Наслідки карантину: що буде з економікою України після епідемії коронавірусу

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Україну, як і весь світ, очікує турбулентний період у розвитку економіки. Своєрідним «посилювачем» негативних тенденцій, які сколихнули світові ринки на початку березня, стала епідемія коронавірусу COVID-19.

Слід відзначити, що навіть якби Україна була готова до чергового раунду світової фінансової кризи, слабкість вітчизняної економіки все рівно далася б взнаки. Усі відомі «хвороби» української економіки можна вже назвати хронічними, і вони нікуди не зникають ось вже понад 20 останніх років.

А якщо ще до цього додати фактор війни на Донбасі, зміну уряду та невизначеність із впровадженням подальших економічних реформ, отримуємо достатньо підстав вважати, що українську економіку може очікувати черговий масштабний колапс.

Однак кожна криза – час не лише для випробувань, але й для нових можливостей. Оптимізму додає той факт, що наразі з боку влади є чітке розуміння викликів та можливість консолідувати зусилля. Вочевидь, не вистачає досвіду та управлінських умінь під час кризових часів, проте в подібних обставинах опинялися майже всі без винятку попередні уряди України.

Як зміниться ситуація в українській економіці в 2020 році? Чи є приводи для оптимізму, чи нас знову очікує масштабна криза із усіма її похідними наслідками?

Макроекономічні наслідки

Те, що українська економіка знизить темпи зростання, вже очевидний факт. Світові темпи економічного зростання суттєво знизяться, а з ними, звісно ж, уповільнить своє зростання й ВВП України.

Посилення карантинних заходів в Україні: як це буде та які наслідкиВолодимир Зеленський через коронавірус закликав Кабмін посилити карантин у всій країні – майже все закриють і частково обмежать рух транспорту.

Щоправда, про уповільнення зростання світового ВВП економісти попереджали ще навіть до початку пандемії коронавірусу. А от якраз для України прогнози були навіть кращими за світові показники.

Зокрема, Світовий банк покращив прогноз зростання українського ВВП за підсумками 2019 року з 2,7% до 3,6%. Варто зазначити й інші фактичні цифри та прогнози. У 2019 році зростання ВВП дещо сповільнилося порівняно з 2018 роком – з 3,4% до 3,3%.

У Нацбанку ще на початку поточного року небезпідставно наголошували на поступовому зростанні вітчизняної економіки до 3,5% у 2020 році та 4% у 2021-2022 роках.

Утім, саме цього місяця Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства зафіксувало уповільнення зростання ВВП вперше з 2016 року. Ймовірно, не найкращими будуть результати у квітні та травні. Однак саме в ці місяці держава отримує податки за перший квартал поточного року, і прогнозувати перспективи подальшого розвитку економіки можна буде, враховуючи ці показники.

Окрім сповільнення темпів зростання ВВП, Україну очікує стандартний набір, притаманний саме кризовому періоду: падіння темпів промислового виробництва, девальвація гривні через недоотримання валютної виручки експортерами, збільшення державного боргу.

Економіка «затягнутих ременів»?

Спалах епідемії коронавірусу сильно позначився на економіці Китаю, а з нею ланцюговою реакцією зачепив весь світ. Ідеться передусім про торгівлю та виробництво товарів і укомплектування, які виробляються в КНР. Друга за потужністю економіка світу зазнала суттєвого удару, а значить вибуховою хвилею зачепить всіх без винятку.

Коронавірус у світі: як змінилася робота органів влади та міжнародних організаційЧерез пандемію коронавірусу органи влади в різних країнах і міжнародні організації теж змушені йти на карантин.

В Україні сповільнення світової економіки може призвести до згасання ділової активності, що автоматично означатиме зростання безробіття. Більше того, «віддушина» у вигляді валютних переказів від заробітчан цього року може не спрацювати. Спад виробництва та скорочення стовідсотково супроводжуватимуть всю економіку Євросоюзу.

Серед довгострокових ефектів впливу кризи на українську економіку в Нацбанку називають скорочення експорту та зниження привабливості боргових цінних паперів уряду. Крім того, ситуація погіршиться і з борговими зобов’язаннями. І в комплексі – всі ці фактори точно вплинуть на знецінення гривні. Точну глибину девальвації нацвалюти спрогнозувати не може ніхто, проте Нацбанк за останній тиждень витратив близько 1 мільярда доларів накопичених резервів, аби втримати гривню від стрімкого падання, хоча вітчизняна валюта за один тиждень таки девальвувала на 1,7 гривні за долар.

Вочевидь, чергова девальвація спричинить зростання цін. Проте в умовах щонайменше 3-тижневого загальнонаціонального карантину варто звернути увагу на інші ризики.

Передусім це втрати малого та середнього бізнесу. Постраждають туристична галузь, сфера надання послуг та перевезення. Крім того, в уряді вже зафіксували недоотримання за останні два місяці близько 20% запланованих коштів надходжень від митниці. Зменшаться надходження від заробітчан. Можливо, у квітні-травні очікується хвиля скорочень у реальному секторі економіки.

Влада намагається бодай пригальмувати негативні наслідки, спричинені карантином та вимушеним сповільненням економіки. На позачерговому засіданні парламенту було ухвалено низку рішень щодо полегшення податкового навантаження для бізнеcу. Зокрема, Верховна рада звільнила від сплати ЄСВ всіх фізичних осіб-підприємців на 2 місяці, тимчасово скасовувала штрафи та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ, запровадила тимчасовий мораторій на перевірки бізнесу до 1 липня, відтермінувала сплату земельного податку та податку на нерухоме майно до кінця травня, а за вимушений простій бізнес звільняється від сплати ПДФО. Крім того, Верховна рада передбачила звільнення від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня до 30 квітня поточного року.

Усі ці заходи мають дещо послабити навантаження на бізнес, проте, по суті, не суттєво вплине на загальне зниження ділової активності та не компенсує суттєвої втрати прибутків. А це означає, що вже в найближчі місяці українцям доведеться суттєво затягнути паски.

Зміни у способі життя

Карантинні заходи через епідемію коронавірусу стосуватимуться не лише власників бізнесу, але й всіх без винятку громадян України. Передусім зміни відбудуться в робочому графіку та способі заробляння грошей. Багато українців спробують себе в ролі фрілансерів або просто будуть працювати з дому.

Чи можуть по всій Україні закрити бари, ТРЦ і стадіони: у чиїй це компетенціїМісцева влада може призупинити роботу торговельних майданчиків і культурно-розважальних закладів, а сполучення між містами, у тому числі й залізничне, уповноважений закривати Кабмін.

Зміниться логістика та традиційне дозвілля українців. Вочевидь, більш популярними стануть різноманітні онлайн-сервіси із надання різноманітних розважальних та інформаційних послуг. Зросте попит на онлайн-торгівлю та доставку готової їжі та продуктів, товарів широкого вжитку. Приватні перевізники однозначно підвищать тарифи, адже громадський транспорт ходитиме зі значними обмеженнями.

Цікаво й те, що нинішня ситуація оголює одразу цілу низку проблем із логістикою та комунікацією. Зокрема, у докір мерам великих міст їхні мешканці можуть поставити питання нерозвиненої велосипедної інфраструктури, яка б могла значно полегшити пересування містами і водночас не нести великих ризиків для поширення хвороби.

Оголошуючи плани влади, президент Володимир Зеленський звернув увагу на те, що парламенту саме в цей важкий період запровадження карантинних заходів не варто забувати про реформи у таких сферах, як трудове та пенсійне законодавство. Окремим пунктом президент наголосив на необхідності якнайшвидшого відновлення фінансової підтримки від МВФ, що автоматично означатиме пришвидшення історії із запуском ринку землі та вирішення ситуації довкола ПриватБанку.

Вочевидь, що наразі влада мало говорить про чіткий план дій протистоянню кризі саме у внутрішньому фінансовому секторі. Йдеться передусім про можливості підтримки з боку держави для суб’єктів господарювання, які можуть збанкрутіти.

Так чи інакше, карантин та фінансова криза стане для багатьох українців ще одним доказом того, що шукати кращої долі за кордоном чи сподіватися на більші заробітки несуть у собі такі ж ризики, як і вирішення низки проблемних питань у себе вдома. Тому нова криза та коронавірус можуть стати такими собі точками відліку, коли дедалі більше українців зосередяться на питаннях наведення ладу вдома. Якомога менше сподіваючись на будь-яку допомогу від держави.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...