Восьма річниця Майдану: що тепер із євроінтеграційними обіцянками політиків

Читать на русском
Восьма річниця початку Революції гідності буде 21 листопада. Слово і діло пропонує подивитися, що тепер із обіцянками політиків щодо євроінтеграції.
Слово і діло

Україна 21 листопада відзначатиме восьму річницю початку Революції гідності. Мирний протест, метою якого було повернути країну на шлях євроінтеграції, через невиправдане застосування сили перетворився на криваві місяці боротьби за зміну політичного режиму. Незважаючи на неоднозначність досягнень України після революції, можна точно сказати, що прагнення держави до Європейського Союзу наразі складно заперечити – воно закріплене у Конституції. Щоб мета – стати членом ЄС – не залишилася просто метою, Україні потрібно виконати масштабну «домашню роботу». Мова про імплементацію європейських стандартів у всі сфери діяльності. «Слово і діло» проаналізувало, як українські президенти та міністри виконують це завдання.

Ненадовго зупинимося на тому, як колишній президент Віктор Янукович обіцяв Україні євроінтеграцію.

Зокрема, вже у 2011 році Янукович обіцяв безвізовий режим із Євросоюзом. Обіцянка провалена, безвіз, як ми пам'ятаємо, було запроваджено з червня 2017 року.

У 2012 році Янукович зобов'язався підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом: «Цього року ми укладемо угоду про вільну торгівлю та Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, продовжимо роботу в питанні впровадження безвізових пересувань, продовжуватимемо нашу політику національного прагматизму з нашими стратегічними. Росією, США та Китаєм». Але у березні 2012-го відбулося лише парафування проєкту угоди.

Потім Янукович обіцяв підписати СА у листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства. Але за кілька днів до зустрічі уряд зупинив підготовку до підписання угоди, що викликало хвилю протестів в Україні.

Безвіз та підписання економічної частини СА: що обіцяв Петро Порошенко

Президент Петро Порошенко у передвиборчій програмі обіцяв до кінця першого року своїх повноважень отримати безвізовий режим із ЄС. Так швидко, як хотів Порошенко, не вийшло: право на безвізові поїздки громадяни України отримали 11 червня 2017 року. Обіцянка за термінами не виконана.

Виконав Порошенко обіцянку якнайшвидше підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Вона була підписана 27 червня 2014 року. А ось зобов'язання у стислий термін реалізувати положення економічної частини документа президент провалив.

Наприклад, станом на 2018 рік угода була виконана на 52%. Найбільший прогрес був у підприємництві (89%), сільському господарстві (86%), зменшенні технічних бар'єрів у торгівлі (70%), соціальній політиці та трудових відносинах (70%). У лютому 2019-го, незадовго до кінця каденції Порошенка, парламент не ухвалив законопроєкт, через який залишилася непідписаною Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Також Порошенко виконав обіцянку ініціювати зміни до Конституції щодо закріплення курсу на членство в НАТО та Євросоюзі. Зміни Верховна рада затвердила у лютому 2019 року.

Але через це він провалив обіцянку, що в Україні відбудеться референдум про членство в Європейському Союзі.

Зеленський обіцяє «Відкрите небо» та дороги за європейськими стандартами

Буквально нещодавно Володимиру Зеленському вдалося виконати програмну обіцянку підписати Угоду про «відкрите небо» з Євросоюзом. Договір про спільний авіаційний простір, робота над яким велася довгі роки, був підписаний 12 жовтня 2021-го.

«Така угода – це кінець цінових монополій на авіаційному ринку, це збільшення кількості маршрутів, це новий рівень захисту прав споживачів та нові можливості для розвитку туризму в Україні», – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Договір передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу на ринки авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил. Йдеться про безпеку польотів, авіаційну безпеку, організацію повітряного руху тощо.

Також Зеленський виконав обіцянку, що дороги будуватимуть за європейськими стандартами. Верховна рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг». Було введено аудит безпеки доріг на стадії їхнього проектування та після введення в експлуатацію. Крім того, з 1 вересня 2019-го з використанням європейського досвіду було запроваджено оновлені державні будівельні норми для доріг.

Загальну обіцянку продовжити гармонізацію українського законодавства з європейським президент також виконав. У червні 2021 року було опубліковано звіт про те, як виконується Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Найбільшого прогресу досягнуто в наступних секторах: політичний діалог, національна безпека та оборона (89%), юстиція, свобода, безпека, права людини (86%), зняття технічних бар'єрів у торгівлі (85%), державна ні закупівлі (85%), гуманітарна політика (84%). При цьому за 2020 рік Україна просунулась у реалізації своїх зобов'язань на 10%.

У процесі виконання президентська програмна обіцянка запровадити європейські стандарти промислового та продовольчого виробництва. Поки що, наприклад, у контексті економіки реалізація обіцянки йде непогано, але в контексті екології – досягнення поки що слабкі.

Упродовж п'яти років, тобто до літа 2024 року, Зеленський обіцяв об'єднати українські та європейські електромережі.

Є у Зеленського ще одна складна євроінтеграційна обіцянка – Україна відмовиться від пластику. Вже ухвалено закон про обмеження обігу пластикових пакетів у країні, але це, звичайно, не повна відмова.

Впровадження європейських стандартів у різних сферах: які обіцянки давали міністри

Енергетика. За пів року свого прем'єрства Олексій Гончарук не зміг виконати обіцянку створити необхідні передумови для інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до ENTSO-E (європейської мережі операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 операторів у 36 країнах Європи).

Тепер Денис Шмигаль обіцяє, що енергетична система України буде інтегрована з ENTSO-E у 2023 році. Крім того, у програмі уряду є обіцянка загалом забезпечити інтеграцію енергетичних ринків із європейськими ринками.

Інфраструктура. Приєднати Україну до Європейського авіаційного простору обіцяв ще 2016 року міністр інфраструктури Володимир Омелян. Навесні 2018 стало відомо, що підписання Угоди про «відкрите небо» залежить від завершення виходу Великої Британії з ЄС. І поки Омелян був міністром, Brexit не відбувся, тож обіцянку провалено.

Виконав Омелян зобов'язання запроваджувати європейські стандарти будівництва та утримання доріг. У 2016-2019 роках уряд запровадив жорсткіші вимоги до підрядників, почав закуповувати габаритно-вагові комплекси для контролю на дорогах.

Владислав Криклій на посаді міністра інфраструктури не виконав обіцянку вивести з ринку пасажирських та вантажних перевізників, які не відповідають європейським вимогам. Необхідний для цього законопроєкт – «Про внесення змін до деяких законів України щодо суспільно важливих послуг із перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом» – не було ухвалено. Через це провалено й обіцянку імплементувати норми Регламенту ЄС з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом.

Також Криклій не виконав обіцянку запровадити європейські принципи ліцензування операторів автомобільних перевезень. Законопроєкт, який пропонує європейські принципи ліцензування шляхом імплементації регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, поки що опрацьовується.

Тепер ці завдання має виконати нинішній міністр Олександр Кубраков та, звісно, прем'єр-міністр.

Екологія. Міністр екології в уряді Гройсмана Остап Семерак не виконав обіцянку гармонізувати законодавство з директивами ЄС щодо біорізноманіття, оцінки атмосферного повітря, викидів газів, поводження з відходами.

Щодо гармонізації законодавства з директивами ЄС у сфері біорізноманіття, то було ухвалено три закони – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни та природного довкілля в Європі», «Про внесення змін до деяких законодавчих акти України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин та рослин» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з охорони лісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та стійкий розвиток Карпат».

У сфері оцінки якості повітря було розроблено, проте не погоджено, проєкт постанови про здійснення державного моніторингу.

Гармонізувати законодавство з директивами ЄС у сфері викидів парникових газів також повністю не вдалося. Поки Семерак був міністром, у першому читанні тільки ухвалили закони «Про основи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів» та «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази». Щодо поводження з відходами міністерство розробило законопроєкт, але не встигло внести до Ради.

Роман Абрамовський, якого кілька тижнів тому звільнили з посади міністра екології, виконав обіцянку модернізувати систему моніторингу довкілля відповідно до європейських стандартів. З 2021 року працюють системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Крім того, в рамках імплементації СА з ЄС запроваджуються нові європейські стандарти у сфері моніторингу вод для оцінки їхньої якості.

При цьому Абрамовський не зміг запровадити систему використання хімічних речовин відповідно до актів законодавства ЄС. Для цього має бути ухвалений законопроєкт «Про хімічну безпеку та управління хімічними речовинами» та постанова «Про затвердження Технічного регламенту щодо класифікації небезпеки, попереджувального маркування та упаковки хімічної продукції».

Наука та космос. У програмі Кабміну Шмигаля є обіцянка розробити та затвердити план дій щодо інтеграції України до Європейського космічного агентства, кінцевою метою якого є визначення повноправного членства України у ньому. Поки що воно в процесі виконання.

Як і обіцянка забезпечити доступ науковців до європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур.

Міністр освіти Сергій Шкарлет виконав обіцянку розробити та затвердити Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Відповідний наказ міністерство затвердило у лютому 2021 року.

Крім того, Шкарлет виконав обіцянку привести національну рамку кваліфікацій у відповідність до європейської рамки кваліфікацій. Минулого року Кабмін поновив рамку кваліфікацій. Тепер кваліфікації професійної (професійно-технічної) освіти відповідають:

  • перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 2 рівню Національної рамки кваліфікацій;

  • другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;

  • третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.

Кваліфікація професійної вищої освіти – професійний молодший бакалавр – відповідає 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.

Кваліфікації вищої освіти відповідають:

  • молодший бакалавр – 5 рівню Національної рамки кваліфікацій та короткому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

  • бакалавр – 6 рівню Національної рамки кваліфікацій та першому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

  • магістр – 7 рівню Національної рамки кваліфікацій та другого циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

  • доктор філософії, доктор мистецтва – 8 рівню Національної рамки кваліфікацій та третьому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

  • доктор наук – 8 рівню Національної рамки кваліфікацій.

Інші сфери. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський має виконати програмну обіцянку забезпечити облаштування державного кордону відповідно до європейських стандартів.

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина обіцяла забезпечити впровадження європейських стандартів рівності жінок та чоловіків. Йдеться про вдосконалення нормативно-правової бази, механізм проведення гендерно-правової експертизи, облік гендерного компонента при прийнятті рішень державних органів.

У процесі виконання обіцянка міністра аграрної політики Романа Лещенка створити умови для визнання в Україні харчових добавок, що застосовуються в ЄС, і ароматизаторів.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пообіцяв забезпечити приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Наприкінці минулого року міністерство представило оновлену дорожню карту інтеграції, вона, зокрема, передбачає впровадження 75 актів права Євросоюзу.

Нагадаємо, як Україна рухалася до підписання Угоди про «відкрите небо», можна подивитися на інфографіці.

Раніше «Слово і діло» писало, які обіцянки щодо співпраці з Євросоюзом дають українські політики.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал