Подкаст «Словом» за 7 січня: арешт майна Порошенка і держрегулювання цін в Україні

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 7 січня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про українців, які звернулися за допомогою до посольства у Казахстані та аналіз ситуації від експертів. Про накладення арешту на все майно п’ятого президента України Петра Порошенка. Про історію державного регулювання цін в Україні. А також про «бустер для всіх» від Мінохоронздоров’я та виклики, пов’язані з коронавірусом на цей рік. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Українці в Казахстані

До посольства України в Казахстані за допомогою звернулось понад 40 українців. Наразі МЗС надає допомогу групі українців, яка застрягла в охопленому протестами Казахстані, повідомив прессекретар відомства Олег Ніколенко в коментарі РБК-Україна.

«Наразі до посольства звернулися 43 громадяни. Усі вони пасажири скасованих авіарейсів з Алмати та Нур-Сулатана. Загроз безпеки українців немає. Вони забезпечені тимчасовим житлом та їжею, дипломати підтримують із ними регулярний зв'язок» - сказав речник МЗС.

І додав, що влада Казахстану, за попередньою інформацією, планує відновлення роботи міжнародного аеропорту в Алмати вже 7-го січня. Українське посольство вже домовляється з перевізником про повернення українців додому якнайшвидше.

ОДКБ у Казахстані

Між тим Росія розпочала перекидати війська ОДКБ до Казахстану. Як повідомляє «РИА Новости», в регіон направили «колективні миротворчі сили ОДКБ». Їхнім завданням стане охорона державних та військових об'єктів, сприяння силам правопорядку. До складу миротворчого контингенту увійшли підрозділи із Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизії. Напередодні за допомогою у придушенні протестів до ОДКБ звернувся чинний президент Казахстану Токаєв.

Посол Казахстану у Києві Дархан Калєтаєв в ефірі каналу Україна 24 заявив, що на території Казахстану перебуватиме обмежена кількість іноземних військових ОДКБ. Їхня чисельність не перевищуватиме 3 тисяч осіб.

На думку військового експерта Олега Жданова, мета введення військ Росії відрізняється від декларованої та насправді йдеться не про допомогу Казахстану у розгоні протестів. Головна мета російських військ – взяття під контроль керівництва країни. Водночас експерт нагадує про Китай і Туреччину, яким не байдуже те, що відбувається у Казахстані. Ще на думку Жданова, Росія хоче «замастити Лукашенка кров’ю», щоб у нього не було можливості відступати та вагатися, ставати на бік Заходу чи Сходу. Розгорнутий коментар експерта стосовно цього читайте на нашому сайті.

А ще читайте на порталі матеріал з коментарями політолога Олега Саакяна, який розповів, чому некоректно порівнювати події у Казахстані з подіями в Україні та спрогнозував, якими можуть бути сценарії подальшого розвитку ситуації.

Арешт майна Порошенка

Печерський районний суд Києва наклав арешт на все майно Петра Порошенка. Про це повідомив адвокат політика Ігор Головань у четвер, 6 січня, після засідання суду. Його коментар оприлюднила пресслужба Європейської солідарності у Facebook.

Рішення було ухвалено сьогодні за клопотанням Офісу генпрокурора. «Зараз накладено арешт на все майно Петра Олексійовича» - сказав Головань. Він додав, що повний текст рішення Печерський суд готується оприлюднити 14 січня. Інформацію щодо арешту майна Порошенка підтвердили в Офісі генпрокурора.

Зазначимо, напередодні Порошенко заявив, що 17 січня повернеться до Києва, щоб з'явитися до суду та провести зустріч із генеральним прокурором.

Петру Порошенку 20 грудня 2021 року підписали підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій. За версією правоохоронців, він може бути причетний до організації злочинної схеми поставок вугілля з окупованого Донбасу. Служба безпеки України пояснила, що політика підозрюють у тому, що він розірвав контракти на поставки вугілля з ПАР та організував поставки вугілля з ОРДЛО.

Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» публікувало матеріал про те, у яких ще провадженнях фігурує п'ятий президент України Петро Порошенко.

Історія держрегулювання цін в Україні

З кінця 1996 року в Україні діяло державне регулювання цін на цілу низку продуктів: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби, молоко 2,5% жирності, кисломолочний сир до 9% жирності, сметану до 20%, вершкове масло до 72,5%, соняшникову олію, яйця та овочі.

Торговельна надбавка на ці харчі не могла перевищувати 15% оптової ціни виробника або митної вартості. Остаточно держрегулювання цін цих груп продуктів було скасовано у липні 2017 року.

У зв'язку з пандемією коронавірусу у квітні 2020 року державне регулювання цін на деякі продукти повернули, зокрема на гречку, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, вітчизняні макаронні вироби, молоко до 2,5% жирності, житньо-пшеничний хліб, курячі яйця і не тільки. Суб'єкти господарювання мають декларувати зміну вартості роздрібної ціни на товари. Якщо йдеться про підвищення на 15% та більше – за 30 днів, на 10-15% – за два тижні, на 5-10% – за 3 дні.

Нині діє також держрегулювання цін на електроенергію – єдиний фіксований тариф становить 1,68 грн за кіловат. Держрегулювання ціни на газ діяло до 31 березня 2021 року.

У травні 2021 року уряд також запровадив держрегулювання цін на бензин А-92 та А-95 та дизельне пальне. Правило фіксованих надбавок також діє на період карантину.

Напередодні нового року український уряд запровадив державне регулювання цін на батон та соняшникову олію – на ці продукти заборонили встановлювати націнку понад 10%. Правило діятиме до закінчення карантину в країні та було введено на тлі підвищення цін на харчі, пов'язане зі здорожчанням газу.

Інформацію про те, на які товари та коли в Україні запроваджували держрегулювання цін - ми зібрали для вас в одній компактній інфографіці.

Бустерна вакцинація для всіх українців

Міністерство охорони здоров'я схвалило введення в Україні бустерної дози вакцини проти коронавірусу для всіх громадян від 18 років. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

За словами Ляшка, бустерна доза має посилити ефективність вакцини та дати кращий захист від нового штаму Омікрон. Щепити українців бустерною дозою будуть в період від 6 до 9 місяців з дати отримання другого щеплення від COVID-19, використовуючи вакцини Moderna або Pfizer, незалежно від того, якою вакциною раніше була щеплена людина.

Попри те, що дедалі частіше епідеміологи та науковці говорять про поступове зниження темпів поширення нових штамів коронавірусу COVID-19, а новий штам «Омікрон» хоч і поширюється досить швидко, проте медики фіксують зменшення кількості смертельних випадків від цього різновиду коронавірусу - зарано говорити про те, що пандемія цілком втрачає позиції – навпаки. Експерти зауважують, що у країнах із низьким рівнем вакцинації пандемія може не лише розвинутися швидше та вразити більшу частину населення, але й стимулювати появу нових штамів. Тим паче, що коронавірус небезпечний не лише своїм перебігом, але й ускладненнями після хвороби.

Про те, яких тенденцій у боротьбі з пандемією очікувати українцям у новому 2022-му році та про те, як пандемія вже цього року впливатиме на різні сфери нашого життя - у своїй авторській колонці на «Слово і діло» пише політолог Олександр Радчук.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: