Спокуса від Нацбанку: чи стане кредитування доступнішим у 2020 році?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Довгостроковий кредит на іпотеку чи розвиток бізнесу досі залишається занадто дорогим задоволенням для пересічного українця. Саме вартість грошей свідчить про стратегію розвитку економіки в найближчі 5-10 років. В Україні високі відсотки за кредитами не дозволяють економіці розвиватися динамічніше.

У 2014-2016 роках НБУ не лише впроваджував жорстку монетарну політику, а ще й займався так званим «чищенням» банків. Не завжди цей процес можна було назвати цивілізованим, а подекуди розібратися, хто ж насправді правий: власники банків чи керівництво НБУ, було неможливо. Так чи інакше, деякі судові процеси, наприклад, пов’язані із націоналізацією «Приватбанку», тривають й дотепер.

Як наслідок, з банківського ринку зникли десятки банків. НБУ тривалий час таргетував інфляцію та спеціально «висушував» фінансовий сектор, аби тримати в доброму гуморі національну валюту.

Така стратегія Нацбанку була обрана задля стабілізації фінансового становища в державі. Схоже, що у 2020 році регулятор вирішив докорінно змінювати ситуацію. Проте, чи достатньо для цього підстав? І чи стануть довгострокові кредити і справді доступнішими для українців?

Дива облікової ставки

В 2018-2019 роках Нацбанк вважав за необхідне тримати облікову ставку на досить високих позиціях. Зокрема, ще влітку і восени 2018-го облікова ставка перебувала на позначці 18% і утримувала ці позиції до 2019 року. Це не рекорд, оскільки в кризових для української економіки та банківського сектору 2014-2015 роках облікова ставка загалом становила захмарні 30%.

НБУ хоче знизити облікову ставку до 8%. Чи стануть кредити дешевшими?Глава Національного банку (НБУ) Яків Смолій заявив, що облікова ставка може скласти 8 відсотків уже в 2020 році, хоча таке зниження планувалося не раніше 2021 року.

Чому цей показник такий важливий? Це орієнтир вартості грошей, який Нацбанк встановлює для всього фінансового ринку. І саме на розмір облікової ставки мають орієнтуватися банки аби встановлювати власні відсотки за кредитами. Отже, розмір облікової ставки так чи інакше повинен впливати на розвиток економіки, адже чим привабливіші ставки, тим більше охочих взяти кредити – особливо довгострокові, які, як правило, використовують для великої закупівлі. Це і купівля нерухомості (іпотека), купівля нового авто, розвиток малого підприємництва.

В 2019-му Нацбанк кілька разів знижував облікову ставку. Насамкінець минулого року знизив її одразу на кілька відсотків до 13,5%. Насправді навіть така ставка є досить високою серед більшості країн світу. У розвинених економіках облікова ставка може бути із від’ємним показником, а в багатьох пострадянських країнах вона коливається в діапазоні від 4 до 7%.

Національний банк України пояснює свої дії щодо зниження облікової ставки зниженням рівня інфляції та стабілізацією економіки. Як правило, співвідношення рівня інфляції до рівня облікової ставки має становити 1:1,5. Тому зниження рівня облікової ставки цілком виправдане, вважають у НБУ. Ба більше, у керівництві регулятора прогнозують пришвидшення темпів зниження облікової ставки в 2020 році. Голова НБУ Яків Смолій заявив, що рівень облікової ставки може знизитися до 8% – це справді рекордно низький рівень для української економіки за останні 7 років.

Де взятися довірі?

Та зниження облікової ставки не означає, що банки почнуть роздавати дешеві кредити, а довіра до гривні, яка в 2014-му та 2015-му девальвувала майже втричі, автоматично відновиться як серед бізнесу, так і населення.

Яким буде курс долара в січні 2020 року?Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов прогнозує подальше зміцнення курсу гривні.

По-перше, зниження облікової ставки автоматично вплине на зниження відсотків за державними облігаціями (ОВДП), в які останній рік багато коштів вкладали інвестори-нерезиденти. Отже, це знизить попит з боку інвесторів і водночас може вплинути на їхню поведінку. Якщо інвестори почнуть продавати ОВДП у гривні, конвертувати свої зароблені гроші у валюті, а потім її виводити, то нацваюта може знову почати стрімку девальвацію.

По-друге, навіть якщо панічних страхів інвесторів вдасться уникнути, привабити нових буде важче. А до того ж, у вітчизняного бізнесу та українців досі скептичне ставлення до самого процесу зміцнення нацвалюти й низька довіра до гривні.

Ці настрої населення та бізнесу передаються й комерційним банкам, які, до того ж, болючим досвідом середини 2000-х років, коли іпотеку та кредити на купівлю авто видавалися громадянам у режимі конвеєра. До того ж, низька облікова ставка ще не означає пожвавлення економіки. Наприклад, у 2013 році напередодні революційних подій у країні облікова ставка становила 6,5%, проте «буму» кредитування не спостерігалося.

Ще одна цікава обставина – і бізнес, і українці останні роки звикли обходитися без кредитів. Звісно, така поведінка – вимушений крок і протирічить логіці економічного розвитку. Проте факт залишається фактом. Для відновлення довіри до національної валюти та банківського сектору потрібен тривалий час та прозора політика регулятора.

Дешевим кредитам бути?

Попри скепсис до укріплення позицій гривні, банкіри все-таки погоджуються в одному: зниження облікової ставки призведе до поступового зниження дохідності за депозитами. А цей крок поступово вплине і на зниження ставок за кредитуванням.

В Україні вперше з 1991 зафіксували дефляцію в грудніУперше за роки незалежності України в грудні було зафіксовано зниження цін - зафіксована дефляція.

Однак у Нацбанку наголошують на тому, що самих тільки фінансових механізмів для зниження відсотків за кредитами не достатньо. Для цього потрібна ще й низка інших умов: відновлення довіри до судів, реальний захист прав кредиторів, захищені реєстри.

Крім того, у зміцненні гривні не надто зацікавлені ані великий бізнес (експортери), ані уряд. Адже в обох випадках йдеться про зниження показників дохідності: експортери втрачають доходи, уряд – надходження до бюджету та зниження темпів зростання ВВП. Нацбанк у такому разі змушений відшуковувати «золоту середину», хоча втримувати оптимальний курс гривні та інфляцію неможливо. Тож цілком ймовірно, що комерційні банки будуть пильно спостерігати за діями і регулятора, і Кабміну.

За таких умов у найкращому разі доступнішим довгострокове кредитування стане не раніше середини 2021 року. Звісно, якщо Україну не спіткають нові економічні труднощі та кризи. А вірогідність цього сценарію залишається дуже високою. Економісти прогнозують нову хвилю глобальної світової фінансової кризи, наслідки якої першими на собі відчують країни зі слабкою економікою.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...