Зміна тактики: навіщо Путіну здавати Донбас

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Минулого тижня президент Росії Володимир Путін провів чергову прес-конференцію, на якій протягом більш ніж трьох годин відповідав на запитання журналістів. Такий формат – ледь не єдина можливість напряму поспілкуватися з головною людиною в Кремлі. Схоже, що Путін та його прес-служба ретельно підготувалися до цієї події, адже кожна відповідь російського президента містила в собі певні меседжі, які варто враховувати при аналізі відносин між Україною та РФ.

Чимало уваги під час прес-конференції Путін приділив ситуації у внутрішній політиці України та можливостям урегулювання конфлікту на Донбасі. Відповідаючи на деякі запитання, кремлівському лідеру було важко стримувати емоції. Це опосередковано свідчить про те, що не всі його задуми щодо розвитку подій в Україні йшли за накресленим сценарієм.

Вочевидь, Путін хоча й схильний до рішучих дій, проте наступного року обрав дещо обережнішу стратегію щодо реалізації своїх задумів. Водночас він укотре повторив більшість тез із прокремлівської пропаганди про «схожість» російського та українського народів ще з часів Київської Русі, відсутність російських солдатів на Донбасі та неадекватність української влади.

Що важливого сказав Путін?

Загалом, згадки про Україну у відповідях Путіна можна поділити на три основні тематики: ситуація із Саакашвілі та безладом у державі, вирішення конфлікту на Сході та можливості для миротворчої місії, а також пропагандистські історичні паралелі про «братні народи», українську державність і схожі тези.

Звільнення ОРДЛО: що може змусити Путіна віддати Донбас у 2018 роціУкраїнська сторона готує законодавчі ініціативи щодо реінтеграції Донбасу та сподівається на миротворців. Тим часом в РФ готуються до виборів, а Захід шукає важелі тиску на Росію. Чи буде просування в питанні Донбасу, розповіли експерти.

Вкрай негативну емоційну реакцію в президента Росії викликали події довкола колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі в Україні. «Те, що робить Саакашвалі, – це плювок в грузинський народ і в український народ, як ви це терпите? Він був президентом Грузії, а тепер носиться з тим, що він українець. Невже у вас нормальних українців немає? Сумно на це дивитися, серце кров'ю обливається», – зазначив Путін.

Згодом, відповідаючи на запитання опозиційної журналістки й кандидата в президенти Ксенії Собчак про відсутність політичної конкуренції в Росії, Путін вкотре згадав про Саакашвілі в контексті демократичних процесів. «Ви хочете, щоб у нас на площах бігали десятки таких Саакашвілі? І ви хочете, щоб такі Саакашвілі дестабілізували ситуацію в країні? Ми ж не хочемо другого видання сьогоднішньої України для Росії? Ні, не хочемо й не допустимо», – підкресли президент РФ.

Ті ж самі звинувачення в безладі та непослідовності пролунали з вуст Путіна й на адресу української влади, якій начебто не підходять жодні компромісні умови, які пропонує Росія для врегулювання ситуації на Донбасі. «Порошенко запропонував миротворчу місію покласти на ОБСЄ, я це підтримав. Але ОБСЄ відразу відмовилася. Потім Порошенко захотів, щоб місію ОБСЄ охороняли миротворчі сили ООН, і я погодився, ми внесли резолюцію до Радбезу ООН. Потім мені зателефонувала Ангела Меркель і сказала: чому місія ООН має бути на лінії розмежування, ОБСЄ ж пересувається на всій окупованій території? І я погодився. Цього виявилося замало. Київ хоче, щоб був міжнародний контроль над цією територією. Але про місію ООН Україна має безпосередньо домовлятися з «республіками», – заявив Путін.

Звісно, за версією господаря Кремля, російських військових на Донбасі немає. «Російської армії на Донбасі немає. Але там дійсно створені певні військові міліцейські формування, які є самодостатніми й готові відбити будь-які великомасштабні військові акції проти Донбасу», – підтвердив Путін. Ці міліцейські формування, на переконання російського президента, відповідають інтересам тих людей, які проживають на Донбасі та покликані не допустити «різанини», яку можуть влаштувати українські націоналісти в разі повернення контролю України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Звісно, в такому ж дусі Путін звинуватив українську сторону в низькій продуктивності щодо реалізації політичної частини домовленостей згідно з Мінськими угодами. Крім того, саме українська сторона, на думку глави РФ, затягує обмін полоненими, адже починає змінювати списки в останню мить.

«Крок назад» щодо Донбасу: який вибір має зробити українська сторонаКурт Волкер відкрито зізнався, що вирішити конфлікт на Донбасі найближчим часом неможливо, а останню зустріч із Сурковим назвав кроком назад. Чому та перед яким вибором постала Україна, розмірковували разом з експертами.

