Росіяни 14 квітня завдали удару балістичною ракетою по Дніпру. Наслідки цього удару виявилися трагічними для мирних мешканців міста. Проте тенденція свідчить про те, що ворог став рідше використовувати балістичні ракети. У чому причина?
Станом на 15:30 відомо про п'ятьох загиблих та 25 поранених унаслідок удару по Дніпру 14 квітня. Росіяни продовжують терор мирних жителів українських міст, застосовуючи балістику саме по тих локаціях, які не прикриті зенітними системами Patriot, здатними збивати такі цілі. Попри трагічні наслідки чергового удару, варто зазначити, що інтенсивність балістичних атак знизилася.
Попередній удар балістичними ракетами відбувся в ніч проти 3 квітня. Тоді ворог застосував до 10 ракет, обстрілявши Павлоград та Харків. До цього балістика (переважно йдеться про російські ракети 9М723 «Іскандер-М» або північнокорейські KN-23) використовувалася 24 березня. Тоді росіяни випустили щонайменше 8 ракет, спрямувавши їх по Полтаві та Запоріжжю. Ще раніше, 14 та 7 березня, ворог бив балістикою по Києву, Київській області та Харкову. В останніх двох випадках було випущено відповідно 12 та 14 ракет.
Які системи ППО обіцяють передати партнери у 2026 роціЯкі системи протиповітряної оборони, а також ракети них обіцяли передати Україні союзники у 2026 році – на інфографіці.
Усі ці удари завдавалися в рамках комбінованих масованих атак, під час яких використовувалися не лише балістичні, а й крилаті ракети, ударні БПЛА у великій кількості, а також гіперзвукові ракети «Циркон».
Водночас не можна не помітити, що протягом березня-квітня інтенсивність застосування балістики, як і кількість випущених ракет, зменшилася. Поступово збільшується і інтервал між такими ударами.
Якщо проаналізувати дані з початку року, спостерігається аналогічна тенденція. У січні 2026 року противник запустив по Україні 91 балістичну ракету, у лютому — вже 121 (із них 40 було збито). У ці місяці країну скували сильні морози, і росіяни намагалися знищити українську енергосистему, зробивши ставку саме на балістичні ракети. Їх було випущено навіть більше, ніж крилатих ракет Х-101.
Пояснення цієї тактики очевидне: балістичні ракети є вкрай складними цілями для перехоплення. Крім того, далеко не вся територія України прикрита засобами ППО, здатними їх збивати, а самі перехоплювачі залишаються дефіцитними й постачаються західними партнерами в обмеженій кількості.
Водночас уже в березні противник випустив лише 43 балістичні ракети, а за першу половину квітня, з урахуванням атаки по Дніпру, – трохи більше 10. При цьому росіяни продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру, а кількість систем Patriot у розпорядженні України кардинально не зросла.
У чому ж причина такого зменшення? Ймовірно, це наслідок успішних ударів Сил оборони України по підприємствах російського ОПК, які беруть участь у виробництві ракет. Так, 20 лютого українські крилаті ракети «Фламінго» уразили ракетний завод у Воткінську, який виробляє ракети «Іскандер-М», «Орєшнік», «Тополь-М». Через шість днів Генштаб ЗСУ підтвердив руйнування виробничого цеху №22, де, за неофіційними даними, здійснювалася остаточна збірка ракет.
Зеленський відповів, що потрібно для створення української антибалістичної ракетиПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україні для виробництва перехоплювачів балістичних ракет потрібна лише ліцензія від США.
Крім того, 10 березня 2026 року кілька ракет Storm Shadow уразили завод «Кремній Ел» у Брянську. Підприємство спеціалізується на розробці та виробництві електронної компонентної бази – мікросхем, напівпровідникових пристроїв і силових модулів. Майже вся продукція виготовляється в інтересах російського міноборони та використовується для ракетних комплексів «Іскандер», ЗРК «Панцир», систем РЕБ і безпілотників.
Таким чином, «Кремній Ел» є критично важливим для російської «оборонки», і внаслідок удару підприємство надовго припинило роботу.
Дальні удари завдавалися не лише по Воткінську чи Брянську. Кожен український удар по НПЗ, нафтовому терміналу, хімзаводу чи військовому підприємству має свої наслідки для оборонно-промислового комплексу рф. Якщо звернути увагу на дати – 20 лютого та 10 березня, – можна побачити чітку кореляцію зі зменшенням інтенсивності балістичних ударів по території України. Отримавши удари у відповідь, росіяни змушені використовувати балістику значно економніше, ніж узимку.
Очевидно, що обстріли території України, зокрема із застосуванням балістичних ракет, не припиняться, поки триває війна. Цілком можливо, що новий масований удар відбудеться найближчим часом. Однак ураження критичних підприємств уже збільшило період накопичення ракет і змусило росіян витрачати їх більш ощадливо.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»