У ніч на середу, 8 квітня, США та Іран, за посередництва Пакистану, досягли двотижневого перемир’я. Як довго воно триватиме та чи перейде у сталий мир – велике питання. Але вже зараз можна підбити попередні підсумки шести-тижневої війни з Іраном: чого сторони досягли, а чого – ні. І головне – чи варто взагалі було починати війну.
Спільна операція США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася 28 лютого з масованих ударів по території країни, зокрема по столиці – Тегерану. Вона отримала кодові назви «Епічна лють» для США та «Ревучий лев» для Ізраїлю.
У перший же день операції США та Ізраїль досягли відчутних успіхів. Зокрема, був ліквідований верховний лідер Ірану Алі Хаменеї. Його резиденцію знищили ракетно-бомбовим ударом. Разом із ним загинули його донька, онук, невістка та зять.
Пізніше іранці обрали нового верховного лідера. Ним став син Алі Хаменеї – Моджтаба Хаменеї. Проте він жодним чином себе не проявив. За даними ЗМІ, він перебуває у несвідомому стані – чи то через поранення внаслідок ракетних ударів, чи то через серйозне захворювання.
Хто з іранських високопосадовців загинув за час військової операції США та ІзраїлюРазом з Алі Хаменеї під час ударів по Тегерану загинув начальник Генштабу Абдола Мусаві, міністр оборони – бригадний генерал Азіз Насірзаде, секретар ради оборони Ірану Алі Шамхані. Детальніше про інших вбитих посадовців – на інфографіці.
Якщо США та Ізраїль планували шляхом бомбардувань знизити військовий та промисловий потенціал Ірану, позбавити його можливості виробляти ракети, а також не допустити створення ядерної зброї, то значною мірою союзники досягли поставлених цілей. Протягом усіх шести тижнів, поки тривала операція, не виникало жодних сумнівів у їхній перевазі. Союзники швидко здобули контроль у небі над Іраном і діяли практично безперешкодно. Спротив іранської ППО був епізодичним, авіація майже не працювала, а втрати союзників не мали істотного впливу на хід кампанії.
Зокрема, США офіційно втратили щонайменше 7 пілотованих літаків. Серед них – три винищувачі F-15, які були помилково збиті армією Кувейту. Ще один F-15E Strike Eagle був збитий над Іраном 3 квітня. Того ж дня під час рятувальної операції двох пілотів F-15E був збитий штурмовик A-10. Крім того, втрачено літак-заправник KC-135, який розбився в Іраку.
Також американці втратили дуже дорогу «пташку» – літак далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) E-3G Sentry. Його знищили 27 березня внаслідок ракетного удару Ірану по авіабазі Принца Султана в Саудівській Аравії. Ймовірно, не без допомоги росії, яка, за даними ЗМІ, активно постачала Ірану розвідувальні дані.
Інформації щодо втрат ізраїльської пілотованої авіації немає. Втрати США також можна вважати відносно незначними, тим паче що майже половина літаків були збиті не іранцями, а внаслідок «friendly fire».
Багато ознак свідчать, що була і друга ціль – змінити владу в Ірані за «венесуельським сценарієм». Тобто ліквідувати лідера, щоб замість нього прийшли більш схильні до домовленостей політики. Певний розрахунок був і на те, що режим аятол буде знищений зсередини. Те, що громадяни Ірану ненавидять своїх правителів, не є секретом. За місяць до початку бомбардувань країну сколихнули масові протести проти диктаторського режиму аятол. Вони були жорстоко придушені.
Проте навіть попри ліквідацію Алі Хаменеї революції не сталося. Режим зберіг контроль і владу, репресивний апарат вцілів, а головний фундамент іранської диктатури – Корпус вартових ісламської революції (КВІР) – почав відповідати. Удари Ірану були спрямовані, зокрема, проти ОАЕ, Бахрейну, Кувейту, Катару, Іраку, Ізраїлю, Йорданії, Саудівської Аравії, Оману та Сирії.
Також завдавали ударів по військових базах США в регіоні (зокрема під час одного з таких ударів був знищений літак ДРЛВ).
Наш Ормуз. Колонка Леоніда ШвецяВійна в Ірані допомогла Україні послабити партнера рф – Тегеран, при цьому Україна не прогавила нагоди й посилила атаки на нафтопереробні заводи та нафтові порти росії. Про розвиток подій – у колонці Леоніда Швеця.
Але здебільшого під ударом опинялася нафтова та газова інфраструктура близькосхідних монархій. Крім цього, КВІР суттєво обмежив рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку – важливу транспортну артерію для постачання нафти з країн Близького Сходу. Це спричинило швидке зростання цін на пальне, яке відчули всі країни Європи, а також Україна.
Усі ці удари завдавалися балістичними ракетами та ударними дронами Shahed. Фактор ударних дронів американці або взагалі не врахували, або недооцінили. Втім, партнери США на Близькому Сході виявилися не готовими до атак БПЛА, які вже стали рутиною в умовах російсько-української війни, з якої іранці зробили висновки. Зокрема, у Катарі «шахеди» збивали дороговартісними ракетами PAC-3 для систем Patriot. Кожна така ракета коштує $4–5 млн і є дефіцитною. Використовувати її для знищення дрона вартістю близько $50 тис. – надзвичайно неефективно.
Асиметричні дії Ірану також виявилися успішними. У Тегерані швидко зрозуміли, що Ормузька протока є тим активом, за допомогою якого можна тримати за горло світову економіку. Зрештою переговори про припинення вогню зосередилися не на вимогах капітуляції Ірану чи зміні режиму, а на умовах розблокування Ормузької протоки. В іншому випадку виникала необхідність силового розблокування, яке не планувалося заздалегідь, не мало гарантій успіху та ризикувало перетворитися для США на черговий В’єтнам.
Тому, попри очевидну військову перевагу та низку початкових успіхів, операцію «Епічна лють» / «Ревучий лев» не можна вважати цілком успішною для союзників. Так, Іран втратив значну частину свого потенціалу, а військові втрати були величезними. Але країна зберегла себе на політичній карті світу, а режим аятол вистояв. Ба більше, Іран зрозумів, що у будь-який момент може шантажувати світ перекриттям Ормузької протоки – і це додатковий козир, якого раніше не було. Тож попередній результат шеститижневої війни можна вважати нічийним. А це не зовсім те, на що розраховував Дональд Трамп.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»