Радчук Олександр

Україна відстояла державність, але завершення гострої фази війни не означатиме кінець випробувань. Якими будуть армія і гарантії безпеки, хто повернеться додому, як відбудувати країну, інтегрувати ветеранів та відновити довіру?

Результат російських «виборів» відомий заздалегідь. Значно цікавіше – що буде після них. Чи використає кремль псевдовибори як індульгенцію для нової мобілізації, посилення репресій та перекладання дедалі дорожчої війни на самих росіян?

Чи можна в Україні застрахувати квартиру, авто та здоров’я від наслідків ракетних і дронових атак? Розбираємо реальні програми страховиків, їхню вартість, ліміти, франшизи та суми, на які людина може розраховувати після «прильоту».

Новий уряд і РНБО говорять про «плани стійкості», але чи готова країна до нової воєнної зими? Аналізуємо три головні напрями, від яких залежатиме безпека українців: захист неба, розвиток укриттів та готовність енергетичної системи до нових російських атак.

Чи достатньо уряду одного року, щоб показати результат? Світовий та український досвід демонструють: головне питання не в тривалості перебування при владі, а в тому, чи встигає виконавча влада реалізувати державну політику до чергової політичної ротації.

Зеленський ініціював чергову зміну уряду, але зміст «оновленої політичної стратегії» так і не пояснив. Чому ротація виглядає поспішною, які ризики створює для управління та чого очікувати від нового Кабміну?

Саміт НАТО в Анкарі навряд чи принесе Україні прорив у питанні членства, але може закріпити нову формулу відносин: Київ як контриб’ютор безпеки, а не лише отримувач допомоги. Головні очікування - ППО, ракети, підтримка ОПК і гарантії фінансування.

Україна системно руйнує логістику, енергетику та військову інфраструктуру окупованого Криму, перетворюючи півострів із сакрального символу путінського режиму на його головну політичну й воєнну пастку.

Після війни Україні доведеться переосмислити баланс влади, роль президента, парламенту, уряду, судів і місцевого самоврядування, а також як євроінтеграція впливатиме на майбутні конституційні зміни.

Чому Київ продовжує пропонувати особисту зустріч із путіним, хоча Кремль уникає прямих переговорів? Які можливості та ризики несе такий діалог для України, і чому одна зустріч може стати як кроком до миру, так і новою політичною пасткою.