Розмови про законодавче закріплення статусу окупованих територій Донбасу, офіційне визначення Росії як агресора, а України – як сторони, що обороняється, ведуться давно й уже неодноразово ставали предметом найпалкіших суперечок. Більш-менш чіткі обриси тема отримала наприкінці весни-на початку літа цього року: в Адміністрації президента заявили про розробку законопроекту щодо реінтеграції окупованих територій, який нібито містить усі порушені вище теми. Нібито – тому що тексту документа українці ще не бачили. Відзначимо, що «Слово і Діло» навіть зафіксувало невиконану обіцянку депутата від «Народного фронту» Олександра Дроздика, який ще в березні говорив, що документ ось-ось буде зареєстрований у парламенті. Але все виявилося набагато складніше.
За інсайдерською інформацією журналістів і наближених до глави держави експертів, цей законопроект дозволить Києву активніше вести бойові дії на Донбасі з позиції країни, яка обороняється, при цьому не оголошуючи воєнний стан. Останнє, як відзначають фахівці, потрібно для того, щоб зберегти співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
Як ми вже говорили, законопроект розробляється, що називається, за закритими дверима. Шанси ознайомитися з його текстом були в липні, але 10 числа Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення відкласти його розгляд «у зв'язку зі стратегічною важливістю». До речі, деякі нардепи від пропрезидентської партії були настільки впевнені, що парламент ухвалить цей законопроект ще в попередній сесії, що навіть обіцяли не йти на канікули, поки цього не станеться (секретар комітету з питань нацбезпеки Іван Вінник, наприклад). Але тоді президенту (через РНБО) довелося визнати, що документ іще необхідно узгодити із «західними партнерами». Простіше кажучи, перед тим, як його побачить Рада, там, скоріш за все, будуть враховані поправки Вашингтона (в першу чергу) та, ймовірно, інших впливових гравців. У цьому плані показовими є чутки про ймовірність надання Україні летальної зброї США, що з’явилися нещодавно. Українські та західні оглядачі переконані, що це лише питання часу. Недарма ж НАТО останнім часом почало так чітко підкреслювати своє зближення з Києвом: тут тобі і міжнародні військові навчання, і фінансування навчальних полігонів, і, врешті-решт, спільна участь у військовому параді до Дня Незалежності, подивитися на який особисто приїхали міністри оборони декількох країн-членів Альянсу, в тому числі голова Пентагону Джеймс Меттіс.
Про те, що з цього випливає – більш запекла фаза військового конфлікту, який українська влада може таким чином спровокувати, реальний пресинг на РФ і, як наслідок, поступове ослаблення її впливу на Донбасі або ж інтеграція до складу стани «Л/ДНР» – єдиної думки немає. Власне, її й не може бути, адже поки українці губляться в здогадках про те, що ж президент має намір явити суспільству найближчими днями (за словами Ірини Луценко, документ готовий на 99%). Залежно від змісту законопроекту, його готові підтримати або «запороти» депутати від різних політичних сил і об'єднань. Абсолютно точно поки можна сказати лише одне: те, що документ такої важливості стільки часу не виноситься на громадське обговорення, насторожує. А між тим голова фракції БПП Артур Герасимов наприкінці червня обіцяв, що проект закону про реінтеграцію Донбасу спочатку буде показаний громадськості, а вже потім – переданий на розгляд народним депутатам. Але поки цього не сталося. І, судячи з настроїв у парламенті, народні обранці також іще не знають, до чого готуватися.
Наприклад, фракція «Самопомочі» в особі Олега Березюка виступає за те, щоб у цьому законопроекті були вказані дата початку війни на Донбасі та визначення окупованих територій. Нардеп Євген Балицький озвучив позицію «Опоблоку»: мовляв, фракція підтримає документ, якщо він передбачатиме альтернативний механізм постачання з окупованої території вугілля. Водночас Мустафа Найєм говорить, що готовий проголосувати за законопроект, який передбачає заборону торгівлі з тимчасово окупованими територіями. Це, щоправда, окремий документ, який уже давно обробляється в комітетах, ми його привели для розуміння позиції нардепа-єврооптиміста. Про те, що «єврооптимісти» загалом не проти підтримати пропозиції глави держави, свідчить і позиція Світлани Заліщук.
А позафракційний Віталій Купрій узагалі пригрозив акціями протесту, якщо Україні будуть тим чи іншим чином нав'язуватися невизнані республіки Донбасу, що, на його думку, й передбачає президентський законопроект. Також проти цього законопроекту виступає колишній губернатор Донецької області, а нині також позафракційний депутат Сергій Тарута.
Варто відзначити, що в парламенті зареєстровані відразу кілька проектів законів, які передбачають реінтеграцію окупованих територій, і президентський буде лише черговим із них. Це спричиняє певну плутанину, хоча насправді на цю мить шанси на ухвалення у всіх них дуже маленькі. Наприклад, абсолютно безперспективно виглядає проект «Самопомочі». Про категоричне небажання його підтримувати вже заявили в «Народному фронті» (це обіцянка Антона Геращенка, дана ще в березні). Водночас НФ готовий голосувати за те, що запропонує Петро Порошенко – про це на початку літа казав депутат Вадим Кривенко.
Загалом, перед початком нового політичного сезону маємо мозаїку розрізнених думок, і поки спрогнозувати можна лише одне: коли президент нарешті представить обіцяний законопроект про реінтеграцію Донбасу, він викличе бурхливі дискусії. Адже ще навіть не будучи оприлюдненим, він уже претендує на звання одного з найскандальніших документів, які розглядала ця Верховна Рада. Пам'ятаючи, як українці відреагували на ухвалення в першому читанні змін до Конституції щодо децентралізації в серпні 2015 року, складно уявити, що він не буде використаний для розхитування ситуації в країні. Хоча, звичайно, в цьому дуже хотілося б помилитися.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»