В Україні утворилось стійке мобілізаційне ядро. Майже кожен п’ятий громадянин (16-18%) готовий доєднатися до лав Сил оборони України та боротися з ворогом «в довгу». Не готові долучитися до ЗСУ 40-42% опитаних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 18 до 25 березня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Приєднатися до лав Сил оборони України (Збройні Сили, Національна гвардія, Прикордонна служба, ТрО та інші підрозділи) особисто або «відправити» служити найближчих родичів на 3 роки готові 18% респондентів. Протягом 10 років готові служити вже на два відсотки менше українців – 16%. Це свідчить про наявність у суспільстві сталого відсотка людей, які прийняли рішення про захист країни як безальтернативне. Але, водночас, є тривожні сигнали щодо виснаження людського ресурсу.
Близько 40-42% респондентів чітко заявляють про «неготовність» до служби. Цей показник демонструє незначне зростання пропорційно до подовження термінів війни, що може вказувати на накопичення втоми та демотивацію при переході війни у статус «вічної».
Найбільш показовим є зниження частки тих, хто відповів «Вже служу/служать найближчі родичі» з 7% (прогноз на 3 роки) до 5% (на 5 і 10 років). Тут вплив мають кілька критичних факторів:
респонденти, чиї родичі служать зараз, не впевнені, що вони зможуть або захочуть продовжувати службу на такий довгий термін;
суспільство підсвідомо може не бачити можливості безперервного перебування у війську протягом 5-10 років через фізичне виснаження, поранення або очікування демобілізації.
Варіант «важко відповісти» обрали стабільні 35-37% респондентів. Це люди, чиє рішення залежатиме від конкретних обставин, успіхів на фронті або змін у системі мобілізації.
Також дослідження виявило значущі розбіжності у відповідях респондентів залежно від статі, віку та регіону проживання, якщо війна триватиме ще 3 роки.
Чоловіки очікувано демонструють вищу готовність (21%) порівняно з жінками (15%), проте жінки частіше вагаються (38% проти 32% у чоловіків).
Вікова група 45-54 роки є «мобілізаційним фундаментом». Серед респондентів цієї вікової групи зафіксовано найвищу готовність (23%) та найнижчу частку відмов (35%). Водночас молодь (18-29 років) найбільш категорична у небажанні служити (49% відмов) при середній готовності 18%.
Щодо географії, Північ демонструє аномально високий рівень готовності долучитися (26%) та найнижчий рівень категоричних відмов (28%). Це може бути наслідком досвіду деокупації та безпосередньої близькості до загрози.
Київ, навпаки, показує найменшу готовність (10%) та найбільший відсоток тих, хто не планує йти до війська (49%).
На Сході найменша кількість тих, кому «важко відповісти» (19%), при цьому готовність висока (24%), але й рівень відмов один із найвищих (48%). В цілому респонденти за Сходу мають найбільш сформовану позицію.
Дані дослідження в розрізі готовності українців «служити в довгу» (5-10 років) майже не відрізняються від аналогічних показників за 3-річний період.
Це підтверджує те, що фактор часу не змінює базових намірів. Ті 16-18%, що готові захищати країну, готові робити це незалежно від тривалості конфлікту.
Критичні регіони – Київ та Центр. Тут показник готовності залишається незмінно низьким (на рівні 10-15%) на всіх часових відрізках.
Єдина суттєва відмінність – це вимивання групи «вже служать». Якщо на 3-річний термін 11% респондентів 45-54 років кажуть про службу, то на 10-річний цей показник падає до 5%.
Нагадаємо, на замовлення «Слово і діло» було проведено Всеукраїнське репрезентативне інтернет-опитування настроїв українців. Перша частина дослідження показала ставлення громадян до різних варіантів мирної угоди та переговорного процесу загалом. А у другій частині українці розповіли про своє відношення до благодійних фондів, які працюють в Україні. Також ми досліджували готовність українців приєднатися до Сил оборони, дізналися ставлення до суспільно-політичних дилем та інше.
Зокрема, стало відомо, що більша половина українців вважають, що рф нападе на країни ЄС або Балтії. Такий сценарій «імовірним» назвав 61% опитаних респондентів.
А ще респонденти відповідали: як вони ставляться до можливої втрати територій і територіальних поступок, чи готові відмовитися від членства в НАТО в обмін на вступ до Євросоюзу та сталий мир та чи довіряють безпековим гарантіям США.
На інфографіці портату «Слово і діло» також можна дізнатися, які відпустки передбачені для військових ЗСУ у 2026 році. А ще ми писали, якими незвичайними професіями рекрутери «заманюють» українців до лав ЗСУ.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»