдовше серед інших мерів обіймає цю посаду.

Пропри періодичну критику Кличка за прогалини у комунальній сфері Києва (засніжені дороги взимку або регулярні аварії на мережах водопостачання), за роки його каденції столиця значно розвинулася у питанні цифровізації. Зокрема, запрацював застосунок «Київ Цифровий», який об'єднав оплату проїзду (е-квиток), паркування, електронні петиції та опитування містян.

Також під керівництвом Кличка оновили рухомий склад громадського транспорту (місто закупило нові трамваї, тролейбуси), провели капітальні ремонти низки парків та скверів (наприклад, Володимирська гірка, парк «Наталка» на Оболоні), а також реконструкцію Київського велотреку. Також у 2023 році відкрили новий Подільсько-Воскресенський мостовий перехід для полегшення трафіку між правим та лівим берегами.

За правління Кличка в Києві відкрили декілька пішохідних зон. Зокрема й на набережній Дніпра біля Поштової площі, а також на найбільшій площі Подолу – Контрактовій – та на вул. Сагайдачного.

У 2024 році Кличко відкрив повністю відремонтований Дегтярівський шляхопровід, ширина якого збільшилася з 28 метрів до 37 метрів. На мосту також зберегли також трамвайну лінію. В цілому ремонт Дегтярівського шляхопроводу обійшовся міському бюджету близько 1 мільярда гривень.

На День Києва у 2019 році (25 травня) у столиці відкрили один з найпопулярніших туристичних об'єктів Києва – пішохідний скляний міст. Він з’єднує Володимирську гірку з Аркою дружби народів. Міст збудували у надзвичайному темпі – лише за декілька місяців.

Водночас досі триває реконструкція Шулявського мосту (з 2019 року), саме того, який за словами Кличка просто «втомився». Він відкритий для руху, але фінальні роботи, зокрема з покриттям, не завершено, бюджет на його ремонт періодично збільшують.

Нових станцій метро за часів Кличка не з'явилося. Щодо ситуації зі злочинністю, то кількість злочинів за рік зменшилася з 55,8 тисячі до 44,8 тисяч.

Нині у Києві проживає приблизно 3,5 млн осіб, частина з яких – внутрішні переселенці. Якби не війна і не воєнний стан – то у 2025 році кияни знову б переобирали міського голову столиці.

Нагадаємо, взимку Київ задіяв близько 900 одиниць снігоприбиральної техніки, проте, як стверджує місцева влада, деякі траси залишалися нерозчищеними через брак комунальників для обслуговування спецмашин.

Наші аналітики з'ясували, що Києву бракує понад 4200 комунальників, щоб повністю укомплектувати штати всіх десяти районів. Детальніше – на інфографіці.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.