Розслідування Bellingcat щодо «Вагнергейту»: коротко

Читать на русском
Розслідування Вагнергейта опублікувала організація Bellingcat. Що з нього відомо – у матеріалі.
Слово і діло

Розслідування зриву спецоперації із затримання найманців російської ПВК «Вагнера» опублікували Bellingcat та The Insider. У ньому журналісти розповідають, як проходило вербування бойовиків та підготовка до їх затримання. Відповіді на найцікавіше питання – чому зірвалася операція – у цій частині немає. «Слово і діло» виділило головне з опублікованого.

У розслідуванні йдеться, що з 2014 року українська розвідка, СБУ та інші силові структури почали збирати дані та створювати базу російських найманців, включаючи тих, що воюють на Донбасі. У середині 2018 року спецслужби вже мали детальне розуміння структури російських ПВК, у тому числі «Вагнера».

До вересня 2019-го українська розвідка зібрала особисті дані понад 2 тисячі колишніх найманців, більшість із яких у 2014-2018 роках воювали на Донбасі. Під час «мозкового штурму» народилася ідея як застосувати ці знання: під виглядом вербування на роботу заманити та затримати деяких бойовиків, які брали участь у злочинах на території України.

Над реалізацією плану розпочала роботу група із шести осіб, робота була надсекретною, щоб звести до мінімуму ризик компроментації. Проєкт отримав кодову назву «Авеню».

Початковий план був такий: виманити 4–5 осіб на територію Угорщини для підготовки у тренувальному таборі для нового завдання. В Угорщині їх затримали б, екстрадували в Україну і судили. Але від цієї ідеї відмовились.

Як проходило фейкове вербування «вагнерівців»

Щоб процес проходив максимально правдоподібно, використовували реальну ЧВК «МАР», що припинила діяльність. Команда українських розвідників зареєструвала аналогічний домен і сайт ПВК.

Як завдання, для якого вербували бойовиків, обрали охорону нафтових об'єктів «Роснафти» на Близькому Сході.

Одним із найважливіших учасників проєкту був колишній офіцер російської ГРУ, якого українська розвідка кілька років тому завербувала до «ДНР».

«Вагнергейт» та українська влада: хронологія скандалуХронологія скандалу зі зривом спецоперації із затримання бойовиків Вагнера – на інфографіці.

З кандидатами проводив співбесіду оперативник української секретної служби «Сергій Петрович». Потім він за допомогою Артема Міляєва, заступника командира штурмової бригади бойовиків «ДНР», зміг залучити найбільш підходящих найманців.

На початок червня 2020 року українська розвідка отримала сотні сторінок докладних зізнань від бойовиків щодо участі у війні на Донбасі, Близькому Сході та в Африці, а також імена командирів та фотографії медалей, виданих Кремлем. Крім того, деякі найманці надали інсайдерські дані про вторгнення Росії в Україну та підтримку ЧВК «Вагнера» російською державою.

Потім куратора «Сергія Петровича» «вбили», що означало формальне завершення операції зі збору даних та перехід до активної стадії операції.

Сценарії примусової посадки літака з «вагнерівцями»

У частині примусової посадки було два важливі моменти: забезпечити безпеку всіх пасажирів та знайти легальний привід для посадки.

Планувалося, що найманці полетять із Мінська до Стамбула, літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин. Було лише два сценарії, які б дозволили Україні законно посадити літак на своїй території: якби пасажиру на борту стало погано і у разі загрози вибуху на борту. Другий варіант і був прийнятий за основу як найнадійніший.

Щоб реалізувати цей план, потрібно було, щоб хтось із аеропорту Мінська зателефонував до служби управління повітряним рухом України та попередив про бомбу у літаку. Дзвінок мав бути зроблений у момент, коли літак входив у повітряний простір України.

Зеленський дізнався про спецоперацію 15 червня 2020-го

До червня 2020 року розвідка зі 180 найманців відібрала 40, чиї військові злочини були доведені і яких планувалося затримати.

Групі ГУР була потрібна допомога СБУ у складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливими для України, і щоб цю допомогу запросити, потрібно було схвалення Офісу президента. Володимира Зеленського вперше поінформували про операцію 15 червня 2020 року. Він «загалом схвалив» операцію 26 червня та попросив підготувати докладний план. План був підготовлений та затверджений міністром оборони 1 липня 2020 року.

З цього моменту директор ГУР Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький регулярно проводили брифінги для президента щодо ходу реалізації проєкту «Авеню».

Пізніше «шорт-лист» найманців скоротили до 28 осіб, решта не мала досвіду в Україні.

Перенесення операції

25 липня 34 найманці мали летіти рейсом Мінськ-Стамбул (один не виїхав до Мінська через хворобу). Для прикриття їм купили і зворотні квитки зі Стамбула до Москви.

До того моменту, як найманці виїхали з Росії до Білорусі, план вильоту з Мінська вже змінився, а їхні квитки до Стамбула були скасовані. За день до відправки найманців Бурба та Баранецький прибули до Офісу президента.

Bellingcat опублікував першу частину розслідування щодо «вагнерівців»У середу, 17 листопада, міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину розслідування про причини зриву спецоперації із затримання вагнерівців.

Як розповів сам Бурба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. З самим Зеленським вони тоді не змогли зустрітися особисто. Напередодні президент домовився про перемир'я на Донбасі та його не хотіли зривати.

Дату вильоту найманців перенесли на 29 липня. Але квитки вдалося перебронювати на 30 липня.

Чекати на виліт п'ять днів найманці мали у тризірковому готелі в Мінську. Два дні вони провели в одному готелі, а потім переїхали до санаторію «Білорусочка» за містом.

Рано-вранці 29 липня санаторій взяла штурмом команда спецназу «Альфа» КДБ Білорусі і всіх «вагнерівців» було затримано. Їх звинуватили у підготовці державного перевороту та масових заворушень спільно з заарештованими опозиціонерами Тихановським та Статкевичем.

14 серпня найманців «Вагнера» повернули до Росії, незважаючи на запит української сторони щодо екстрадиції.

Нагадаємо, раніше парламентська ТСК опублікувала свій звіт про розслідування «Вагнергейту».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал