Якими були головні події України за 2021 рік

Читать на русском

2021 рік для України був багатий на важливі події. Боротьба з коронавірусом триває, розпочалася вакцинація населення, держава відсвяткувала 30-річчя Незалежності, Росія нарощувала війська біля кордону, а Зеленський запроваджував численні санкції. «Слово і діло» вирішило згадати про головні суспільно-політичні події року, що минає.

Пандемія коронавірусу

2021 рік розпочався із запровадження жорстких карантинних обмежень. До 24 січня заборонялась робота закладів харчування, кінотеатрів, фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів, театрів. Також під забороною було відвідування закладів освіти, торгівля непродовольчими товарами, проведення будь-яких розважальних, спортивних або культурних масових заходів.

Наприкінці лютого в Україні розпочали вакцинацію від COVID-19. Перше щеплення зробили препаратом AstraZeneca.

З 2 липня Україна почала впроваджувати COVID-сертифікати. У застосунку «Дія» можна отримати внутрішній та міжнародний документ про вакцинацію, у сімейного лікаря ‒ паперовий сертифікат.

З 23 вересня в Україні почала діяти «жовта» зона карантину. Правила не передбачають обмежень для транспорту і роботи закладів. Також обмеження не стосувались вакцинованих громадян.

Однак згодом ситуація з поширенням коронавірусу загострилась і більшість регіонів України перейшли у «червону» зону. Станом на грудень все більше областей повертаються у «жовту» зону.

Надзвичайні події

На початку року на магістральному газопроводі «Уренгой-Помари-Ужгород» у Полтавській області стався потужний вибух. 17 населених пунктів залишилися без газопостачання, минулося без жертв.

21 січня у пансіонаті для літніх людей у Харкові сталася пожежа, у якій загинуло 15 осіб. Площа займання становила 100 квадратних метрів. Подію класифіковано як надзвичайну ситуацію державного рівня.

У серпні мера Кривого Рогу Костянтина Павлова знайшли мертвим. 7 вересня слідство повідомило, що виключає версію вбивства. 18 жовтня знайшли мертвим у власній квартирі брата загиблого мера, Андрія Павлова.

У поліції згодом повідомили, що Андрій Павлов загинув через отруєння алкоголем. 10 листопада у Кривому Розі у власному будинку знайшли повішеним Бориса Павлова, двоюрідного брата покійного мера.

3 вересня у Національному будинку органної та камерної музики сталася пожежа, внаслідок якої згорів орган. На початку грудня розпочалася ліквідація наслідків займання в костелі Святого Миколая. Вартість відновлювальних робіт становить 19,5 млн грн.

Наприкінці вересня автомобіль першого помічника президента України Сергія Шефіра обстріляли біля села Лісники. В автівку влучило понад 10 куль. Був поранений водій.

Політичні події

У липні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подав у відставку – після понад 7 років на посаді. Аваков пережив зміну кількох прем'єрів та працював при двох президентах – Порошенкові та Зеленському.

Новим міністром внутрішніх справ став Денис Монастирський, який був головою Комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності.

У серпні до Києва прибув Вселенський патріарх Варфоломій. Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським обговорили питання мирного врегулювання на Донбасі, ситуацію з порушенням основоположних прав і свобод людини, зокрема свободи віросповідання, на тимчасово окупованих територіях України.

Напередодні Дня Незалежності у Києві відбувся саміт Кримської платформи за участю представників 46 країн світу. Під час заходу підписали спільну декларацію щодо деокупації Криму, яка передбачає невизнання незаконної анексії півострова Російською Федерацією та зобов'язання розглянути додаткові дипломатичні, політичні, обмежувальні санкції щодо Росії у разі подальшої агресії.

Кримська платформа: яка мета саміту та на якому рівні будуть представлені учасникиНа саміті Кримської платформи будуть представники близько 40 країн і міжнародних організацій. Детальніше про захід – на інфографіці.

Наступного дня у Києві відбувся військовий парад до 30-ї річниці Незалежності України. Урочистості розпочалися з підняття державного прапора, потім пролунав державний гімн. З промовою виступив глава держави.

Через кілька днів відбувся візит Володимира Зеленського до США та його перша зустріч з президентом Джо Байденом.

1 жовтня у Грузії заарештували голову Офісу простих рішень Міхеїла Саакашвілі. Саакашвілі не був у Грузії відтоді, як завершилась його друга президентська каденція, він жив у Європі, США та в Україні. Зараз Саакашвілі є громадянином України.

Верховна рада 7 жовтня ухвалила рішення про відставку Дмитра Разумкова з посади голови парламенту. За це рішення проголосували 284 народних депутати, переважно з фракції «Слуга народу» (215 голосів «за»). Це стало результатом його багатомісячного конфлікту з Банковою та «слугами»

Наступного дня головою парламенту обрали Руслана Стефанчука.

17 листопада Bellingcat та The Insider оприлюднили розслідування унікальної операції спецслужб України, під час якої розвідникам вдалося виманити з Росії десятки бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів на Донбасі. У розслідуванні журналісти розповідають, як проходило вербування бойовиків та підготовка до їхнього затримання.

Численні санкції

У січні Міністерство фінансів США запровадило санкції проти 7 українських політиків та 4 українських ЗМІ за втручання у президентські вибори у США.

Під санкції потрапили народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, колишній народний депутат Олександр Онищенко, колишній прокурор Костянтин Кулик, помічники Деркача Антон Симоненко та Дмитро Ковальчук, експрацівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та політолог Петро Журавель.

На початку лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти нардепа Тараса Козака та телеканалів 112 Україна, NewsOne та ZIK.

Також у лютому РНБО підтримала санкції за фінансування тероризму проти 19 юридичних та 8 фізичних осіб, серед яких Віктор Медведчук та Оксана Марченко.

9 грудня Держдеп та Мінфін США наклали санкції на ексголову КСУ Олександра Тупицького та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова. Обмеження передбачають заборону в’їзду до США та блокування активів.

Військові дії та операції

На початку квітня на кордоні України з Росією помічено максимальну з 2014 року концентрацію російських військ. Тоді колишній міністр оборони Андрій Таран заявив, що справжніми цілями нарощування Росією військової присутності біля кордонів можуть бути посилення тиску на Україну з метою примусу до поступок у переговорному процесі й демонстрація готовності до застосування сили.

28 червня у Чорному морі стартували наймасштабніші за всю історію військові навчання Sea Breeze-2021, а також морське патрулювання, організоване Військово-морськими силами (ВМС) України і шостим оперативним флотом ВМС США.

Під час навчань відпрацьовували різні бойові сценарії, зокрема, зіткнення десантних кораблів, маневри на суші, водолазні операції, морські операції з перехоплення, протиповітряну оборону, взаємодія в ході спеціальних операцій, протичовнову активність, а також пошуково-рятувальні операції.

Наприкінці жовтня в районі проведення ООС вперше відбулося бойове застосування турецького БПЛА «Байрактар». Це ударний оперативно-тактичний середньовисотний безпілотний літальний апарат з великою тривалістю польоту.

Також 31 жовтня на кордоні України з РФ знову було помічено підвищену концентрацію російських військ.

Законодавство

З 16 січня набула чинності норма ЗУ «Про мову», згідно з якою громадян повинні обслуговувати державною мовою. Це стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх послуг (зокрема гуртків і секцій), медичного обслуговування, соціальних послуг і послуг перевезення тощо.

Українською повинні не тільки спілкуватися з клієнтами, а й надавати державною мовою інформацію у цінниках, інструкціях, технічних характеристиках.

З 1 липня в Україні запрацював ринок землі. Громадяни отримали змогу вільно купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. Для запуску ринку депутати ухвалили серію законопроєктів, у яких визначаються основні правила для всіх його учасників.

Ринок сільськогосподарської землі: хто матиме право купувати ділянкиХто зможе купити сільськогосподарську землю в Україні з 1 липня і як відбуватиметься перевірка – на інфографіці.

Всередині липня Верховна рада ухвалила законопроєкт №5068 про реформу Вищої ради правосуддя. Він передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП, а також змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

З 1 вересня запрацювала податкова амністія. Так, запустилося одноразове декларування доходів фізосіб для легалізації їхніх статків.

12 жовтня Україна та Європейський Союз підписали Угоду про «відкрите небо». Вона знімає ринкові обмеження України та прив’язує її до внутрішнього авіаційного ринку ЄС завдяки впровадженню авіаційних стандартів та правил Євросоюзу.

5 листопада президент підписав закон «Про деолігархізацію». Він забезпечує правові рамки для відокремлення великого бізнесу від політичної боротьби та обмеження деструктивного впливу олігархічних інтересів на економічне життя України.

24 листопада розпочало діяльність Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. БЕБ отримало відповідні повноваження від Служби безпеки та Податкової поліції.

Нагадаємо, Верховна рада нещодавно також ухвалила держбюджет на 2022 рік. З якими показниками затвердили документ, можна почитати у нашому матеріалі.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал