У світі склалася напружена ситуація через пандемію коронавірусу: більше 182 тисяч людей заражені, 7,2 тисячі – померли. Україну хвороба поки торкнулася мало, зареєстровано лише сім випадків, але влада все одно готується до більш масштабного поширення вірусу. Зараз як ніколи прикута увага до нашої системи охорони здоров'я – чи впорається вона з імовірною епідемією. «Слово і Діло» пропонує згадати, що політики всіх рівнів – від президента до мерів – обіцяли зробити для медицини в Україні.
Зеленський обіцяє страхову медицину й безкоштовні медогляди
Президент Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв запровадити страхову медицину, запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд, зробити професію лікаря престижною і високооплачуваною. Крім того, він обіцяв, що лікарні отримають сучасне обладнання. Ці обіцянки зараз у процесі виконання, адже розраховані на весь п'ятирічний президентський термін.
Минулого місяця глава держави заявив, що планує побудувати більше 200 прийомних відділень медичної допомоги по всій Україні, а цьогоріч – відремонтувати 220 опорних лікарень.
У програмі діяльності Кабміну Олексія Гончарука були обіцянки вдосконалити систему екстреної медичної допомоги та систему контролю якості медичних послуг, забезпечити громадянам доступ до гарантованого пакету медичних послуг, запровадити страхування відповідальності лікарів у разі заподіяння шкоди пацієнту. Однак ці обіцянки не виконані через те, що Гончарук подав у відставку всього за пів року після свого призначення.
Встиг Гончарук виконати обіцянку продовжити розвиток програми «Доступні ліки». У державному бюджеті-2020 було передбачено фінансування для розширення програми новими нозологіями.
Кабінет міністрів Дениса Шмигаля повинен буде представити свою програму до 4 квітня, тоді ми і дізнаємося, яке в новому уряді бачення системи охорони здоров'я. Однак Шмигаль вже заявив, що має намір продовжувати медичну реформу Уляни Супрун: «Ми пройшли досить великий шлях. Ми знаходимося сьогодні відсотків на 80 від завершення цієї реформи й одержання результату. Звичайно, треба завершувати реформу».
Які обіцянки щодо медицини дають народні депутати
Більшість обіцянок щодо медицини, які політичні партії і мажоритарники записали в свої передвиборчі програми, поки в процесі виконання, оскільки розраховані на всю каденцію парламенту. Але «Слово і Діло» стежитиме за їх виконанням і буде збирати проміжні результати.
Партія «Слуга народу» обіцяла перевести всю медичну документацію в електронну форму, підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення лікарень, запровадити систему обов'язкового медичного страхування, створити чіткий і зрозумілий гарантований пакет медичних послуг.
Єдина обіцянка щодо медицини від «Європейської солідарності» – реалізувати реформу охорони здоров'я. «Опозиційна платформа – За життя» обіцяє забезпечити перехід до страхової медицини за рахунок зменшення податкового навантаження на роботодавців. Крім того, у партії є обіцянка сприяти забезпеченню невідкладної медичної допомоги «де лікуватимуть лікарі, а не парамедики». «Батьківщина» також обіцяє запровадити обов'язкове медичне страхування (за рахунок роботодавця) і повернути можливість викликати лікаря додому.
«Голос» обіцяє завершити реформу охорони здоров'я за принципом «гроші ходять за пацієнтом», запустити електронну систему eHealth і розширити державне фінансування ліків для всіх важких хронічних захворювань. Одну програмну обіцянку щодо медицини партія вже виконала – гарантувати військовим доступ до всіх військово-медичних установ. Верховна рада ухвалила відповідний законопроект, і фракція його підтримала.
Мажоритарник Сергій Рудик у передвиборчій програмі обіцяв забезпечити проведення реконструкції Черкаської районної лікарні, а також забезпечити завершення капітального ремонту Смілянської та Кам'янської районних лікарень. Крім того, депутат обіцяв забезпечити будівництво амбулаторій у селах Степанки, Жаботин і Сунки і вирішити питання забезпечення обладнанням низки лікарень.
Поліпшити матеріально-технічну базу медичних закладів, забезпечити нове медичне обладнання обіцяли Тарас Батенко, Валерій Зуб, Володимир Тимофійчук, Олександр Гайду, Максим Зуєв, Сергій Мінько й Лариса Білозір. Деякі мажоритарники обіцяли особисто контролювати проведення медичної реформи в установах свого округу: наприклад, Юрій Мисягін, Вікторія Кінзбурська, Марія Мезенцева.
Максим Перебийніс обіцяв сприяти запобіганню фальсифікації лікарських засобів, а також сприяти впровадженню прозорої системи тендерних закупівель ліків і медичних виробів. Микола Кучер обіцяв щорічно індексувати рівень зарплати медиків. Безкоштовні медичні огляди для населення і програми профілактики здоров'я обіцяли Валерій Гнатенко та Оксана Савчук.
Ремонт лікарень і нові амбулаторії: що обіцяють мери
Мер Хмельницького Олександр Симчишин учора пообіцяв доплату лікарям і медперсоналу, які будуть працювати з хворими з підозрою на коронавірус. Якщо в місті такі випадки будуть, перевіримо, як міський голова виконає обіцянку.
Столичний мер Віталій Кличко у 2016 році обіцяв відремонтувати міську туберкульозну лікарню №2. Станом на травень 2018 року на лікарню було використано 6,9 млн грн: на капітальний ремонт харчоблоку, закупівлю кондиціонера для моргу та аварійні роботи щодо заміни силового кабелю. Решту коштів, 6,6 млн грн, використовують на капітальний ремонт пральні та купівлю обладнання. Зараз «Слово і Діло» чекає відповіді на запит про перебіг робіт.
Також у 2016 році Кличко пообіцяв (і досі не виконав) побудувати на території Київської міської клінічної лікарні №14 сучасний медичний центр. «У червні я відвідав цю лікарню і побачив на величезній території – понад 5 га – багато старих аварійних будівель, що не функціонують. Вони були побудовані у 80-ті і 90-ті роки. І ми взяли на себе зобов'язання змінити ситуацію. Щоб площі медустанов використовувалися ефективно. Провели інвестиційний конкурс, визначили переможця. Їм стало ТОВ «Капітал». У будівництво буде інвестовано близько 174 млн грн. А загальна сума інвестицій у проєкт – понад мільярд грн», – сказав мер. Прийняти об'єкт в експлуатацію повинні до 23 вересня цього року.
Виконав мер обіцянку до кінця 2017-го зробити в кожній столичній поліклініці систему, яка дозволить уникнути черг на прийом до лікарів. На початку 2018 року в центрах первинної медико-санітарної допомоги всіх районів Києва вже можна було записатися до лікаря через сервіси Helsi, Medstar і «Поліклініка без черг».
Крім того, Кличко досі не виконав обіцянку створити сучасне інфекційне відділення на базі міської клінічної лікарні №4. Будівництво в минулому році так і не почали, оскільки не було отримано акт на земельну ділянку.
Мер Дніпра Борис Філатов виконав обіцянку забезпечити муніципальні доплати медикам. Дніпро одним із перших міст впровадив такі доплати. Наприклад, у 2017 році з міського бюджету було виділено 2,7 млн грн на щомісячну п'ятивідсоткову надбавку до зарплати медичних працівників.
Мер Олександр Лисенко місяць тому пообіцяв, що в Сумах не будуть закривати лікарні. Також у минулому році він давав обіцянку відремонтувати всі лікарні та поліклініки в місті: «Ми зробимо так, щоб у нас були всі поліклінічні відділення, всі лікарні були відремонтовані на вищому рівні». У 2019 році в місті завершили тепломодернізацію «Дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди», відремонтували там відділення реанімації та неврології. Крім того, в Сумах відкрили нове нейрохірургічне відділення в центральній міській клінічній лікарні. Цьогоріч Лисенко обіцяв повністю завершити ремонт у цій лікарні.
Олексій Каспрук у серпні 2017 року пообіцяв створити перший в Україні Emergency Department в дитячій лікарні Чернівців: «Це відділення невідкладних станів, де маленькому пацієнтові, який тільки-но потрапив до медзакладу, відразу нададуть весь спектр діагностики та лікування. Під цей проєкт міська влада розраховує отримати грант від ЄС». У липні в міській раді повідомили, що всі плани з надання документів виконані. Наприкінці минулого року проєкт був відібраний для проходження наступного етапу оцінки: технічної і фінансової. Наразі він відібраний до наступного етапу – контрактації в 2020 році. Обіцянка поки в процесі виконання.
Мер Кропивницького Андрій Райкович наприкінці минулого року пообіцяв підготувати проєкт і почати ремонт дитячої поліклініки в 2020 році.
Сергій Моргунов провалив обіцянку в 2018 році закінчити будівництво нової будівлі для відділень лікарні швидкої медичної допомоги у Вінниці. Будівництво почали у 2018-му, але закінчити його не встигли в обіцяні терміни.
Які обіцянки щодо медицини дають голови ОДА
Практично всі обіцянки з медицини голів обласних адміністрацій перебувають у процесі виконання, оскільки високопосадовці були призначені тільки влітку минулого року (а деякі і набагато пізніше).
Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко цьогоріч планує оснастити комп'ютерами 38 обласних лікарень.
Керівник Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синегубов обіцяв завершити будівництво двох відділень хірургічного корпусу обласної лікарні. Також, за його словами, до кінця року в області запрацюють 28 нових сучасних амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Влітку, згідно з обіцянкою Сінегубова, буде завершено будівництво Полтавського обласного клінічного кардіологічного центру.
Одну обіцянку Синегубов вже виконав – оновлення автопарку швидкої допомоги області. Було закуплено 165 автомобілів Peugeot і Citroen, 23 з яких – це високотехнологічні реанімобілі.
Голова Чернівецької обладміністрації Сергій Осадчук обіцяв відкрити перинатальний центр у квітні. Нещодавно він відзначив, що роботи щодо центру тримає на щоденному особистому контролі. Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв пообіцяв реалізувати регіональну дорожню карту медичної реформи, а голова Черкаської області Роман Боднар – добудувати не менше амбулаторій у цьому році.
Які обіцянки з медицини виконав і провалив Кабмін Гройсмана
Кабінет міністрів Володимира Гройсмана виконав обіцянку реформувати первинну медико-санітарну допомогу, вона була прописана в програмі діяльності. Станом на травень минулого року було побудовано понад 50 нових сільських амбулаторій у 9 областях, 375 закладів первинної допомоги були на завершальних етапах будівництва, реконструйовано частину амбулаторій. Також у рамках реформи пацієнтам була надана можливість вільного вибору лікаря.
Також виконана обіцянка запустити системи контролю якості надання медичної допомоги. У Міністерстві охорони здоров'я з 2016 року діє клініко-експертна комісія, яка оцінює якість надання медичної допомоги та обслуговування.
Водночас Кабмін Гройсмана не зміг запустити систему загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та добровільного страхування. У МОЗ заявили, що повноцінне медичне страхування українці отримають, коли медична реформа буде впроваджена на всіх рівнях. Добровільне страхування в країні діє, але поліс мають тільки 5-6% українців.
Особисто Гройсман не встиг виконати обіцянку запровадити реформу екстреної медицини по всій країні. Дев'ять місяців для реалізації обіцяного йому не вистачило.
Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун не виконала обіцянку ініціювати запровадження кримінальної відповідальності за продаж ліків без рецепта. Кабінет міністрів не вніс до Верховної ради відповідний законопроект. Виконала Супрун обіцянку про те, що з середини 2018 року запрацює Національна служба здоров'я.
Також Супрун обіцяла, що з 2019 року всі ліки будуть закуповуватися через нове державне підприємство і систему ProZorro. «У березні 2019 року дія закону про співпрацю з міжнародними організаціями закінчиться, і з цього року ми плануємо перевести на нове держпідприємство всі закупівлі», – говорила вона. У жовтні 2018-го МОЗ зареєструвало держпідприємство «Медичні закупівлі України», яке буде закуповувати ліки, а також запровадить електронний каталог ліків в онлайн-магазині в системі ProZorro. Хоча підприємство почало проводити закупівлі, міністерство все одно підписало договори з міжнародними організаціями на закупівлю ліків за рахунок коштів державного бюджету-2019. А Супрун заявила, що національне закупівельне агентство буде закуповувати ліки на державному рівні у 2020 році – пізніше, ніж обіцяно.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»