Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, як повідомляє Bloomberg, налаштований підтримати вступ України до ЄС тільки за умови розширення прав угорської меншини – чим майже дослівно повторює вимоги Віктора Орбана. Водночас офіційна статистика свідчить, що кількість українських шкіл, де навчання ведеться угорською, з 2014 року практично не змінилося. Детальніше про школи, де навчання ведеться мовами нацменшин – на інфографіці.
Статус мови національної меншини, згідно з поправками 2025 року до закону про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов, мають 17 мов – болгарська, гагаузька, іврит, їдиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, німецька, новогрецька, польська, ромська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська, чеська. Російська втратила статус мови нацменшини в Україні, який вона мала з часу підписання Хартії у 1999 році.
Найпомітніший тренд – зникнення російськомовних шкіл
Перше, що кидається в очі при погляді на інфографіку – це велика кількість шкіл, де російська була основною або допоміжною мовою навчання. З 2014 року їх ставало дедалі менше, проте аж до 2019 року в Україні діяло понад тисячу подібних шкіл.
У 2018/2019 навчальному році спостерігається раптове зростання кількості шкіл, де викладали російською та українською – що, ймовірно, пояснюється тим, що в багатьох суто російськомовних школах частину предметів почали викладати українською або ж у них з’явилися україномовні класи.
Напередодні повномасштабного вторгнення, на початку 2021/2022 навчального року, в Україні діяло 35 російськомовних шкіл та 389 – з навчанням російською й українською. У 2022/2023 навчальному році їхня сумарна кількість впала до 8. Нинішнього навчального року в Україні діє одна школа, де навчання частково ведеться російською.
Офіційні мови нацменшин зберігають свої позиції
Статистика доводить, що протягом 2014–2026 років в Україні практично не змінилася кількість шкіл, де навчання повністю або частково ведеться мовами нацменшин. Зокрема, стабільно працює одна словацько-українська школа, а з 2019 року діє одна повністю німецькомовна.
Кількість середніх шкіл із болгарсько-українським навчанням теж незмінна – один навчальний заклад в Одеській області, на півдні якої розташований історично багатокультурний регіон Буджак. Крім того, у 2014–2023 роках в Одеській області діяла більшість середніх шкіл із навчанням молдовською.
У 2025 році молдовська мова зникла з переліку мов національних меншин. Річ у тому, що фактично молдовська – це кириличний варіант румунської мови, розроблений у радянські часи, і нещодавно в самій Молдові офіційною мовою була визнана саме румунська. Тому тут Україна слідує загальному тренду.
Відповідно, у 2023–2024 роках усі школи, де навчання частково велося молдовською, замінили її на румунську. Попри це, число румуномовних шкіл дещо зменшилося: у 2014 році діяло 96 шкіл, де навчання повністю або частково велося румунською, а станом на 2026 рік їх налічується 82.
Польськомовні школи поступово переходять на змішаний українсько-польський формат викладання, але загалом кількість середніх шкіл, де навчання повністю або частково ведеться польською, незмінна – 6 навчальних закладів.
Угорська – найпопулярніша мова нацменшин у школах
Попри незначне скорочення кількості угорськомовних шкіл, станом на 2025/2026 навчальний рік саме угорська є найпопулярнішою мовою нацменшин в освіті: зараз в Україні діє 65 суто угорськомовних шкіл і ще 26, де навчання також ведеться українською.
Нагадаємо, Угорщина з 2017 року регулярно звинувачувала Україну в порушенні прав угорської меншини через новий освітній закон. «Слово і діло» тоді розповідало, скільки учнів в Україні навчаються мовами національних меншин.
Серед останніх важливих змін в українській освіті – повернення до 12-річної школи. Детальніше про освітню реформу ми розповідали в окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»