ОАСК проти НАБУ: нові рішення скандального суду

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

26 жовтня Окружний адміністративний суд міста Києва виніс чергову скандальну ухвалу: зобов’язав Міністерство юстиції прибрати з державного реєстру згадки Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро. Також він у цьому ж рішенні роздав низку вказівок, зокрема, Державному бюро розслідувань аби там порушили справу.

У часі це рішення співпало зі спробою НАБУ застосувати запобіжний захід до голови ОАСКу Павла Вовка, який не прийшов до суду у межах справи про захоплення влади. Як виявилося, рішення стосовно Ситника не єдине, яке ОАСК ухвалив і яке пов'язане із діяльністю НАБУ. Але спочатку давайте згадаємо, у чому саме підозрюють керівника ОАСК, його заступників та суддів цього суду.

Захопити суддівські органи та виносити замовні рішення

Ще 17 липня НАБУ і САП заочно вручили Вовку, його заступникам Євгену Аблову, Володимиру Келеберді та іншим суддям ОАСК підозру у створенні злочинної організації, метою якої було ухвалення замовних рішень та захоплення влади. Захопити владу, за версією слідства, керівник ОАСКу намагався шляхом встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів – намагався завеcти до її складу підконтрольних собі осіб.

Один із таких епізодів стосується керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, який днями подав у відставку. У НАБУ вважають, що Вовк заблокував проведення конкурсу на посаду голови ДСА, в котрому Холоднюк не змін взяти участь, а натомість керівник ДСА призначив до ВККС двох осіб, які підконтрольні Вовку. Холоднюку за це повідомили про підозру, обрали запобіжний захід і навіть тимчасово відсторонили від посади. Більш детально про справу ОАСК – читайте тут.

Якщо довіряти цим записам, то можна зробити лише один висновок – ОАСК може ухвалювати будь-які рішення в інтересах інших осіб, навіть якщо їх потім скасує інша інстанція як незаконні. А самим суддям нічого не загрожувало, аж поки НАБУ не вручило їм підозри. Втім, це не завадило судді ОАСК 26 жовтня винести ще одне скандальне рішення.

Ситника – прибрати, а НАБУ – взяти під контроль

Окружний адмінсуд Києва розглядав позов колишнього керівника другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва. У ньому він просив визнати незаконним його звільнення, скасувати його та поновити на роботі, а також визнати протиправним і скасувати результати службового розслідування НАБУ. Саме за результатами нього й звільнили Карєєва. Це розслідування встановило, що екскерівник другого підрозділу вчинив порушенням під час слідства у справі НАБУ, пов'язане із замахом на заволодіння майном групи підприємств ТОВ «Росток-Холдинг». У цій справі навесні 2019 року НАБУ проводило обшук у приміщенні Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Паралельно Карєєв подав до суду заяву про винесення окремої ухвали щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки, як вважає звільнений співробітник НАБУ, Ситник не є особою, яка зможе його поновити на посаді. Це пов'язано із рішенням Конституційного суду, яким визнано незаконним указ президента про призначення Ситника директором НАБУ.

Під час ухвалення цього рішення ОАСК знайшов порушення щодо невиконання ухвали КСУ щодо Ситника. Тому суддя Віталій Амельохін виніс ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, керуючись статтею 249 КАС України. Так, він зобов'язав Мін'юст прибрати Ситника з реєстру як директора НАБУ; Державне бюро розслідувань порушити кримінальне провадження; Раду нацбезпеки та оборони здійснити заходи з координації та контролю діяльності НАБУ; Кабміну визначити міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність НАБУ, а також заступникам директора НАБУ вирішити, хто з них буде в.о. директора. У НАБУ вже заявили про незаконність цього рішення та про плани його оскаржити.

Зазначу, що винесення цього рішення цілком випадково співпало зі спробою НАБУ застосувати запобіжний захід у вигляді 3 млн грн застави до голови ОАСКу Вовка. 22 жовтня він не з'явився до суду і ВАКС переніс засідання на 28 жовтня. Втім, за даними джерел у бюро, керівник ОАСКу знову планує не з'явитися на засідання.

Додам, що у справі Вовка теж були скандальні рішення: Печерський суд Києва спочатку зобов'язав генерального прокурора забрати у НАБУ справу плівок ОАСК, а потім змусив Офіс генпрокурора прибрати з реєстру інформацію про вручення підозри Вовку.

Нові вітання НАБУ від ОАСКу

За 5 років роботи НАБУ час від часу Окружний адмінсуд столиці виносив рішення, які стосувалися діяльності Національного бюро. Наприклад, у 2018 році ОАСК визнав протиправною та скасував вимогу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства в ході перевірки закупівлі Міністерства оборони. Вказана закупівля була предметом розслідування НАБУ про розтрату коштів Міноборони. Наразі справа перебуває в суді.

Також ОАСК визнавав, що колишній перший заступник генпрокурора Віталій Касько не мав повноважень поновлювати слідство у справі ВіЕйБі банку, де підозрюваним є олігарх Олег Бахматюк. До цього слідчі поліції закрили справу, проте Касько це рішення скасував і повернув до НАБУ справу ВіЕйБі банку, після чого детективи вручили низку підозр. У травні 2020 року ввійшов у гру ОАСК і ухвалив це рішення. Щоправда нещодавно Шостий апеляційний адмінсуд ухвалу ОАСКу скасував.

І ось ОАСК відзначився ще двома рішенням, які стосуються справ НАБУ. Перша ухвала винесена у межах справи про формулу «Роттердам плюс», яку закрив прокурор САП і наразі його рішення оскаржують в суді. До столичного адмінсуду надійшов позов колишнього підозрюваного у справі «Роттердам плюс», топменеджера групи компаній Ріната Ахметова ДТЕК Бориса Лісового. У цьому позові він просив суд визнати протиправними дії детектива про складання довідок щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії та щодо можливих переплат після впровадження формули «Роттердам плюс».

Ще до підозр суддям ОАСК влітку 2020 року столичний адмінсуд навіть не відкрив провадження за цим позовом. Проте Шостий апеляційний адмінсуд це рішення скасував і повернув позов на розгляд ОАСКу. З другої спроби суд позов задовольнив і визнав протиправними дії детектива із складання довідок. Суддя ОАСКу вважає, що детектив склав ці довідки, хоча це не входить до кола його повноважень, згідно статті 71 КПК України. Водночас, у цій статті не вказаний чіткий перелік того, що може робити спеціаліст. Зокрема, там зазначено, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

Друге рішення ОАСКу стосується справи Одеського припортового заводу про завдання йому 93,3 млн грн шкоди. У межах цього розслідування було заочно повідомлено про підозру колишній помічниці народного депутата від БПП Олександра Грановського, ексчленкині правління ОПЗ Ользі Ткаченко. Її ж було оголошено в національний розшук.

Також детектив НАБУ постановою оголосив її у міжнародний розшук. Після цього в гру увійшов ОАСК. До столичного адмінсуду надійшов позов в інтересах Ткаченко та заява про забезпечення цього позову. У заяві адвокат Ткаченко просив заборонити чиновникам Офісу генпрокурора схвалювати документи від НАБУ і САП до Інтерполу про розшук Ткаченко з можливістю її затримання, а також про її екстрадицію. ОАСК вже задовольнив цю заяву, погодившись із тим, що нібито немає офіційної інформації про вручення підозри експомічниці Грановського. Сам позов був поданий до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів ОГП Дмитра Літкевича, в якому адвокат просить визнати протиправною бездіяльність посадовця ОГП та зобов'язати його вчинити певні дії.

Тож попри оголошені підозри, ОАСК продовжує втручатися у кримінальний процес, що схоже на вихід суду за межі повноважень. Раніше судді столичного адмінсуду виносили й інші скандальні ухвали. Наприклад, визнавали незаконною процедуру приватизації ПриватБанку, поновлювали на посаді ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова, дозволяв «Беркуту» розігнати Майдан тощо. Тим часом петиція до Володимира Зеленського про ліквідацію ОАСК набрала на сайті президента вже 25 тисяч голосів.

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал