Результати онлайн-опитування на тeму «Адаптація до сучасних умов: безпека, звички та рівень стресу»

«Слово і діло» публікує результати нового онлайн-опитування, присвяченого темі адаптації українців до повномасштабної війни і мобілізації, мирним переговорам, сценаріям завершення війни, ставленню до діяльності уряду та президента, довіри до державних лідерів. Перша частина присвячена адаптації громадян до сучасних умов: відчуття безпеки, звички та рівень стресу. Вона представлена нижче. Дослідження ініційовано аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25-30 квітня 2026.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів: Київ, Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Донецька, Харківська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.

Основні результати дослідження: «Адаптація до сучасних умов: безпека, звички та рівень стресу»

Повсякденна поведінка українців трансформувалася у стратегію адаптивної тривожності, де домінують уникнення скупчень людей та гостра реакція на звуки, причому жінки та старше покоління виявляють найбільшу обережність. Найвищий рівень обмежень спостерігається у прифронтових регіонах (Схід, Південь), тоді як молодь вирізняється унікальною моделлю поведінки, поєднуючи превентивну перевірку укриттів із найбільшою серед усіх груп схильністю до збереження звичного способу життя.

Дослідження виявило чітку територіальну та демографічну залежність відчуття безпеки: найвищий рівень тривожності зафіксовано на відкритих просторах серед мешканців Сходу та Півдня, тоді як Захід України та молодь демонструють найбільший оптимізм. Загалом закриті локації (медзаклади, ТЦ тощо) сприймаються як безпечніші, проте жінки та респонденти старшого віку схильні оцінювати ризики в них критичніше, ніж чоловіки та молодь.

У структурі суспільного стресу домінують стратегічні та матеріальні загрози – екзистенційна невизначеність і економічна незахищеність, які за інтенсивністю випереджають навіть безпосередні ризики фізичній безпеці чи побутовий дискомфорт. Найбільш суперечливим чинником виступає мобілізаційний стрес, який демонструє полярність сприйняття: будучи критичним для однієї частини населення, він залишається цілком нейтральним для іншої.

Аналіз виявив глибоку регіональну та демографічну поляризацію стресових чинників: у той час як мешканці Півдня стабільно демонструють найвищий рівень тривоги за всіма показниками (від економіки до фізичної безпеки), Київ вирізняється відносною фінансовою впевненістю, а Захід – найнижчим рівнем загального дискомфорту. Жінки та представники середнього віку (45-54 роки) виявляються найбільш вразливими до соціально-економічних викликів, тоді як мобілізаційний стрес є унікальним чинником, що за інтенсивністю впливу на молодь випереджає навіть загрози фізичній безпеці та екзистенційну невизначеність.

Загальні результати дослідження: «Адаптація до сучасних умов: безпека, звички та рівень стресу»

Аналіз результатів суб’єктивної оцінки респондентами рівня особистої безпеки в різних локаціях населеного пункту зафіксував такі тенденції:

Лідери безпеки – найвищий сумарний рівень відчуття безпеки (сума відповідей «повністю безпечно» та «скоріше безпечно») зафіксовано для медичних установ (63%) та торговельних центрів (61%).

Локації з найвищим рівнем занепокоєння – найнижчий показник безпеки мають відкриті простори (вулиці, парки, площі), де сумарний рівень небезпеки становить 42% (сума відповідей «скоріше небезпечно» та «зовсім небезпечно»). Ця локація також має найбільшу частку респондентів, що почуваються «зовсім небезпечно» (13%).

Домінуюча оцінка – найпопулярнішим варіантом відповіді для всіх локацій є «скоріше безпечно», з найвищим показником у 48% (медичні установи) та найнижчим у 40% (заклади освіти та відкриті простори).

Аналіз показників середнього арифметичного щодо відчуття небезпеки в розрізі соціально-демографічних груп зафіксував такі тенденції:

Загальна ієрархія тривожності – найвищий рівень відчуття небезпеки серед усіх груп зафіксовано на відкритих просторах (середній бал 2,44). Найменш тривожними локаціями є медичні та освітні установи (по 2,25 бали).

Гендерні відмінності – жінки загалом демонструють вищий рівень відчуття небезпеки, ніж чоловіки, у більшості категорій. Найбільший розрив спостерігається в оцінці медичних установ (2,30 у жінок проти 2,19 у чоловіків) та торговельних центрів (2,33 у жінок проти 2,25 у чоловіків). В оцінці громадського транспорту та відкритих просторів показники чоловіків та жінок ідентичні.

Вікова динаміка – відчуття небезпеки зростає пропорційно до віку респондентів. Найнижчий рівень тривожності демонструє молодь (18-29 років), особливо у ТЦ / супермаркетах (2,05) та медичних установах (2,07). Найвищі показники відчуття небезпеки зафіксовані у віковій групі 45-54 роки (зокрема, пікове значення 2,53 для відкритих просторів) та серед респондентів віком 55 років і старше.

Регіональні особливості:

• найвищий рівень відчуття небезпеки в усіх без винятку локаціях демонструють мешканці Сходу та Півдня. На Сході зафіксовано критичні показники для відкритих просторів (2,85) та закладів освіти (2,70). На Півдні найбільш небезпечним вважаються відкриті простори (2,81) та громадський транспорт (2,67).

• найнижчі показники відчуття небезпеки стабільно демонструє Захід України. Показники цього регіону є єдиними, що опускаються нижче 2 балів (наприклад, 1,93 для закладів освіти та 1,96 для медичних установ).

• Київ та Центральні регіони демонструють середні показники.

Аналіз структури повсякденних звичок респондентів, які стали постійними, свідчить про високий рівень адаптивної тривожності: більшість опитаних (57%) постійно уникають великих скупчень людей, а 46% відчувають роздратування або тривогу через гучні звуки.

Значна частина громадян інтегрувала у свій побут постійний моніторинг сповіщень про небезпеку (42%) та добровільне обмеження пересування містом (39%), тоді як превентивна перевірка наявності укриттів є найменш поширеною практикою (13%). Лише 12% респондентів зазначили, що не набули жодної з перерахованих звичок, що підкреслює масовий характер змін у поведінкових моделях українців під впливом зовнішніх загроз.

Найбільш виразні відмінності у звичках респондентів, виявлені під час аналізу груп:

Гендерний розрив у тривожності – жінки значно частіше за чоловіків уникають скупчень людей (62% проти 51%), гостріше реагують на гучні звуки (51% проти 40%), частіше моніторять канали сповіщень (48% проти 34%). Чоловіки вдвічі частіше зазначають, що не набули жодної з перерахованих звичок (17% проти 8%).

Вікова полярність – найбільша дистанція спостерігається між молоддю та старшим поколінням. Респонденти віком 55 років і старше у порівнянні з групою 18-29 років майже вдвічі частіше уникають скупчень народу (69% проти 37%) та обмежують пересування містом (49% проти 29%).

Унікальна поведінка молоді – молодь (18-29 років) – єдина група, де кожен четвертий (23%) завжди перевіряє наявність укриття в нових приміщеннях, що майже вдвічі перевищує показники інших вікових категорій. Також у цій групі найвищий відсоток тих, хто зберіг звичний спосіб життя (19% «жодна з перерахованих»).

Регіональні критичні точки – найвищий рівень адаптивних обмежень зафіксовано на Сході, де 73% уникають скупчень людей та 55% обмежують пересування. На Півдні спостерігається найвища чутливість до звуків (57%) та найактивніший моніторинг тривог (49%). Також респонденти з Півдня дещо частіше за інших зазначали, що завжди перевіряють, де знаходиться найближче укриття, коли заходять у нове приміщення. Респонденти західних областей демонструють найнижчий рівень щодо усіх стресових звичок та найбільшу частку осіб, чия поведінка не змінилася (20%).

Аналіз рівня впливу актуальних проблем на стан стресу респондентів:

Головні чинники високого стресу – найбільш інтенсивний негативний вплив (сума відповідей «постійний стрес» та «часто турбує») мають «екзистенційна невизначеність» (67%) та «економічна незахищеність» (64%). Кожен третій респондент оцінює вплив цих факторів як «постійний стрес» (32% та 30% відповідно).

Соціальні та психологічні фактори – «соціальна самотність (розлука, ізоляція)» викликає суттєвий дискомфорт у 46% опитаних. При цьому рівень мобілізаційного стресу демонструє найбільшу полярність відповідей: для 42,5% він є високим, тоді як для 22,5% він «зовсім не турбує» (найвищий показник повної відсутності стресу серед усіх категорій).

Стан здоров'я – проблеми зі здоров'ям або труднощі з отриманням медичної допомоги мають сумарний рівень впливу 45%, для 17% респондентів це є джерелом постійного стресу, а для 28% – фактором, що турбує часто.

Фізична безпека – «загроза фізичній безпеці від обстрілів та дронів» викликає високу тривожність у 42% опитаних (19% – постійний стрес, 23% – часто турбує). При цьому найбільша частка респондентів (29%) відчуває цей вплив лише «час від часу».

Побутова сфера – «побутовий дискомфорт (відключення світла, зв’язку)» посідає останнє місце за рівнем інтенсивного впливу (сумарно 43,5%), при цьому найбільша частка респондентів (32%) відчуває його вплив лише епізодично («час від часу»).

Загальна ієрархія – проблеми стратегічного (майбутнє) та базового матеріального (ціни, гроші) характеру домінують над ситуативними загрозами (безпека, побут) у структурі стресу населення за останній місяць.

Нижче наведено найбільш значущі відмінності щодо рівня впливу різних проблем у групах за показниками середнього арифметичного (чим вищий бал, тим сильніший стрес).

Екзистенційна невизначеність (планування майбутнього): ця проблема є найбільш гострою для респондентів (середній бал 3,94). Найвищий рівень стресу через неможливість планувати життя відчувають респонденти з Півдня (4,22) та Центру (4,06), проте опитані із Заходу (3,75) відчувають цей тиск дещо менше за інших. Жінки сприймають цю невизначеність болісніше (4,02), ніж чоловіки (3,84). У віковому розрізі показники стабільно високі для всіх категорій.

Економічна незахищеність (гроші та ціни): фінансова нестабільність посідає друге місце за рівнем стресового впливу (3,81). Найбільш вразливими є мешканці Півдня (4,06) та Центру (3,92), а також вікова група 45-54 роки (3,94). Київ демонструє унікально низький для країни рівень тривоги щодо економічної незахищеності (3,46). Жінки (3,93) значно частіше за чоловіків (3,68) оцінюють економічну ситуацію як фактор постійного стресу.

Стан здоров’я та медична допомога: проблеми зі здоров’ям суттєво турбують мешканців Півдня (3,82), де зафіксовано піковий показник. Загалом по країні (середній бал 3,41) цей чинник найбільше впливає на людей у віці 45-54 роки (3,66). Молодь (18-29 років) очікувано має найнижчий рівень занепокоєння цією проблемою (3,19). Регіонально найменше стресу через стан здоров’я відчувають на Півночі (3,23) та Заході (3,28).

Побутовий дискомфорт (світло, зв'язок): рівень стресу від побутових проблем становить 3,35 бали. Найбільше навантаження на побутову сферу відчувають респонденти на Півдні (3,65) та Сході (3,54), на Заході вплив цієї проблеми найнижчий (3,12). У віковому аспекті спостерігається лінійна залежність: що старша група, то вищий рівень дискомфорту від відсутності базових послуг (від 3,11 у молоді до 3,46 у людей 55 років і старше).

Загроза фізичній безпеці (обстріли, дрони): попри постійні ризики, цей фактор займає п’яте місце у загальному рейтингу (3,33), що може свідчити про певну адаптацію. Проте існують різкі регіональні розриви: на Півдні (3,87) та на Сході (3,59) рівень стресу значно вищий, ніж на Заході (3,00). Також зафіксовано високий рівень занепокоєння у Києві (3,48). Жінки відчувають загрозу життю суттєво гостріше (3,47), ніж чоловіки (3,17).

Соціальна самотність (розлука з близькими): рівень стресу від соціальної ізоляції становить 3,31 бали. Ця проблема найбільш актуальна для респондентів Півдня (3,59), Сходу (3,51) та Центру (3,45). Найменш гостро самотність відчувається на Півночі (3,07) та в Києві (3,14). Вікова категорія 45-54 роки (3,42) є найбільш чутливою до розриву соціальних зв’язків, тоді як молодь (3,18) легше переносить ці зміни.

Мобілізаційний стрес: хоча загальний показник є найнижчим у переліку (3,12), він має найбільш специфічний розподіл. Це єдина категорія, де молодь 18-29 років демонструє екстремально високий рівень стресу (3,58), тоді як у групі 55 років і старше цей показник мінімальний (2,86). Регіонально найбільшу тривогу демонструють Захід (3,25) та Центр (3,22), тоді як на Півночі зафіксовано найспокійніше ставлення до цього питання (2,83).

Нагадаємо, у березні ми публікували результати соціологічного дослідження на тему параметрів мирної угоди та сценаріїв завершення війни, суспільно-політичних дилем, а також довіри до міжнародним лідерів і благодійних організацій.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.