«Слово і діло» продовжує публікувати результати соціологічного дослідження]} на тему параметрів мирної угоди та сценаріїв завершення війни, суспільно-політичних дилем, а також довіри до міжнародним лідерів і благодійних організацій. Попередня частина дослідження була присвячена параметрам мирної угоди та сценаріям завершення війни. Друга частина, присвячена довірі до діяльності благодійних фондів, представлена нижче. Дослідження ініційовано аналітичним порталом «Слово і діло».
Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).
Терміни проведення польового етапу: 18-25 березня 2026.
Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.
Склад регіонів: Київ, Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Донецька, Харківська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.
Основні результати дослідження «Рівень знання, довіри і готовності підтримувати благодійні фонди, громадські/волонтерські організації»
В українському благодійному секторі сформувалася стала трійка лідерів – БФ «Повернись живим», Фонд Сергія Притули та Червоний Хрест, чия впізнаваність є майже абсолютною (понад 93%).
Аналіз репутаційних показників свідчить про високий кредит довіри до волонтерського руху, проте виділяє кілька типів сприйняття організацій:
безумовна довіра – найвищу стійкість та найменший антирейтинг мають фонди з підкреслено професійним, аполітичним профілем. Абсолютним лідером є БФ «Повернись живим» (76% сумарної довіри при мінімальній недовірі – 9%).
поляризована довіра – організації, очолювані медійними або політичними лідерами (Фонд Притули, Спільнота Стерненка, Фонд Порошенка), попри високу впізнаваність, мають значну частку критичного сприйняття (від 28% до 45% недовіри), що відображає загальну політичну диференціацію суспільства.
позитивна нішевість – гуманітарні та вузькоспеціалізовані проєкти («Карітас», «Добробат», UAnimals) мають стабільно високу довіру (60% і більше) за відсутності вираженого негативу, що робить їх найнадійнішими партнерами у своїх секторах.
Найвищий рівень «якісної» довіри зафіксовано серед жінок та респондентів старше 55 років, які є найбільш лояльними до великих фондів. Чоловіки та молодь налаштовані більш критично. Єдиною організацією з рівномірно високою довірою у всіх демографічних групах є «Повернись живим», тоді як політизовані або медійні фонди мають виражену «свою» аудиторію (молодь – для Стерненка/Притули, чоловіки – для Порошенка).
Українці активно фінансують «війну» через перевірені мілітарні фонди («Повернись живим», Притула, Стерненко), але тримають у фокусі готовності гуманітарні проєкти (відбудова, екологія, ВПО). Найбільшою проблемою для залучення нових донорів є політизація та медійна втома, що виражається у високих показниках відмови для фондів із впізнаваними лідерами.
Загальні результати дослідження «Рівень знання, довіри і готовності підтримувати благодійні фонди, громадські/волонтерські організації»
Дослідження демонструє високу обізнаність громадян про діяльність ключових фондів, що забезпечують потреби оборони та гуманітарного сектору. За рівнем знання («знаю про діяльність») організації можна розділити на три ешелони:
лідери громадської думки (знання про діяльність понад 55%) – трійку лідерів очолює БФ «Повернись живим» (62%), за ним слідують БФ Сергія Притули (59%) та Товариство Червоного Хреста України (57%). Сумарна впізнаваність (знання про діяльність + чули назву) цих організацій сягає 93-95%, що свідчить про їхній статус загальнонаціональних інституцій;
середній ешелон (знання про діяльність 25-35%) – до цієї групи належать державна платформа UNITED24 (34%), БО «Карітас» (34%), Фонд Порошенка (31%) та «Спільнота Стерненка» (26%). Проте від 26% до 39,5% респондентів не знають цих організацій;
умовні «нішеві та спеціалізовані» фонди та організації (знання про діяльність до 20%) – такі організації як «Добробат» (19%), «Право на захист» (19%) та БФ «Армія SOS» (14%) мають менший рівень безпосереднього знання про діяльність, але високий відсоток тих, хто «лише чув назву» (37-44%);
найменшу впізнаваність серед запропонованих зафіксовано в організацій БФ «Razom for Ukraine» (54% не знають такої), Всеукраїнський гуманістичний рух «UAnimals» (59% не знають такої), БФ «KSE Foundation» (71% не знають такої).
Аналіз виявив специфічні закономірності у рівні обізнаності про діяльність організацій залежно від профілю респондентів.
Гендерний аспект:
жінки краще поінформовані про діяльність фондів із потужним гуманітарним та соціальним спрямуванням – «Повернись живим», Червоний Хрест, «Карітас» та «Право на захист»;
чоловіки демонструють вищий рівень знання про мілітарні та цифрові проєкти – UNITED24, «Армія SOS», а також фонди з чітким політичним або громадським лідерством (Фонд Порошенка, «Спільнота Стерненка»).
Вікові тренди:
молодь (18-29 років) – це ядро аудиторії для сучасних медійних та нішевих проєктів. Вони більш обізнані про «Спільноту Стерненка», UAnimals, «Армія SOS», Razom for Ukraine та KSE Foundation;
середній вік (30-54 роки) – найбільш обізнані про діяльність Фонду Притули (пік у групи 30-44 роки) та «Карітас» (пік у групи 45-54 роки);
старше покоління (55 років і старше) виявляє найбільшу зацікавленість у проєктах відновлення, зокрема в діяльності «Добробату» (рівень знання суттєво зростає з віком).
Регіональна специфіка:
Схід та Південь демонструють найвищу обізнаність про організації, що працюють безпосередньо в зоні конфлікту або з ВПО – «Право на захист», «Карітас» та «Армія SOS». Водночас на Сході зафіксовано найнижчий рівень знання про діяльність Фонду Притули.
Захід традиційно є опорним регіоном для Фонду Притули, проте показує нижчі рівні знання про «Добробат» та «Право на захист».
Київ та Північ – столиця є лідером за впізнаваністю UAnimals та «Армія SOS», а Північ – за знанням «Добробату».
Серед респондентів, які знають про діяльність або чули назви організацій, спостерігається чіткий розподіл за рівнем репутаційної стійкості:
лідери безумовної довіри – найвищий рівень консолідованої довіри (сума «повністю довіряю» та «скоріше довіряю») продемонстрував БФ «Повернись живим» (76%). Організація має мінімальний рівень антирейтингу (лише 9% недовіри). Високі показники довіри також мають БО «Карітас» (67%) та UNITED24 (63%);
організації з високим гуманітарним кредитом – «Добробат» (61%), UAnimals (60%) та «Право на захист» (58%) мають стабільно високу довіру при дуже низьких показниках прямої недовіри (від 6% до 14%). Велика частка тих, кому «важко відповісти» щодо цих фондів, скоріше свідчить про їхню нішевість, а не про негативне ставлення;
дискусійні лідери (висока впізнаваність + помітний антирейтинг) – організації, пов’язані з медійними чи політичними постатями, мають найвищі показники «активної недовіри». Зокрема, БФ Сергія Притули при сумарній довірі 51% має суттєвий рівень недовіри (35%). Аналогічна ситуація у Товариства Червоного Хреста України (59% довіри проти 26% недовіри) та Спільноти Стерненка (53% довіри проти 28% недовіри);
найвищий рівень поляризації – найбільш неоднозначне ставлення зафіксовано щодо «Фонду Порошенка». Рівень недовіри (45%) перевищує рівень довіри (37%), що вказує на сильну політизацію сприйняття благодійної діяльності фонду;
зони низької поінформованості: Фонди KSE Foundation, «Армія SOS» та Razom for Ukraine мають високий показник невизначеності (32-42% не змогли надати оцінку рівня довіри).
Аналіз середнього арифметичного дозволяє виділити такі головні закономірності щодо рівнів довіри залежно від статі та віку респондентів.
гендерний розрив – «жіноча довіра вища». Майже для всіх організацій (окрім БФ Стерненка та Фонду Порошенка) жінки зазначають вищі рівні довіри, ніж чоловіки. Особливо відчутний розрив у гуманітарних фондах: «Карітас» (3,13 у жінок vs 2,91 у чоловіків) та «Право на захист» (3,02 vs 2,80). Жінки є ядром лояльності для більшості БФ/ГО.
