Подкаст «Словом» за 21 січня: заява Байдена щодо Росії, санкції та шкільне меню

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 21 січня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про американські санкції щодо чотирьох громадян України. Про реакцію Володимира Зеленського на заяву президента США Джо Байдена стосовно можливого «незначного вторгнення» Росії. Про подальші плани України у зв’язку із початком нової хвилі пандемії коронавірусу. А також про нове шкільне меню і норми харчування, які діють в країні з початку цього року. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Про американські санкції для українців

США впровадили санкції проти чотирьох громадян України, діяльність яких спрямована на дестабілізацію ситуації в країні та координувалася Росією, - повідомляє пресслужба Мінфіну США. Під санкції потрапили: нардеп Тарас Козак, колишній заступник голови Ради національної безпеки та оборони України Володимир Сівкович, народний депутат від ОПЗЖ Олег Волошин та ексдепутат Володимир Олійник.

«Особи, включені до списку, діють за вказівкою Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), розвідувальної служби, що знаходиться під санкціями США, і підтримують спрямовані Росією операції з впливу проти Сполучених Штатів та їхніх союзників і партнерів», - сказано в релізі.

Про реакцію Зеленського на заяву Байдена

Між тим президент України Володимир Зеленський, у відповідь на слова президента США Джо Байдена про «незначну агресію» Росії заявив, що у світі не буває «незначних агресій» та «незначних жертв».

«Хочемо нагадати великим державам, що незначних агресій не буває і маленьких народів не буває. Як не буває й незначних жертв і маленького горя від втрати близьких. Кажу це як президент великої держави», - написав Зеленський.

Нагадаємо, напередодні Байден дав пресконференцію, на якій пообіцяв «небачені санкції» та «катастрофічні наслідки» у тому випадку, якщо Путін все ж таки зважиться на вторгнення в Україну.

Однак Байден додав, що західні країни не розуміють, що робити, якщо відбудеться «незначне вторгнення», так звана локальна військова операція.

На слова Байдена відреагував і голова МЗС України Дмитро Кулеба. Він заявив, що говорячи про незначне або повне вторгнення, не можна бути «наполовину агресивним».

Нова хвиля пандемії коронавірусу в Україні

Рівень захворюваності на коронавірус в Україні знову починає зростати. У МОЗ офіційно заявили, що розпочався новий спалах COVID-19, але запевнили, що медична система ще раніше почала готуватися до чергового навантаження.

Також у НАН України припускають, що нова хвиля може виявитися найбільшою за весь час пандемії.

Науковці пояснили, що Україна слідує тенденціям країн Східної Європи (Чехія, Румунія, Болгарія та ін.) з невеликою затримкою в часі. «Згідно з даними про заразність штаму «Омікрон» та епідемічних тенденцій низки країн світу, можна очікувати стрімкішого, ніж будь-коли раніше, зростання епідемічних показників. Відкриття шкіл після канікул та сезонність також можуть суттєво вплинути на динаміку епідемії», – йдеться в прогнозі.

На початку року головний санлікар Ігор Кузін заявив, що нова хвиля коронавірусу в Україні може розпочатися вже наприкінці січня та триватиме до квітня.

Які передбачаються варіанти розвитку подій, чи чекати вже українцям чергового локдауну та що стосовно поточної ситуації кажуть лікарі - про це читайте у нашому розгорнутому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Реформа шкільного харчування

З січня в освітніх закладах почали діяти нові норми харчування. Основні зміни передбачають, зменшення цукру та солі. Однак такі нововведення влаштовують не усіх батьків, через що у соціальних мережах розгорнулася велика дискусія про власне доцільність реформи.

Приблизно 75% продуктів мають бути рослинного походження (овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди). При цьому картоплю, як окрему страву, можна пропонувати щонайбільше 2 рази на тиждень у разі 5-денного перебування в школі та 3 рази на тиждень у разі 6–7-денного перебування. Рибні страви мають бути не менше 2-х разів на тиждень, м’ясні страви - 3-х днів на тиждень, овочі та фрукти - щоденно. Окрім того, у школах дозволяється кейтеринг.

Також є окремий список заборонених страв, які не можна готувати у школах.

Змінилась також енергетична та поживна цінність обіду. Про неї, а також про всі основні зміни у шкільному харчуванні, а також нормах споживання основних груп продуктів - читайте докладніше у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.

Нагадаємо, у серпні 2020 року Кабінет міністрів схвалив реформу харчування у школах. Міносвіти та МОЗ встановили перехідний період – з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року. З вересня у школах запровадили нове меню на 160 страв.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал