Наш Ормуз. Колонка Леоніда Швеця
Війна в Ірані допомогла Україні послабити партнера рф – Тегеран, при цьому Україна не прогавила нагоди й посилила атаки на нафтопереробні заводи та нафтові порти росії. Про розвиток подій – у колонці Леоніда Швеця.
Нинішня некругла дата незалежності України є хорошим приводом для політичних гравців зробити свої заявки на новий політичний сезон.
Максим Плохой багато читав і намагався сформулювати свої специфічні уявлення в товстій книзі. Вийшло не дуже, людство не почуло. У підсумку все закінчилося спробою привернути увагу громадськості до прав домашніх тварин.
Ті, хто заявляється в якості претендентів на пост мера Києва, вирішують, що непогано б покерувати містом, якось раптово, ніяк себе не проявляючи в якості столичних патріотів, буквально ще за кілька місяців до виборів.
Нині настали лихі часи, які знову кинули Юлію Тимошенко й Олега Ляшка в обійми один одному.
Якщо завтра будуть вибори, за Порошенка проголосувало б 8,5 відсотка з усіх або 11,4 відсотка з тих, хто визначився. Може, це непогані цифри для політика-новачка, але для колишнього президента це несвіжі залишки популярності річної давності.
Україна перебуває в унікальній історичній ситуації, але зацікавленого обговорення обставин і перспектив немає. Вибір політики в цих умовах – це вибір зграї, в якій гавкати, а не вибір вектора розвитку.
Кандидат-сюрприз, який пообіцяв у 2019 році перетворити своє президентство в безперервний феєрверк, нині якось згас, не горить і інших не запалює.
Ректор Чернігівського техуніверситету Сергій Шкарлет був публічно викритий в крадіжці цілих шматків чужого тексту при написанні наукової роботи. Якби, звісно, це були тексти з виступів Вечірнього кварталу, Шкарлету було б непереливки.
Те, що почули всі, чужим вухам не призначалося, але банальна історія про невимкнений мікрофон повторюється час від часу, від країни до країни, і наша не стала винятком.
І в Юлії Тимошенко, і в Петра Порошенка, звісно, бажання поставити свої особисті неприємності в центр великої політичної картини й перетворити її в епічне полотно.
Війна в Ірані допомогла Україні послабити партнера рф – Тегеран, при цьому Україна не прогавила нагоди й посилила атаки на нафтопереробні заводи та нафтові порти росії. Про розвиток подій – у колонці Леоніда Швеця.
Як поїздка Марка Рютте до США оголила внутрішню кризу НАТО, посилення розриву між Європою та Вашингтоном, нову роль України як донора безпеки та ризики того, що росія спробує протестувати Альянс на міцність уже у 2026 році.
Ураження критичних підприємств російського ОПК змусило росіян витрачати ракети більш ощадливо.
США та Ізраїль довели свою перевагу над Іраном у військовому сенсі, проте перемогу не здобули.
Поразка Віктора Орбана в Угорщині схожа на поразку Віктора Януковича в Україні свого часу, в обох випадках – програв Кремль.
Поправка до закону Про оборону, вже підтримана Держдумою в першому читанні, дозволить росії ввести війська у будь-яку країну.
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні