Bellingcat опублікував першу частину розслідування щодо «вагнерівців»

Читать на русском

У середу, 17 листопада, міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину розслідування про причини зриву спецоперації із затримання вагнерівців.
Bellingcat

У середу, 17 листопада, міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину розслідування про причини зриву спецоперації із затримання в Білорусі російських найманців із ПВК «Вагнера».

Результати розслідування опублікували на сайті Insider.

«У першій частині ми розповідаємо про те, як українським розвідникам вдалося завербувати бойовиків ПВК «Вагнера» та отримати прямі докази їхньої участі у військових злочинах», — йдеться в описі.

Відповідальними за проєкт були два старші офіцери: Василь Бурба (голова розвідки Міноборони) та Руслан Баранецький (заступник голови СБУ). За даними Bellingcat, вони регулярно проводили брифінги для президента про операцію «Авеню» (саме таку назву мала ця спецоперація).

За даними журналістів, за день до від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до Офісу президента. Вони мали подати остаточну інформацію про майбутню спецоперацію. Однак, оскільки в той момент президент Зеленський був зайнятий, Бурба сказав Bellingcat, що вони не змогли зустрітися з ним особисто.

«Ця спецоперація, яка не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли «вагнерівці» вже прямували до мінського аеропорту, операцію було «перенесено» після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ», — пишуть журналісти.

У матеріалі йдеться, що спершу «вагнерівців» планували виманити на територію Угорщини під приводом підготовки для роботи у новій ПВК. Там їх мали затримали, екстрадувати до України та судити.

Втім вирішили втілювати інший план, який власне і «зірвався».

«Вагнерівці» мали опинитися в Україні унаслідок примусової посадки літака, який прямував з Мінська до Стамбула. Для цього розробляли два варіанти: або пасажиру стає погано на борту, або загроза вибуху (українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту). Обрали другий варіант.

План операції показали політичному керівництву України, зокрема й президенту Володимиру Зеленському у червні 2020 року. Операцію схвалили на початку липня 2020 року. Але рішення відкласти операцію наприкінці липня призвело до її провалу. Найманців затримали у Білорусі.

Нагадаємо, понад 30 найманців із російської приватної військової компанії «Вагнера» затримали 29 липня 2020 року під Мінськом. Білоруські правоохоронці повідомили, що найманці прибули до країни для дестабілізації ситуації перед президентськими виборами.

Частина затриманих бойовиків брала участь у бойових діях на Донбасі. Україна просила Білорусь видати їй затриманих, але за два тижні після затримання майже всіх «вагнерівців» повернули до Росії.

Пізніше стало відомо, що затримати «вагнерівців» мали українські спецслужби. Служба безпеки України та розвідка більше року розшукували терористів, які, ймовірно, причетні до катастрофи MH17 у Донецькій області та Іл-76 під Луганськом.

Розслідування Вагнергейту від Bellingcat вийде вже 17 листопада. Звіт базуватиметься на інтерв'ю причетних до спецоперації та документальних доказах. Слово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні) Але запланована спецоперація зірвалася. За словами журналіста Юрія Бутусова, про неї повідомили в Офіс президента: під час закритої наради за участю Володимира Зеленського, Андрія Єрмака та силовиків було ухвалено рішення відкласти спецоперацію. Через витік інформації вона взагалі зірвалася.

У Bellingcat анонсували вихід розслідування ще наприкінці 2020 року. Своє розслідування у вересні опублікувала телекомпанія CNN. За інформацією американських журналістів, українські агенти запропонували фейкові контракти 33 росіянам, у тому числі тим, хто причетний до злочинів на Донбасі. Але операція зірвалася, що стало серйозним ударом по спецслужбах України.

Тимчасова слідча комісія Верховної ради, у свою чергу, дійшла висновку, що у зриві спецоперації немає вини українських чиновників, але є вина Олександра Лукашенка. ТСК не знайшла підтвердження, що президент Володимир Зеленський надавав особисті розпорядження відстрочити спецоперацію. Крім того, було зроблено висновок, що керівник ОПУ Андрій Єрмак також не міг впливати на розвиток подій. А наказ арештувати «вагнерівців» віддав особисто Лукашенко.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал