Гарбуз від МВФ: чи вдасться Україні залучити черговий кредит у 2018 році

Олександр Радчукполітолог

Україна так і не отримала черговий транш МВФ наприкінці 2017 року. Поки парламент перебуває на планових канікулах, в НБУ наголошують на необхідності продовження співпраці з головним кредитором нашої держави. Тоді як в уряді ламають голову над тим, як саме це зробити, з огляду на обставини.

А останні новини з фронту співпраці з Фондом не надто райдужні для України. Фактично, не виконана половина вимог – так званих «структурних маяків» – завдяки яким можна було б сподіватися на отримання нових траншів.

В уряді поки сповнені оптимізму: мовляв, незважаючи на політичну складову деяких важливих питань, головна вимога МВФ – скорочення дефіциту бюджету – потроху таки виконується. А значить, не все втрачено. Експерти наголошують, що останні сигнали від місії Фонду свідчать про дуже принципову позицію: або Україна виконує обіцяні зміни та відповідає критеріям, які сама ж підписала у меморандумі про співпрацю з МВФ, або в рамках чинної програми не отримує подальших траншів кредитів.

І хочеться, і колеться

На ситуацію тисне ще й те, що в наступні 5 років має відбутися пік виплат за попередніми зовнішніми борговими зобов’язаннями. Це ті гроші, які попередні уряди отримували ще в 2014-2015 роках. Це справді вражаючі цифри для української економіки – йдеться про десятки мільярдів доларів США.

Тарифи в Україні: політизація процесу та припинення співпраці з МВФВ МВФ заявили, що Україна має підняти ціни на газ до рівня імпортного паритету. Уряд – проти. Оцінку ситуації дали експерти.

Тож, згідно з графіком виплат, до 2022 року Україна в рахунок погашення та обслуговування зовнішніх зобов'язань має виплатити 28,7 мільярда доларів. У 2018-му потрібно буде виплатити загальну суму 3,5 мільярди доларів, у 2019-му – 6,4 мільярда доларів, у 2020-му – рекордні 6,8 мільярда доларів. Далі величина виплат дещо зменшиться, але загалом у 2021-2022 роках потрібно буде віддати ще майже 11 мільярдів доларів.

Це справді велике навантаження на економіку, якщо згадати, що дохідна частина бюджету на 2018 рік становитиме 913 мільярдів гривень, що за нинішнього курсу долара становить трохи більш ніж 32 мільярди доларів.

Нинішня програма розширеного кредитування від МВФ має завершитися в 2019 році. За її умовами в 2015-2017 роках ми вже отримали чотири транші на суму 8,7 мільярда доларів із можливих 17,5 мільярдів доларів.

В Нацбанку сподіваються, що вже цього року Україна отримає відразу два транші на загальну суму 3,5 мільярди доларів. Втім, в уряді не виключають, що ця сума може бути й більшою, особливо оптимістичний у цьому питанні міністр фінансів Олександр Данилюк.

Втім, звідки такий оптимізм в урядовців – питання риторичне. Адже виконання більшості вимог, зафіксованих у меморандумі про співпрацю з МВФ, залежить від Верховної Ради.

Так, Верховна Рада наприкінці 2017-го провалила декілька ключових «структурних маяків» – не ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, а навпаки, продовжила мораторій на її продаж ще на рік. Не ухвалила закон про антикорупційний суд, про зміст якого точилися суперечки майже рік. Так і не змогла визначитися зі створенням нового органу, який займався б фіскальними злочинами замість податкової міліції. І це лише ті питання, які були буквально на порядку денному розгляду парламенту.

Наприклад, дуже кволо відбувається приватизація державних підприємств – це ще одне питання домовленостей із МВФ щодо отримання чергового траншу. В парламенті затягується ухвалення нової редакції закону про приватизацію державного майна. Однак у Фонді держмайна розраховують продати у 2018 році близько 100 держпідприємств на загальну суму 22 мільярди гривень.

Політичний фактор

Та всі умови, задекларовані урядом перед МВФ, може спіткати більша невдача: їх виконання може розтягнутися в часі до наступного року. Причина – підготовка до президентських та парламентських виборів. Це як раз той час, коли в Україні традиційно вщухають будь-які розмови про реформи й починається ера популізму.

Передвиборчий 2018 рік: що стане вирішальним для співпраці з МВФГолова Мінфіну повідомив, що Україна розраховує отримати більше, ніж два транші, від кредиторів у 2018 році. Наскільки це реально та чим незадоволені кредитори, пояснили експерти.

Тим паче, що згідно з графіком виплат за зовнішніми кредитами, цього року ситуація виглядає не надто патовою. Саме тому уряд демонструє поступливість у питанні відмови перерахувати ціну на газ для населення в бік збільшення згідно зі змінами імпортної ціни. Ми знову бачимо, як уряд, попри відсутність впевненого зростання економіки, обіцяє підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Усі ці процеси, з огляду на слабкі економічні показники, матимуть дуже негативні наслідки для української економіки вже в 2019-2020 роках.

Вочевидь, політики розраховують на те, що далі час покаже. Що вдасться знову реструктуризувати борги, а з МВФ – підписати нові умови для кредитування. Втім, наслідки такої недалекоглядної політики можуть бути плачевними як для української економіки загалом, так і для конкретних державних діячів зокрема. Крім того, не варто забувати, що саме виконання умов, зафіксованих у меморандумі з МВФ, і було такою собі «дорожньою картою» позитивних змін у державі. Надання кредитів мало стати запорукою того, що реформи таки відбудуться, й позичені гроші можна буде повертати, маючи вже значно сильнішу економіку.

Поки що ж виглядає так, що уряд намагатиметься переконати МВФ таки виділити бодай частину із запланованих на 2018 рік коштів, у той час як політики почнуть баталії за майбутні голоси виборців.

Життя після кредитів

У листопаді минулого року представник місії МВФ в Україні Йоста Люнгман ще раз окреслив чотири основні пункти, завдяки яким уряду вдасться продовжити успішну співпрацю з кредитором. Це ухвалення закону про приватизацію, продовження впровадження ухваленої пенсійної реформи, створення антикорупційного суду та врегулювання питання з цінами на газ. До того ж у МВФ вкотре погодилися з необхідністю пошуку консенсусу в українському суспільстві щодо земельної реформи. Мовляв, вирішувати її так чи інакше доведеться.

Плани на 2018 рік: чи зможе Україна дозволити собі відмовитися від кредитів МВФЩо далі, то частіше українській владі дорікають за те, що співпраця з МВФ лише погіршує ситуацію, оскільки країна стала залежною від кредитів. Чи стане 2018 рік переломним та чи може Україна відмовитися від траншів МВФ?

Серед іншого, в МВФ не надто задоволені закладеними макроекономічними показниками до нового бюджету на 2018 рік. Так, наприклад, дуже сумнівним виглядає прогноз інфляції, адже за результатами 2017 року її темпи прискорилися до 13,7% (від закладених 8%).

Загалом же, як зазначають експерти, всі проблемні питання в українській економіці можна вирішувати різними способами. Спосіб, який обрав нинішній уряд і його попередники, зафіксований у відповідному меморандумі про співпрацю з МВФ. Місія Фонду ретельно вивчила можливості для запровадження відповідних реформ, і питання до їх втілення – це вже механіка самого процесу, в якому беруть участь парламент та уряд. Головне для МВФ – здатність країни повертати борги, а не породжувати нові.

Тож відсутність поступу як у втіленні реформ, так і виділенні чергового траншу є дуже красномовними маркерами неспроможності нинішніх еліт до ефективного керування процесами за власним планом.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...