У 1-му корпусі НГУ «Азов» поділилися відео з ураженнями ворожої логістики на трасах Маріуполь – Таганрог та Маріуполь – Волноваха. Це ураження здійснюється за допомогою дронів зі штучним інтелектом, які здатні літати на відстань до 200 км від лінії бойового зіткнення. Як це може вплинути на хід бойових дій та стан російського окупаційного угруповання?
На відео, яке розповсюдили бійці 1-го корпусу НГУ «Азов», видно, як українські БПЛА працюють у трикутнику Волноваха – Маріуполь — Новоазовськ (кордон з росією), знищуючи російську техніку дронами. Для ударів обираються переважно вантажівки, які перевозять обладнання, необхідне для функціонування російського окупаційного угруповання на півдні нашої країни.
Основним засобом ураження є дрони Hornet («шершень»). Це новітній далекобійний дрон-камікадзе, розроблений американською компанією Swift Beat, яку заснував колишній CEO Google Ерік Шмідт. Ці дрони оснащені штучним інтелектом. Вони оснащені невеликою бойовою частиною – до 5 кг. Проте такого заряду цілком достатньо, аби вивести з ладу вантажівку. Саме ці дрони росіяни називають «Марсіанін» й скаржаться, що їх неможливо завчасно почути – а коли почув, то вже пізно реагувати.
Коли закінчиться війна: чи справді росія втрачає ініціативуСлова диктатора путіна про те, що війна скоро завершиться, можуть базуватися на хибних даних.
БПЛА Hornet здатні літати на відстань від 100 до 200 км від лінії фронту та спокійно «закривати» трасу, яка йде від Таганрога в бік Маріуполя, Бердянська, Мелітополя і далі у Крим. Тобто це той самий «сухопутний коридор» у Крим, який росіяни вважають одним із головних своїх «призів» від війни з Україною. Дорогу М-14 Ростов – Мелітополь – Джанкой окупанти символічно називають «траса новоросія».
Відомий французький військовий аналітик, географ та OSINT-дослідник, який спеціалізується на аналізі російсько-української війни, Клеман Молен (Clément Molin) опублікував карту, на якій видно, де саме відбувається найбільш масштабне вибивання російської логістики. Значною мірою це ділянка між Маріуполем та кордоном з росією. Багато влучань зафіксовано між Донецьком та Маріуполем, а також між Маріуполем та Мелітополем.
Російська окупаційна влада, а також Z-блогери доволі болісно реагують на удари по «трасі новоросія». Вони скаржаться, що українські безпілотники взяли під вогневий контроль «сухопутний коридор» у Крим та перетворили його на вкрай небезпечну для пересування зону. Окупаційна «адміністрація» Херсонської області на чолі із зрадником Володимиром Сальдо заборонила проїзд цивільних вантажівок у напрямку Джанкоя, аби військовий транспорт пересувався швидше і був менш вразливим до атак БПЛА. Очевидно, у такий спосіб він лише полегшив роботу Силам оборони України, які тепер точно знатимуть, що увесь транспорт, який пересувається цією трасою, є військовим.
Звісно, на 100% «закрити» логістику на трасі довжиною майже 500 км практично неможливо. Але можна сильно погіршити ситуацію, що, власне, й відбувається. Піклуючись про військовий трафік, колаборант Сальдо направив цивільний транспорт в об’їзд, закупоривши у такий спосіб інші шляхи до Криму. Все це, а також удари дронів по автоцистернах з пальним і по нафтобазах на півострові вже призвели до дефіциту пального у Криму. В один бак дозволяється наливати не більше 20 літрів.
Як часто окупанти оголошують повітряну тривогу в Криму та перекривають Керченський містЯк часто російські окупанти перекривають Кримський міст і оголошують на острові повітряну тривогу – на інфографіці.
Такі самі обмеження ввів і окупаційний «керівник» захопленої росіянами частини Запорізької області (по якій пролягає значна ділянка «траси новоросія») Євгеній Балицький.
Такий обвал логістики на тимчасово окупованому росіянами півдні України стався буквально за останні два-три тижні. Так звана «траса новоросія» після того, як міст через Керченську протоку був суттєво пошкоджений внаслідок українських атак у 2022, 2023 та 2025 роках, взяла на себе основну функцію забезпечення Криму всім необхідним. Ця ж траса пролягає паралельно лінії фронту у Запорізькій області, тобто є рокадною і дуже вигідною для забезпечення російських військ, які намагаються наступати на Запоріжжі.
Якщо українські БПЛА будуть «господарювати» над трасою ще з місяць, то ситуація з логістикою для росіян стане ще гіршою. Звісно, армія в останню чергу відчує дефіцит пального, а от цивільне населення на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької областей та у Криму опиниться у вкрай скрутному становищі. Питання часу, коли у таких умовах дефіцит відчує й армія.
Які варіанти є у росіян? По-перше, шукати засоби протидії українським дронам, а по-друге – спробувати розширити рух по мосту через Керченську протоку. Хоча останнє допоможе лише частково, бо міст під час повітряної тривоги завжди закривається. А повітряна тривога над Кримом тепер звучить регулярно. Внаслідок того, що українські дрони та ракети сильно пошкодили російську систему ППО на півострові, небо над Кримом наразі відкрите для українських БПЛА, тож міст постійно перебуває під загрозою нових атак.
Загалом усе це схоже на поступову ізоляцію всього тимчасово окупованого півдня України (включно з Кримом) від основних джерел постачання з росії. Подібні заходи свого часу призвели до звільнення Силами оборони Херсона восени 2022 року. Звісно, загальна площа тимчасово окупованих районів Запорізької, Херсонської областей, а також АР Крим значно більша, ніж захопленої на той час частини правобережжя Миколаївщини та Херсонщини. Але паралелі проглядаються доволі чітко.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»