Нарешті, Путін кілька разів протягом прес-конференції згадував про «ментальну близькість» українського та російського народів. «Слов'янський світ складно розвивався. Сама Росія складалася складно. З багатьох слов'янських племен ... Зрештою утворилася Русь, частиною й центром якої був Київ. І в цьому сенсі наше історичне, духовне та інше коріння надає мені право говорити, що в основі своїй ми один народ», – розмірковував президент Росії. Загалом же «уроки історії» від Путіна тривали близько 10 хвилин. Сюди увійшли тези про те, що Україна ніколи не прагнула бути самостійною, більшовики в 1920-х роках фактично штучно створили окрему Українську радянську соціалістичну республіку. Нарешті, він цілком впевнено виправдав анексію Криму саме через історичний дискурс: мовляв, Крим віддали Україні, порушивши чинне на той момент союзне законодавство, яке вимагало згоди Верховної Ради РСФСР.

Насамкінець, Путін відзначив ключову тезу: «Хтось вважає, що Україні потрібно розвиватися як незалежній державі». «Ну напевно, так тому й бути. Якщо люди так вважають, це потрібно підтримати. Боротися з цією думкою безглуздо й контрпродуктивно», – зазначив президент Росії, нарешті визнавши факт 26-річного існування незалежної української держави.

Читаємо між рядків

Варто окремо зупинитися на останній тезі з прес-конференції Володимира Путіна. Чи не вперше російський глава держави, який насправді багато років не визнавав самостійності української держави, змушений був заявити про те, що погоджується із фактом існування незалежної України. Саме «змушений», адже, скоріш за все, внутрішні переконання цього політика не змінилися. А от на загал він мав оприлюднити цю тезу. Чому?

Є дві версії. Згідно з першою, Путін готує своїх виборців до зміни риторики щодо України. Це має бути своєрідним виправданням виведення російських військ із Донбасу та переходу до нової фази у відносинах з Україною. Такі заяви зовсім не означають, що кремлівський лідер кардинально змінив вектор зовнішньої політики й дозволить українцям безперешкодно відбудовувати власну державу.

Обмін полоненими на Донбасі: яку гру веде РФ та в чому хитрість ПутінаУ питанні обміну полоненими несподівано з'явилися зрушення. Ба більше, Путін особисто провів розмову з ватажками бойовиків, а ЗМІ вже пишуть, що списки узгоджені. В чому хитрість Кремля, розбиралися експерти.

Саме з цією тезою пов’язана й друга версія: Путін намагається приспати пильність української влади та західних партнерів, привселюдно зізнавшись, що українській державності нічого не загрожує. Насправді ж, ідеться про зміну тактики тієї гібридної війни, яку нав’язує Росія українській стороні через події на Сході.

Читаючи між рядків прес-конференції Путіна, не можна не помітити зміну в його риториці щодо можливості встановлення миру на Донбасі. Схоже, що в Кремлі готові до введення миротворчого контингенту, але ключовим у цій історії є не формат майбутньої місії, а саме виконання Україною політичних зобов’язань щодо амністії бойовиків та проведення виборів на тих територіях Донбасу, які нині перебувають під окупацією. В кожному разі, саме з цим пов’язана теза про необхідність напряму домовитися з представниками «Л/ДНР», до якої Путін схиляє Київ.

Не викликала заперечень і можливість долучитися до нового переговорного формату США. Навпаки, Путін привітав таку можливість. Уся ця риторика свідчить про те, що саме зараз російська сторона намагається з якомога меншими репутаційними втратами позбутися Донбасу, домовитися щодо Сирії та не забути «прихопити» собі Крим. Принаймні схоже на такий сценарій.

Україна в планах Кремля в 2018 році

Останніми днями ситуація на лінії зіткнення на Донбасі знову загострилася. Бойовики обстрілюють мирні поселення, ЗСУ відповідають зустрічним вогнем.

І все ж санкції з боку ЄС та США щодо Росії нікуди не поділися й будуть збережені в 2018 році. А нещодавно президент Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на наступний рік, в якому, зокрема, закладені кошти й для посилення обороноздатності України.

Миротворці ООН на Донбасі: РФ відхилила більшу частину пропозицій СШАНа переговорах Волкера і Суркова США запропонували 29 доповнень до запропонованої РФ резолюції Радбезу ООН.

Відступати ніхто не збирається й, схоже, Кремль вирішив змінити тактику. По-перше, ймовірно, Росія таки виведе більшу частину регулярних військ із території Донбасу, залишивши там лише загони найманців. По-друге, Путін шукатиме інших методів впливу на внутрішню ситуацію в Україні. І за хорошої нагоди – скористається нею.

Найімовірніше, в 2018 році все ж таки зміниться формат мирних перемовин. Мінські угоди замінять на інші. Основним фундаментом врегулювання ситуації на Донбасі стане формат миротворчого контингенту. Річ у тім, що в разі погодження такої місії ООН за своїми масштабами й вартістю це буде одна з найбільших миротворчих операцій у світі. З огляду на методи, якими діяла Росія до цього часу, є сумніви в тому, що всі сторони дотримуватимуться мирних домовленостей навіть під наглядом «блакитних шоломів».

Тож навіть за сценарію, коли на територію окупованих ОРДЛО будуть введені миротворчі війська, очевидним успіхом для України це не буде. Втім, це новий етап у вирішенні ситуації на Донбасі й можливості для відновлення контролю над своїми територіями. А ще в України з’явиться шанс на мирну реінтеграцію громадян, які перебували під владою окупантів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...