віковий парадокс – «скептична молодь та довірливе старше покоління». Молодь (18-29 років) зазначає нижчі рівні довіри до більшості системних фондів, але є єдиною групою, де Фонд Притули (2,72) та БФ Стерненка (2,76) отримують вищі за середні оцінки. Старше покоління (55 років і старше) демонструє найвищу довіру до інституційних та мілітарних організацій. Вони є лідерами за рівнем довіри до «Повернись живим» (3,24) та «Добробату» (3,18). Також вони єдині, хто «витягує» рейтинг Фонду Порошенка (2,45 при середньому 2,33).
Полярність лідерів:
«Повернись живим» – єдина організація, яка в усіх групах (незалежно від статі та віку) не опускається нижче позначки 3,12. Це «золотий стандарт» стабільної довіри. Фонд Порошенка має найнижчий середній бал (2,33), причому жінки довіряють йому значно менше за чоловіків (2,25 vs 2,40). Фонд Притули має цікаву низхідну тенденцію: чим старші респонденти, тим нижча довіра (від 2,72 у молоді до 2,47 у групі 45-54 роки).
Феномен «Добробату» – «висока довіра при обмеженій впізнаваності». Аналіз результатів виявив унікальну позицію добровольчого будівельного батальйону «Добробат» у загальному рейтингу. Попри те, що за рівнем знання про діяльність організація перебуває у нижній частині списку (19% – кожен п'ятий опитаний), за якісним показником довіри «Добробат» посідає друге місце серед усіх фондів (середній бал – 3,08 з 4,0 можливих). Такий розрив може свідчити про те, що організація не інвестує в інтенсивну медійну рекламу, проте її реальна діяльність із відбудови житла викликає повагу у тих, хто з нею стикався.
«Добробат» є абсолютним фаворитом серед респондентів старше 55 років (середній бал довіри – 3,18), які є головними «адвокатами» бренду. Також «Добробат» має найвищий рівень впізнаваності та довіри на Півночі України, що ймовірно безпосередньо пов’язано з активною роботою батальйону в деокупованих громадах цих областей.
Аналіз середніх балів щодо рівня довіри до благодійних фондів, громадських/волонтерських організацій за регіонами виявив кілька яскравих аномалій, що свідчать про різний досвід взаємодії громадян із фондами:
Київ та Захід – центри медійної лояльності. У Києві спостерігається вища за середню довіра до «цифрових» та медійних брендів: UNITED24 (3,05), БФ Стерненка (2,85) та Фонду Притули (2,76). На Заході зафіксовано найвищий рівень довіри до БФ «Повернись живим» (3,25) та Фонду Порошенка (2,57).
Північ – територія абсолютної довіри до відбудови. Саме на Півночі зафіксовано найвищий рівень довіри до «Добробату» (3,27). Це найвищий бал серед усіх організацій у будь-якому регіоні. Також тут аномально висока довіра до UAnimals (3,16) та KSE Foundation (2,97), що свідчить про високу лояльність мешканців цього регіону до спеціалізованих проєктів.
Схід – фокус на оборону та гуманітарну допомогу. Опитані зі Сходу виявляють вищий рівень довіри до «Армії SOS» (3,04), що значно перевищує показники в Центрі чи на Заході. Також на Сході тримається стабільно висока довіра до БО «Карітас» (3,06), яка активно працює в зоні конфлікту. При цьому на Сході зафіксовано найнижчі бали для «медійних» фондів (Стерненка – 2,58, Притули – 2,32).
Південь – пріоритет гуманітарності над медійністю. Регіон демонструє найвищий рівень довіри до БО «Карітас» (3,11), що вказує на запит на системну соціальну допомогу. Водночас Південь найбільш скептично налаштований до фондів, що мають значний політичний або медійний складник: тут зафіксовано найнижчі рівні довіри для Фонду Порошенка (2,07), Спільноти Стерненка (2,52) та Фонду Притули (2,42). Це свідчить про вищу критичність мешканців регіону до персоналізованих волонтерських брендів.
Дослідження виявляє суттєву різницю між декларативною довірою та реальною фінансовою чи волонтерською допомогою:
Лідери поточної підтримки – найвищий рівень реальної залученості («вже допомагаю») мають мілітарні фонди. Очолює список БФ «Повернись живим» (18%), за ним ідуть Фонд Притули (15%) та Спільнота Стерненка (14%). Це підтверджує, що оборонний напрям залишається пріоритетом №1 для донатів українців.
високий мобілізаційний потенціал – організації гуманітарного та відновлювального сектору мають найбільшу частку тих, хто «готовий допомагати у майбутньому». Зокрема, «Карітас» (34%), UAnimals (34%), «Добробат» (32%) та «Право на захист» (31%). Це вказує на «резервну» лояльність: люди цінують ці напрями та розглядають їх для підтримки у другу чергу після закриття військових потреб.
бар'єри підтримки (високий рівень відмов) – найбільший відсоток тих, хто не готовий допомагати, зафіксовано у Фонду Порошенка (57%) та Фонду Притули (43%). Це корелює з попередніми даними про поляризацію: медійність та політичний бекграунд не лише залучають прихильників, а й створюють стійку групу відмови.
криза залученості системних інституцій – Червоний Хрест демонструє парадоксальні результати, так, при майже тотальній впізнаваності організація має один із найнижчих показників реальної допомоги (4%) та високий рівень відмов (35%). Окрім сприйняття Червоного Хреста як «ресурсно самодостатньої» структури, на цей показник можливо суттєво впливає неоднозначна позиція організації у кризових ситуаціях (зокрема, обмежена ефективність у питаннях доступу до полонених та реакції на масштабні воєнні злочини). Це сформувало стійку дистанцію між організацією та українськими донорами, які віддають перевагу гнучкішим локальним фондам.
зона невизначеності – у вузькоспеціалізованих фондів (KSE Foundation, Армія SOS, Razom for Ukraine) спостерігається піковий рівень відповіді «важко відповісти» (39-41%). Це свідчить про те, що аудиторія ще не сформувала запит на взаємодію з ними.
Нижче представлений умовний «портрет донора» та потенціал залучення за демографічними групами.
Гендерні особливості:
- чоловіки демонструють значно вищу активність та готовність долучатися до цифрових та мілітарних платформ. Це найбільш виражено у показниках UNITED24, «Спільноти Стерненка» та «Армії SOS». Також чоловіки частіше за жінок висловлюють готовність підтримати Фонд Притули у майбутньому.
Віковий розподіл:
молодь (18-29 років) – це найбільш активна група «тут і зараз». Найвищий відсоток тих, хто вже допомагає, зафіксовано саме в цій категорії для більшості фондів: від мілітарних («Повернись живим», Стерненко, Армія SOS) до гуманітарних (UAnimals, Карітас, Червоний Хрест);
зріла аудиторія (45-54 роки) виступає головним «резервом». Респонденти цієї групи найчастіше зазначали, що готові долучитися у найближчому майбутньому (лідери для них: «Повернись живим», UNITED24, Карітас, UAnimals);
активний середній вік (30-44 роки) проявляють найбільшу готовність підтримувати фонди з відбудови («Добробат») та мілітарно-технологічні проєкти («Армія SOS»).
Регіональна специфіка:
Київ та Захід традиційні лідери за рівнем поточної допомоги та планів на майбутнє для великих брендів (Фонд Притули, UNITED24, Фонд Порошенка). Київ також є ключовим хабом для UAnimals та Razom for Ukraine;
Північ демонструє унікальний запит на відновлення. Опитані з цього регіону найчастіше за всіх готові підтримувати «Добробат» та вже допомагають Razom for Ukraine;
Схід та Південь мають найнижчі показники залученості до «медійних» фондів, проте Схід показує вищу за середню активність у підтримці «Добробату» та Фонду Порошенка. Примітно, що на Сході та Півдні найменша частка тих, хто вже допомагає «Армії SOS», але на Сході висока готовність почати це робити.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, скільки машин «швидкої» передали МОЗ України благодійники з усього світу. Також на нашій інфографіці – скільки коштів на армію зібрали благодійні платформи та філантропи станом на лютий 2025 року. Окремо ми зібрали наймасштабніші збори на ЗСУ за час війни та проаналізували, на що і як швидко збирали кошти.
Крім цього, ми писали, як змінювалося місце України у світовому рейтингу благодійності.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»