Попри численні санкції на поставки комплектуючих для військової промисловості, росія продовжує покладатися на імпорт деталей – у тому числі з країн Заходу. «Слово і діло» проаналізувало, з яких країн взяті компоненти для ударного дрону «Клин» – на основі свіжих даних ГУР.
Отриманий у розпорядження ГУР «Клин» – зразок доволі рідкісного БпЛА. Судячи з усього, він поки не перебуває на стадії серійного виробництва. Головна відмінність «Клина» від більш відомих «Шахедів» – це використання електричних, а не бензинових двигунів.
Бойова частина «Клина» важить до 5 кілограмів – що набагато менше, ніж у головного безпілотника країни-агресора. Проте, на відміну від «Шахеда», «Клин» є набагато точнішим завдяки технологіям машинного зору та автоматичного захоплення цілі. Реалізувати ці можливості вдалося завдяки імпортним деталям.
Більшість деталей – американського виробництва
Найбільше компонентів, зокрема найбільш технологічних, до російського БпЛА «Клин» походять зі Сполучених Штатів – цілих два десятки. Зокрема:
- комп'ютерний модуль JETSON TX2 від світового флагмана у виробництві графічних процесорів Nvidia, який і забезпечує машинний зір та самонаведення;
- стабілізатор напруги від Advanced Monolithic Systems;
- синтезатор частот від Analog Devices.
Крім того, американське походження мають аналого-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі «Клина», які перетворюють електричну напругу на двійковий код і навпаки, та інша важлива електроніка, яка різними шляхами потрапила до росії.
Де виготовили решту компонентів БпЛА «Клин»
На другому місці за кількістю компонентів – Китайська Народна Республіка, яка протягом усього часу повномасштабного вторгнення залишається головним постачальником технологій до росії. Китайське походження мають вісім деталей БпЛА, зокрема:
- електричний двигун від Scorpion Power System;
- система позиціонування від Holybro, необхідна для точної навігації;
- плата відеозахоплення від Nanjing Magewell Electronics.
Шість компонентів для БпЛА виготовили у Швейцарії – це три мікроконтролери, два діоди та 3-осьовий цифровий акселерометр, що надає дрону дані про його положення у просторі.
Також по одній деталі для «Клина» взяли з Південної Кореї і Китайської Республіки (Тайваню). Таким чином, серед технологічних компонентів росія самостійно виготовила лише електролітичний конденсатор.
Приклад «Клина» засвідчує, що росія не лише навчилася ефективно обходити санкції, а й продовжує покладатися на західні компоненти – хоча також використовує важливі китайські розробки, обмеження на імпорт яких менші.
Нагадаємо, попри санкції росія продовжує використовувати західні компоненти у виробництві зброї та техніки – зокрема зі США, Японії, Німеччини і Тайваню. Крім того, це все – нові комплектуючі, виготовлені вже після початку повномасштабної війни.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»