Нові норми харчування почали діяти у школах з 1 січня. Основні зміни передбачають, зокрема, зменшення цукру та солі. Однак такі нововведення влаштовують геть не усіх батьків, через що у соціальних мережах розгорнулася велика дискусія про доцільність реформи. «Слово і діло» зібрало основні зміни у шкільному харчуванні, а також розібралося, як змінилися норми споживання основних груп продуктів.
Усі шкільні заклади з 1 січня 2022 року зобов'язані зменшити кількість цукру у 2-2,5 рази, кількість хліба на 1 приймання їжі, збільшити кількість фруктів на одне приймання, кількість м’яса птиці, кількість молочних продуктів під час формування меню.
Основні особливості нового меню:
- приблизно 75% продуктів мають бути рослинного походження (овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди);
- картоплю як окрему страву можна пропонувати щонайбільше 2 рази на тиждень у разі 5-денного перебування в школі та 3 рази на тиждень у разі 6–7-денного перебування;
- рибні страви мають бути не менше 2-х днів на тиждень;
- м’ясні страви 3-х днів на тиждень:
- овочі та фрукти щоденно.
Окрім того, у школах дозволяється кейтеринг.
У переліку заборонених продуктів у шкільних їдальнях та буфетах є понад 10 позицій, зокрема:
- м'ясні і рибні продукти промислового та кулінарного виробництва (ковбаса, сосиски, копчена та солона риба тощо);
- гриби;
- непастеризоване молоко та його продукти;
- непастеризовані соки;
- газовані напої;
- кава;
- консерви промвиробництва (крім пастеризованих соків без цукру);
- продукти з вмістом солі більше 10 г на 100 г (чипси, сухарики тощо);
- продукти з вмістом цукру більше 10 г на 100 г;
- продукти домашнього виробництва;
- кондитерські вироби, вироби з кремом, морозиво;
- харчові концентрати.
Також є окремий список заборонених страв, які не можна готувати у школах. Що входить до такого переліку:
- кисле молоко («самоквас»);
- холодець;
- м’ясні та рибні салати;
- холодники, паштети, форшмак;
- вироби у фритюрі;
- макарони «по-флотськи» із сиром/м’ясом;
- млинці із сиром/м’ясом;
- креми;
- морси, напої зі штучними барвниками/ароматизаторами/підсолоджувачами (напої підсолоджувати забороняється, чай, какао – без цукру).
Також змінилися норми споживання основних груп продуктів для одноразового харчування. Розберемо на прикладі однієї порції на учня віком від 11 до 14 років.
Так, з 1 січня збільшилась норма для фруктів, ягід, соків, горіхів, злакових, картоплі, риби, м’яса, птиці, кисломолочних продуктів. Наприклад, норму для молока збільшили вдесятеро (з 20 мл до 200 мл). Окрім того, додали м’який та твердий сири (75 і 15 г відповідно).
Натомість зменшили норми споживання хліба, пшеничного борошна, вершкового масла, рослинної олії та цукру.
Змінилась також енергетична та поживна цінність обіду. Для однієї порції на учня віком 11-14 років вміст білків зменшився з 31,8 г до 25-29 г, жирів – з 30,7 г до 25-29 г, вуглеводів – з 143 г до 98-114 г. Також зменшилась енергетична цінність – з 975 ккал до 720-840 ккал.
Нагадаємо, у серпні 2020 року Кабінет міністрів схвалив реформу харчування у школах. Міносвіти та МОЗ встановили перехідний період – з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року.
З вересня у школах запровадили нове меню, у ньому 160 страв.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»