Плацебо популізму: що буде з економікою після президентських виборів

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Кожен кандидат у президенти намагається створити власну «передвиборчу реальність», в яку вірить сам і в яку переконує повірити якомога більшу кількість виборців. Втім, як правило, крім популізму й вкрай фантастичних обіцянок, у програмах політиків дуже мало здорового ґлузду.

Жоден із кандидатів не обіцяє «поту та сліз» для відновлення економіки на етапі передвиборчої кампанії. Навпаки, в останні місяці та тижні політики намагаються здобути якомога більшу прихильність виборців завдяки обіцянкам, які вкрай складно буде виконати. Особливо, якщо згадати, що президент ані формально, ані фактично не є очільником виконавчої влади й не може відповідати за виконання економічних показників.

Наприклад, один із кандидатів вже багато місяців під час своєї кампанії обіцяє знизити тарифи на газ удвічі, інший – пообіцяв збільшити зарплату вчителям до 4 тисяч доларів на місяць. Крім того, лунали обіцянки надання житла та збільшення зарплати для військовослужбовців, підвищення соціальних стандартів, пенсій, виплат на дитину. Чи мають такі обіцянки щось спільне з реальною ситуацією в економіці, мислячому виборцю зрозуміти не складно. Але давайте спробуємо проаналізувати, що ж відбувається з основними економічними показниками, та спрогнозуємо найближчі економічні перспективи, з якими доведеться мати справу вже новообраному президенту.

Основні показники

Незважаючи на серйозні політичні баталії, слід віддати належне – уряд цілком контролює ситуацію в економіці й наразі якихось незапланованих «збоїв» не очікується. Хоча економіка України, згідно з даними Світового банку, дещо загальмувала – цього року зростання ВВП очікується на рівні 2,8%.

Еволюція обіцянок: як змінювалися програми кандидатів, які балотуються вдругеУ Порошенка в 2014 році найбільше обіцянок було у сфері держуправління, а Тимошенко найбільше хвилювала економіка. Зараз у деяких кандидатів пріоритети змістилися. Є й такі, що нічого не обіцяють щодо зовнішньої політики.

При цьому ВВП на душу населення становить лише 2639 доларів, що залишається найнижчим показником серед європейських країн та й загалом не вражаючим серед країн у всьому світі.

Насправді, щоб вийти із затяжного піке й набрати впевнених темпів розвитку економіки, ВВП України мав би зростати бодай на 6-7% щорічно протягом 5-7 років. Нинішні темпи свідчать про слабкі результати реформ та особливий спротив системи за останні 5 років.

При цьому слід враховувати, що і показники ВВП, і курсу гривні, і інфляції поки залишаються в тих межах, які були закладені до цьогорічного державного бюджету. Тобто вибори, незважаючи на популізм та спонукання до завищених очікувань виборців, ані паніки, ані якихось інших деструктивних впливів на економічну ситуацію поки не здійснили.

Тарифи

Особливих сюрпризів чекати не доводиться – тарифи, згідно з урядовими планами та підписаним меморандумом з МВФ, поступово зростатимуть. Ані старий, ані новий президент на ці рішення вплинути не можуть. А ось уряд і парламент – цілком.

Таким чином, чекати зменшення тарифів у 2, 3, 5, 10 разів не варто. Такі обіцянки – пілюля популізму, розрахована на найбідніші верстви населення. Натомість планове підвищення тарифів на тепло з 1 січня – вже реальність. І цей фактор призведе до подорожчання опалення й гарячої води.

Українців очікують зміни й у тарифах на електроенергію, але, як обіцяють у НКРЕКП, лише з липня цього року. Крім того, з початку року послуги споживачам надаватимуть дві окремі компанії – оператор розподільних систем і постачальник. Тому споживачам потрібно перепідписати договори.

Курс гривні

Гривня за останні 2 місяці відвойовувала позиції у валюти й поступово зміцнювалася. Експерти вважають, що це цілком закономірний процес, який має сезонний характер. Втім, варто пам’ятати, що в держбюджеті на 2019 рік середньорічний курс нацвалюти закладений на рівні 29,4 грн/дол.

Зниження цін на газ: чи піде на це МВФНафтогаз у квітні пропонує побутовим споживачам газ за ціною, на 2 відсотки нижчою від встановленої Кабміном, – по 8,38 грн за куб. м.

Хто б не став президентом, він навряд чи зможе якось суттєво вплинути на стабільність національної валюти. Скоріш за все, гривня в разі збереження нинішніх економічних тенденцій поступово девальвуватиме в другому півріччі, але навряд чи вийде за межі передбачених у держбюджеті середніх значень.

Один із факторів, які можуть суттєво вплинути на курс гривні, – рекордні виплати за зовнішніми кредитами. Близько 40% усього бюджету-2019 підуть на часткове погашення «тіла» та відсотків за зовнішніми запозиченнями.

Політика Нацбанку

Нацбанк обрав дуже обережну політику. За останні півроку регулятор поступово викуповував валюту та згладжував «перекоси» на міжбанку, досягнувши гарних результатів у накопиченні валютних резервів. У січні цього року вони сягнули 20,8 мільярда доларів – максимуму за останні 5 років, востаннє такий рівень резервів був зафіксований ще в жовтні 2013 року.

Голова Нацбанку, згідно із законодавством, призначається парламентом за поданням президента терміном на 7 років. У березні 2018-го новим головою НБУ став Яків Смолій. Вочевидь, новий президент, якщо ним не стане Петро Порошенко, може торпедувати кадрове питання щодо зміни очільника НБУ. Однак зробити це без більшості в парламенті буде складно. Та й потрібно обґрунтувати таке рішення, адже за законодавством голова Нацбанку є цілком самостійною фігурою й формально позбавлений будь-яких впливів.

Тому чекати різких рухів щодо зміни керівництва НБУ не доводиться. Втім, це й на краще, адже наразі, хоча банківський сектор перебуває на жорсткій фінансовій «дієті», регулятор цілком справляється з викликами. До закінчення парламентських виборів НБУ має залишатися таким собі «острівцем стабільності» для вітчизняної фінансової системи. Різкі рухи цього року радше нашкодять гривні, аніж дадуть поштовх для розвитку банківського сектора.

Домовленості з МВФ

Уряд підписав нову програму допомоги від МВФ наприкінці грудня минулого року. Програма допомоги діятиме 14 місяців і передбачатиме виділення 3,9 мільярда доларів. Тоді ж Україна отримала перший транш у розмірі 1,4 мільярда доларів.

Україна в рейтингах: дороги покращились, а інтернет працює повільнішеУкраїна поліпшила свої позиції в декількох рейтингах за якістю інфраструктури й уперше увійшла до рейтингу найпотужніших націй світу.

Перший перегляд програми з подальшим рішенням про надання другого траншу відбудеться вже в середині травня. Вдруге МВФ перегляне виконання програми вже в листопаді цього року. В разі успіху Фонд виділятиме по 1,3 мільярда щоразу.

Втім, уже зараз зрозуміло, що переконати МВФ надати черговий транш кредиту буде непросто. Адже саме в передвиборчі місяці й так нешвидкі антикорупційні реформи почали гальмувати ще дужче – одним із суттєвих ударів по ним стало рішення Конституційного суду щодо визнання неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Тож навіть якщо Антикорупційний суд таки буде запущений наприкінці квітня, вважати його виконаним «структурним маяком» у співпраці з МВФ можна буде з дуже великою натяжкою. Дотримання домовленостей із Фондом критично важливе для української економіки в складний виборчий 2019 рік. Найбільше навантаження зі збереженням домовленостей та виконанням умов програми лягатиме саме на уряд. Втім, від прізвища президента залежить, в якому напрямку та з якою інтенсивністю триватимуть подальші антикорупційні реформи.

Іноземні інвестиції

Затримки з виплатою чергових траншів МВФ дадуть невтішні сигнали для іноземних інвесторів. Загалом, вони й так не дуже проявляють ініціативу щодо української економіки.

І ситуація після президентських виборів навряд чи зміниться на краще. Можливо, очікувати притоку іноземних інвестицій варто лише після переобрання нового парламенту, та й то лише в разі, якщо вдасться швидко створити потужну коаліцію, змінити очільника Кабміну та вчергове взятися за структурні зміни в економіці.

Такий сценарій можливий, в кращому разі, лише на початку 2020 року. А поки головними інвесторами, які дають притік валюти до країни, залишаються українські заробітчани. Наприклад, минулого року вони переказали більш ніж 12 мільярдів доларів, які так чи інакше потрапили в українську економіку. Цього року в НБУ прогнозують, що сума буде як мінімум не меншою.

Ціни на експортну продукцію

Ціни на основну експортовану Україною продукцію – зернові та інші продукти сільського господарства, а також метал – залишаються на досить високому рівні. Так, український ринок пшениці перебуває на цінових максимумах від самого початку поточного сільськогосподарського сезону. Це поки що дозволяє зберігати стабільне надходження валютної виручки, а значить, утримує гривню від девальвації.

Втім, така ситуація може протриматися недовго – багато залежатиме від цін на світових ринках. Якщо враховувати загальне зниження світового ВВП, торгову війну між США та Китаєм, що вже позначається на зменшенні темпів зростання останньої, попит на метал поступово спадатиме. Ціни на сільськогосподарську продукцію також можуть дещо відкоригуватися до кінця року.

Загальновідомо, що українська економіка досі залишається дуже слабкою саме через свою експортоорієнтованість і залежність від сировинних ринків. Жодних швидких змін очікувати не варто й після президентських виборів. Адже для переорієнтації на випуск високотехнологічної продукції потрібен час і ресурси, які ми втрачаємо ось уже 28-й рік поспіль.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...