Ліквідація ОАСК: 5 найгучніших справ і скандалів, якими запам'ятався адмінсуд Києва

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

Окружний адміністративний суд Києва можуть ліквідувати. Відповідний законопроєкт вніс до Верховної ради президент Володимир Зеленський. Цей столичний суд регулярно потрапляв до новин із гучними заголовками, оскільки виносив чимало скандальних рішень. Зокрема, це відбувалося у пов’язаних із корупційними розслідуваннями справах, які здійснювали детективи Національного антикорупційного бюро. Пропонуємо згадати 5 основних кейсів, з якими ОАСК фігурував у ЗМІ.

Протидія відновленню справи Бахматюка

Детективи НАБУ розслідують кримінальне провадження про заволодіння стабілізаційним кредитом Національного банку України в розмірі 1,2 млрд грн. За даними детективів, оборудку організував олігарх Олег Бахматюк через підконтрольний йому ВіЕйБі банк. У лютому 2019 року цю справу в детективів забрав на той момент генеральний прокурор Юрій Луценко. Потім її закрили в Національній поліції. Однак після зміни влади справу Бахматюка реанімували – на той момент перший заступник генпрокурора Віталій Касько скасував закриття провадження і повернув його до НАБУ. Тоді ж олігарху та іншим фігурантам повідомили про підозру.

Проте Бахматюк вирішив звернутися з позовом до ОАСКу, в якому просив визнати, що Касько не мав повноважень відновлювати його справу. ОАСК позов задовольнив. Утім врешті-решт це рішення повністю скасувала апеляційна інстанція. Наразі Бахматюк намагається оскаржити ухвалу апеляції у Верховному суді.

Зупинення розшуку помічниці екснардепа Грановського

Детективи НАБУ розслідують справу Одеського припортового заводу про завдання йому 93,3 млн грн шкоди. У межах цього розслідування було заочно повідомлено про підозру колишній помічниці народного депутата від БПП Олександра Грановського, ексчленкині правління ОПЗ Ользі Ткаченко. Її було оголошено в національний розшук, крім того, детектив НАБУ постановою оголосив Ткаченко у міжнародний розшук.

Через адвоката фігурантка звернулася до ОАСК з позовом і заявою про його забезпечення. У заяві адвокат Ткаченко просив заборонити чиновникам Офісу генпрокурора схвалювати документи від НАБУ і САП до Інтерполу про розшук Ткаченко з можливістю її затримання, а також про її екстрадицію. ОАСК вже задовольнив цю заяву, погодившись із тим, що нібито немає офіційної інформації про вручення підозри експомічниці Грановського. Сам позов був поданий до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів ОГП Дмитра Літкевича, в якому адвокат просить визнати протиправною бездіяльність посадовця ОГП та зобов'язати його вчинити певні дії.

Пізніше це рішення скасував Шостий апеляційний адмінсуд, а Верховний суд навіть не захотів розглядати скаргу Ткаченко.

Окремо зазначимо, що у 2016 році журналісти програми «Схеми» зафіксували зустріч між Грановським і головою ОАСК Павлом Вовком.

Визнання протиправними дії детектива у справі «Роттердам+»

Детективи НАБУ розслідують можливі збитки від впровадження форми «Роттердам+». Щоправда, нещодавно цю справу втретє закрив антикорупційний прокурор Віталій Пономаренко.

До цього в ОАСК надійшов позов підозрюваного у справі «Роттердам плюс», топ-менеджера групи компаній Ріната Ахметова ДТЕК Бориса Лісового. У цьому позові він просив суд визнати протиправними дії детектива про складання довідок щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії та щодо можливих переплат після впровадження формули «Роттердам плюс».

Ще до підозр суддям ОАСК влітку 2020 року столичний адмінсуд навіть не відкрив провадження за цим позовом. Проте Шостий апеляційний адмінсуд це рішення скасував і повернув позов на розгляд ОАСКу.

З другої спроби суд позов задовольнив і визнав протиправними дії детектива зі складання довідок. Суддя ОАСКу вирішив, що складати довідки не входить до повноважень детектива, згідно зі статтею 71 КПК України. У цій статті не вказаний чіткий перелік того, що може робити спеціаліст. Зокрема, там зазначено, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

Врешті-решт це рішення також скасував Шостий апеляційний адмінсуд.

Прибрати Ситника з посади директора НАБУ

Одним з найбільш гучних був кейс ОАСК проти Ситника.

Суд розглядав позов колишнього керівника другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва. Той просив визнати незаконним його звільнення, скасувати це рішення та поновити його на роботі, а також визнати протиправним і скасувати результати службового розслідування НАБУ, за результатами якого він був звільнений. Це розслідування встановило, що екскерівник другого підрозділу вчинив порушення під час слідства у справі НАБУ, пов'язане із замахом на заволодіння майном групи підприємств ТОВ «Росток-Холдинг». У цій справі навесні 2019 року НАБУ проводило обшук у приміщенні Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Паралельно Карєєв подав до суду заяву про винесення окремої ухвали щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки, як вважає звільнений співробітник НАБУ, Ситник не є особою, яка зможе його поновити на посаді. Це пов'язано із рішенням Конституційного суду, яким визнано незаконним указ президента про призначення Ситника директором НАБУ.

Під час ухвалення цього рішення ОАСК знайшов порушення щодо невиконання ухвали КСУ щодо Ситника. Суддя Віталій Амельохін зобов'язав Мін'юст прибрати Ситника з реєстру як директора НАБУ; Державне бюро розслідувань порушити кримінальне провадження; Раду нацбезпеки та оборони здійснити заходи з координації та контролю діяльності НАБУ; Кабміну визначити міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність НАБУ, а заступникам директора НАБУ вирішити, хто з них буде в.о. директора. Це рішення наразі оскаржується.

Розмови в кабінеті Вовка про захоплення влади

Утім, найбільший скандал довкола ОАСК пов’язаний із розслідуванням НАБУ щодо самого керівника Окружного адмінсуду Києва та його колег.

Ще 17 липня НАБУ і САП заочно повідомили Вовку, його заступникам Євгену Аблову, Володимиру Келеберді та іншим суддям ОАСК про підозру у створенні злочинної організації, метою якої детективи назвали ухвалення замовних рішень та захоплення влади. Захопити владу, за версією слідства, керівник ОАСКу намагався шляхом встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів – намагався завеcти до її складу підконтрольних собі осіб. Пізніше їм вручили підозру і особисто.

Один із таких епізодів стосується колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка. У НАБУ вважають, що Вовк заблокував проведення конкурсу на посаду голови ДСА, в якому Холоднюк не зміг взяти участь, а натомість керівник ДСА призначив до ВККС двох осіб, які підконтрольні Вовку. Холоднюку за це повідомили про підозру, обрали запобіжний захід і навіть тимчасово відсторонили від посади. Більш детально про справу ОАСК – читайте тут. Нещодавно НАБУ і САП завершили її розслідувати.

Якщо довіряти цим записам, то можна зробити лише один висновок – ОАСК міг ухвалювати будь-які рішення в інтересах інших осіб, навіть якщо їх потім скасує інша інстанція як незаконні. Самим суддям нічого не загрожувало, аж поки НАБУ не вручило їм підозри. Щоправда, Вовк так жодного разу і не прибув до Вищого антикорупційного суду, де йому мали обрати запобіжний захід.

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал