Українська компанія Fire Point близька до створення двох типів балістичних ракет із дальністю дії 300 та 850 км. Більш далекобійний варіант здатен забезпечити обстріл Москви. Знищення низки об’єктів на території російської столиці створило б значний інформаційний і морально-психологічний вплив на росіян.
Компанія Fire Point відома як виробник крилатих ракет Flamingo (FP-5) та ударних дронів FP-1 і FP-2, які вже завдають ударів по російських об’єктах на великих і середніх дистанціях. Але ця ж організація готова запропонувати два види балістичних ракет – FP-7 та FP-9. Про це повідомив головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілєрман.
Ракета FP-7 мала б дальність до 300 км і розглядається як аналог американської балістичної ракети ATACMS з подібним радіусом дії. Заявлена дальність польоту ракети FP-9 становить 850 км. Вона може нести 800-кілограмову бойову частину та теоретично здатна долетіти до Москви. За словами Штілєрмана, ця ракета може бути готова вже влітку 2026 року. Головний конструктор Fire Point вважає, що 20–30 таких балістичних ракет, якби вони були запущені по території рф, росіянам було б важко перехопити.
Українські далекобійні дрони часто летять у напрямку Москви, проте особливих проблем, якщо не рахувати закриття аеропортів, російській столиці не завдають. Причина – достатньо підготовлена та ешелонована система протиповітряної оборони, яка прикриває небо над Москвою. Зокрема, російські військові розгорнули довкола Москви понад 75 позицій лише комплексів «Панцир». А є ще й інші системи ППО, які до того ж постійно маневрують і змінюють позиції.
Захист Москви від українських дронів є пріоритетним завданням для російських військових, і вони з ним поки що справляються. Натомість Київ час від часу пропускає удари. Протиповітряну оборону української столиці росіяни пробивають, зокрема, саме балістичними ракетами, які дуже важко перехоплювати навіть за допомогою ЗРК Patriot.
Але по Києву (й не тільки по Києву) росіяни б’ють не лише балістикою. Їхні атаки мають комбінований характер. У повітрі одночасно може перебувати велика кількість ударних дронів Shahed і дронів-обманок, які перевантажують систему ППО. Якщо ж у такий момент по місту полетять крилаті або балістичні ракети, імовірність того, що ППО не встигне щось перехопити, суттєво зростає.
Без крилатих і балістичних ракет ми не здатні завдавати комбінованих ударів по російській столиці. Лише дрони росіянам відбивати легше. Проте коли ми зможемо у великих кількостях використовувати власну балістику, ситуація зміниться. Тоді російська ППО, яка прикриває Москву, якою б сильною та ешелонованою вона не була, також матиме труднощі з перехопленням великої кількості різноманітних цілей, що летітимуть у бік російської столиці на різних висотах і з різною швидкістю.
Чи є сенс бомбити Москву? Так, безумовно, є. У жодному разі не варто чіпати житлову забудову! Натомість, на території цього міста є символічні споруди, які вважаються обличчям не лише Москви, а й усієї російської держави. Зокрема це Кремль, мавзолей Леніна, Останкінська телевежа тощо.
Якщо один із таких об’єктів буде зруйнований або суттєво пошкоджений українською ракетою, це матиме величезний морально-психологічний вплив не лише на самих росіян, а й на тих, хто все ще підтримує росію за кордоном. Якщо росія не здатна захистити власні символи, то чи здатна вона взагалі здобути військову перемогу? І чи має вона право претендувати на статус великої держави?
Крім інформаційного та морально-психологічного впливу, який полягає в руйнуванні символів, ракетний удар по Москві матиме й військове значення. Міністерство оборони рф, так званий «Білий дім» (будівля уряду рф), офіси ФСБ, МВС та інших центральних державних установ, безумовно, є центрами ухвалення рішень, а відтак – військовими цілями, які варто знищити, зокрема й задля підвищення інформаційного ефекту. Є на території столиці рф й об’єкти оборонно-промислового комплексу, які також є «жирними» цілями.
До речі, росіяни вже відчувають загрозу. Нещодавно стало відомо, що «Роскосмос» перенесе всі виробничі потужності ракетного Центру імені Хрунічева з Москви до Омська, а виробництво ракетних двигунів – із підмосковних Хімок до Пермі. Офіційно це пояснюють необхідністю знизити собівартість виробництва, але навряд чи причина полягає лише в грошах.
Українська балістика потрібна не лише для ударів по Москві. Вона суттєво підвищить наші можливості зі знищення будь-якої цілі, яка знаходиться в радіусі від 300 до 850 км від наших кордонів на всій європейській частині росії. Усі військові підприємства або НПЗ за Урал перемістити неможливо.
Зрештою, навіть пускові установки «Іскандерів», з яких російські балістичні ракети запускаються по українських містах, – це теж ціль. Якщо росіяни знатимуть, що їм може прилетіти у відповідь, ракетний терор наших міст суттєво ослабне.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»