Чи можна розцінювати можливі дії Зеленського та Єрмака у спецоперації з вагнерівцями як державну зраду

Читать на русском
Олександр Москалюкексперт з конституційного права

Bellingcat опублікував розслідування про зрив спецоперації із затримання Україною головних військових злочинців, які діяли на Донбасі (членів приватної військової компанії Вагнера). Спецоперацію розвідки «Авеню» готували ще з 2018 року, однак на завершальному етапі вона зірвалась. За день до затримання вагнерівців Володимир Зеленський домовлявся з Росією про припинення вогню на Донбасі, водночас розвідники вже були готові починати спецоперацію, але, за словами колишнього керівника ГУР Міноборони Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак від імені президента віддав наказ перенести затримання на тиждень. У результаті, вагнерівців затримала Білорусь і вирішила передати їх не Україні, а Росії. Експерт з конституційного права Олександр Москалюк у коментарі «Слово і діло» розповів, чи можна дії керівництва держави, якщо вони справді мали місце, розцінювати як державну зраду.

Після місяців заперечень, Володимир Зеленський визнав, що операція була, але «вона не українська і велася з-за кордону». Утім, розслідування Bellingcat підтвердило наявність саме української спецоперації. Водночас матеріали розслідувачів не містять інформації про те, що спецоперацію «злили» – тобто передали дані Росії.

Експерт з конституційного права Олександр Москалюк зауважив, що державна зрада – це формалізоване поняття, яке передбачено в межах Кримінального Кодексу України (стаття 111).

У Кодексі зазначено, що державна зрада – це умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

«Відповідно, чи мав місце перехід на бік ворога в умовах воєнного стану? Ні. Чи здійснювалося шпигунство? Чи було надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України? З натяжкою якось можна було б подумати», – зазначив Москалюк.

Брудна бомба «Вагнергейту». Колонка Леоніда ШвецяРозслідування Bellingcat по Вагнергейту мало підірвати українське суспільство, але нічого подібного до вибуху не сталося і статися не могло.

Водночас експерт з конституційного права звернув увагу на важливий момент – саме умисне заподіяння шкоди. Тобто треба, щоб було саме бажання зробити «погано» Україні.

«Якщо брати до уваги ту мотивацію, яка застосовується (Офісом президента, Володимиром Зеленським), йдеться про те, що це було політичне рішення. Для того, щоб надалі можна було здійснювати перемовини з Російською Федерацією», – наголосив експерт.

За його словами, якщо йдеться про оцінку політичного рішення, то воно може бути як правильним, так і неправильним, але те, що воно може таким бути, не означає наявність юридичної відповідальності за його прийняття.

«Тобто, політичне рішення може не подобатися, але це не означає, що є підстави для кримінальної відповідальності», – зауважив Москалюк.

Інша справа, що згідно з Конституцією України, а саме зі статтею 106, президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам, додав експерт.

«Тут вже виникає питання. Відповідне ухвалене рішення нібито було озвучене посадовою особою (главою ОПУ Андрієм Єрмаком – ред.), яка фактично не має конституційно правового статусу. У цій ситуації вже треба аналізувати, наскільки це є конституційним, чи ні», – наголосив Олександр Москалюк.

На його думку, у цьому випадку виникає також питання до Василя Бурби (колишнього керівника Головного управління розвідки при Міністерстві оборони), адже ніхто не зобов’язаний виконувати явно «злочинні» накази і розпорядження.

«Тобто, якщо Бурба знає, що такі питання є у компетенції президента, то він міг сказати, що рішення про перенесення спецоперації мав озвучити йому безпосередньо глава держави», – зазначив експерт з конституційного права.

Нагадаємо, раніше ми коротко описували, про що саме йшлося у розслідуванні Bellingcat щодо зриву спецоперації з вагнерівцями.

Думку політичного оглядача Леоніда Швеця про розслідування Bellingcat можна почитати у його колонці.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: