Щоб більше не кортіло. Колонка Леоніда Швеця
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
З деяких пір у нас утворилася традиція, коли раптово президент скликає термінове засідання РНБО, а потім слідують рішення, від яких розходиться оглушливий резонанс.
Суддівське свавілля давно домінує серед серйозних громадських подразників, і було лише справою часу, коли черговий вирок поставить людей на вуха.
Те, що Порошенко є в першу чергу власником заводів, газет, пароплавів, а вже потім найвидатнішим українським президентом і лідером всього найбільш патріотичного в патріотичному співтоваристві, це дуже важлива обставина.
Проєкту України немає у неї самої. Неможливо допомогти тому, хто всіляко демонструє, що ніякої допомоги, крім фінансової, не потребує і просто відверто чинить опір будь-яким зусиллям, які б облагородили личину і осучаснили нутрощі.
Слуги народу намагаються визначитися з партійною ідеологією, однак яка ідеологія, якщо відсутній її носій.
На з'їзді партії 29 січня Сергія Притулу вивели зі складу політради, і він перестав бути заступником керівника партії. На відміну від Славка, Сергій зовсім не мав наміру це робити сам, його просто прибрали.
Справжня загроза Зеленському та його партії, що так толком і не відбулася, виходить не від тих партійних лідерів і проєктів, які є, а від тих, які можуть з'явитися з претензією на «нову новизну».
Зеленський після рішення притиснути Медведчука немов знову знайшов хребет, який з нього останнім часом, здавалося, вийняли.
Протягом останніх семи днів відбулися події, які ніяк до пересічних не віднесеш, і від яких стає по-справжньому погано.
Володимир Зеленський чомусь вирішив в день свого 43-річчя поділитися зі співгромадянами видом свого спортивного тіла, та ще кокетливо пожартував, що почувається на тридцять.
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі.
Частина росіян образилися на Володимира Зеленського за пропозицію закрити для них кордони, хтось списав пропозицію на стрес, а дехто побачив у ній ознаки того самого українського нацизму.
Говорити росіянам про свою ненависть так само марно, як пробиватися до їхньої совісті та намагатися запевнити у втратах на фронті.
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну