Напруженість між центральною та місцевою владою: що стоїть за численними обшуками у Кличка

Читать на русском
Масові обшуки на київських підприємствах можуть перерости у політичну кампанію проти Віталія Кличка. Слово і діло розібралося, що стоїть за обшуками у мера Києва та кому це вигідно.
Слово і діло

Масові обшуки в підрозділах КМДА та на комунальних підприємствах тривають від травня 2021 року. Сам Віталій Кличко називає їх системним політичним тиском та способом паплюження його репутації. «Слово і діло» разом з експертами спробувало розібратися, кому вигідні численні обшуки у КМДА та чи справді вони погіршують репутацію столичного мера.

Обшуки у підрозділах КМДА: з чого все почалося

Перша хвиля масових обшуків у структурі Київської міської державної адміністрації прокотилася в середині травня.

Упродовж 11-12 травня у службових приміщеннях комунальних підприємств, департаментів КМДА, в офісах підрядних структур, а також за місцем проживання фігурантів кримінальних проваджень провели близько 60 обшуків.

Зокрема правоохоронці прийшли з обшуками у:

Обшуки проводили в рамках кримінальних проваджень щодо заволодіння бюджетними коштами, ухилення від сплати податків, зловживання службовим становищем.

В результаті обшуків сімом колишнім та чинним працівникам Департаменту соцполітики КМДА повідомили про підозру.

Голова депутатської фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко заявив, що розслідування зловживань влади Києва повинно мати адміністративні наслідки.

«Кияни бачили, що робота міських структур не була прозорою. Навколо міських структур постійно виникали скандали, а у розслідуваннях журналістів про корупцію фігурували масштабні махінації. Цілком логічно, що все це стало основою для низки кримінальних проваджень», – пояснив Вітренко.

Політичний тиск чи сезонна активність правоохоронців: що стоїть за обшуками у КличкаЧому в Києві активізувалася робота правоохоронців і чи є в обшуках політичний інтерес, розбиралося Слово і діло.

8 липня у «Київавтодорі» і транспортному департаменті КМДА знову влаштували обшуки. СБУ виявила масштабне розкрадання бюджетних коштів посадовцями. Повторно також прийшли і з обшуками у «Київпастранс».

Вчора правоохоронці повідомили про викриття незаконної схеми збагачення на безпідставній евакуації припаркованих автомобілів з вулиць столиці.

Уже повідомлено про підозру п’ятьом службовим особам КМДА та двом керівникам приватних компаній.

За словами політолога, директора Центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, цілком логічно, що у правоохоронних органів виникає інтерес до таких об’єктів, адже нині є реальні проблеми у комунальних підприємств, що помітно і за ремонтом доріг, і за станом мостів.

Також експерт вважає, що міська влада показує недостатню ефективність, зокрема щодо комунальних підприємств чи питань корупції.

«Ймовірно, тут також є конфлікт інтересів різних бізнес-структур, одні з яких пов’язані з Кличком і чинною київською владою, а інші можуть бути близькі до Офісу президента», – сказав політолог.

Що каже сам Кличко?

Після масових травневих обшуків Віталій Кличко наголосив, що, на його думку, обшуки пов’язані з тим, що Київ вивчає питання про запровадження виконкомів, «коли громада і управління містом не залежать від вказівок і волі Банкової».

За словами міського голови, в Офісі президента «дуже не хочуть, щоб Києвом керував мер, обраний киянами, а не призначений центральною владою «козачок», тому розгорнули «брудну кампанію» проти нього.

«Правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть в махрові часи Януковича! Це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене особисто», – наголошував Кличко під час засідання Київської міськради 13 травня.

16 серпня Віталій Кличко записав звернення, у якому знову назвав обшуки системним політичним тиском, а також «сценарієм, який відпрацьовують на столичній владі».

«Робиться це з однією метою – спаплюжити мою репутацію. Та створити підґрунтя, щоб усупереч Конституції призначити головою КМДА зальотного ставленика, а не того, кого обрали кияни», – наголосив мер.

Політичний тиск, через який страждає містоВіталій Кличко

Кличко заявив, що масові обшуки паралізують роботу комунальних підприємств і заважають втілювати «важливі проєкти» (відповідно, від цього падає ефективність роботи).

Боротьба за владу: між ким виникла політична напруженість

Співпраця Офісу президента та Кличка була доволі ефективною, про що можна судити щонайменше з того, що президентська партія під час місцевих виборів не висунула сильного суперника для Кличка. Тим самим вона так би мовити «допомогла» Кличку перемогти у першому турі.

Однак Віталій Кличко, вочевидь, не оцінив такого «жесту» від президента і вирішив не співпрацювати далі у такому самому режимі. Натомість новообраний мер відчув свою силу і почав відмежовуватись від влади.

За словами політолога Володимира Фесенка, в Офісі президента та «Слузі народу», ймовірно, розуміли, що у них немає шансів виграти вибори. Тому під час місцевих виборів не було бажання «завалити» Кличка, хоч і було за що зачепитися. Проти нього не було якоїсь масштабної негативної кампанії.

Також експерт припускає можливі попередні домовленості з Кличком про створення спільної неформальної коаліції.

Проте сталося все не зовсім так. У Київській міській раді фактично виникла коаліція між партією Кличка та «Європейською солідарністю», що могло погіршити відносини.

«На мою думку, у цьому конфлікті більшим джерелом напруги є саме команда Кличка, яка, вочевидь, десь перетнула «червоні лінії» або замість пошуку компромісу пішла на конфліктні ситуації. А це, своєю чергою, спровокувало нинішню політичну напругу», – сказав Фесенко.

У політичній напруженості між центральною та міською владою у Києві політолог вбачає також і особистісні конфлікти між Кличком та Зеленським, які виникли ще до приходу останнього.

Також тут є місце і для зіткнення політичних суперечностей. У Кличка є певні амбіції, він хоче бути повноцінним «володарем» Києва. Але Київ – столиця України, тому у нього є набагато більше функцій, ніж в інших міст.

«Є столичні функції, пов’язані з діяльністю центральної влади, міська влада має це забезпечувати, вони мають взаємодіяти. Натомість кожен хоче робити своє», – зазначив Фесенко.

У 2019 році так само була напружена ситуація між мером Києва та ОПУ. Але тоді Кличко звинувачував у цьому Андрія Богдана. Зокрема, Офіс президента домагався звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської держадміністрації з кінця липня 2019 року.

Боротьба за столицю: чим завершиться конфлікт Богдана з КличкомАндрій Богдан заявив, що мер Києва втратив контроль над столицею, й звинуватив його в причетності до корупційних схем. Кличко назвав заяви Богдана байками зі склепу.

Згодом на місце Богдана прийшов Андрій Єрмак, який казав, що він прихильник конструктивних стосунків з міською владою. Після заміни керівника Офісу президента проблеми, фактично, знялися. Був період справді достатньо конструктивних стосунків. Але зараз загострення виникли знову.

Тому, за словами політолога, напрошується висновок, що проблема не в тому, хто очолює ОПУ, а скільки у тому, що Кличку не вдається налагодити конструктивні стосунки з цим керівником.

Фесенко вважає, що Віталій Кличко в інтересах міста має подолати особисті нюанси у взаєминах із президентською командою та налагодити конструктивні відносини з центральною владою.

А от на думку політолога Віктора Тарана, те, що місцева влада має свої амбіції – це нормальна практика.

«У червні минулого року Володимир Зеленський заявив, що «мери не можуть бути в опозиції до центральної влади і до президента». Однак в Україні ситуація склалась навпаки – багато мерів мають свою політичну позицію, плани та амбіції. Бути в опозиції до центральної влади – це нормальна європейська практика», – запевнив експерт.

На думку Тарана, доки не буде рішень суду або закритих справ, доти не можна остаточно сказати, що те, що відбувається довкола Кличка – політичне переслідування і намагання збити конкурента.

«Наразі дійсно є факти, які можуть свідчити про корупцію з боку окремих київських чиновників. Єдине, чого немає за цей час – реальних вироків суду, коли конкретні чиновники понесуть конкретну відповідальність», – наголосив політолог.

Водночас він додав, що логіка в тому, що такі атаки – це спроба президента знизити репутацію Кличка, дійсно є, адже мер Києва має доволі високу довіру на всеукраїнському рівні.

Однак, якщо ці справи нічим не закінчаться, Кличко всі ті втрачені рейтинги зможе повернути назад.

Розподіл повноважень мера і глави КМДА

Ще у 2019 році тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан запропонував ідею розподілити повноваження мера Києва і голови КМДА.

Однак наразі це суперечить чинному закону про столицю та рішенню Конституційного суду. І змінити це найближчим часом доволі складно, адже найбільш реальний варіант – ухвалити новий закон про столицю.

У Верховну раду навіть подали такий законопроєкт і проголосували за нього у першому читанні. Однак цей закон тільки розширює повноваження мера, а не розділяє.

Своєю чергою Віталій Кличко заявив, що розділення повноважень обраного киянами мера і голови КМДА – це позбавлення столиці місцевого самоврядування.

«Я ж іще раз наголосив, що позбавлення обраного мера виконавчих повноважень – це повернення методів Януковича і позбавлення Києва самоврядування. Коли мер виконує декоративну функцію, а містом управляє призначена згори людина, яку кияни не обирають і яка, відповідно, перед громадою не має жодних зобов’язань» , – наголосив мер.

У червні цього року глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що ідея розділення повноважень мера і голови КМДА нікуди не зникла та вже повністю прописана. Однак, за його словами, Віталій Кличко помиляється, вирішивши, що «усі з ним борються».

Так чому Кличка не можуть прибрати з посади голови КМДА? Бо Конституція не дозволяє. У ній сказано, що особливості здійснення виконавчої влади в Києві визначає окремий закон – про «Столицю України – місто-герой Київ».

У законі сказано, що виконавчим органом Київської міської ради є КМДА, а її голову призначає президент України у порядку, передбаченому Конституцією.

Однак, у 2003 році Конституційний суд видав тлумачення до 118 статті Конституції, в якому вказав, що президент може призначити головою КМДА тільки ту людину, яку містяни обрали мером.

«Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації», – йдеться у чинному рішенні Конституційного суду.

Оскільки кияни у 2020 році обрали мером саме Віталія Кличка, Зеленський не може призначити на посаду глави КМДА когось іншого.

Нагадаємо, раніше ми вже розбирали, що могло врятувати Кличка від звільнення – дострокові вибори чи Конституція.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал