Складно повірити, що рівно рік тому Україна не могла отримати від західних держав у якості військової допомоги нічого, окрім деякої кількості ПЗРК Stinger та ПТРК Javelin. З того часу країна пройшла величезний шлях – на озброєння ЗСУ надійшли американські РСЗВ M142 HIMARS, численні самохідні та буксирувані гармати західних зразків, новітні системи ППО, легка бронетехніка і багато іншого; незабаром Україна отримає навіть західні основні бойові танки, які на голову перевершують весь той радянський мотлох, яким володіють російські терористи.
Тільки дві «висоти» залишилися не взятими – це західні бойові літаки та далекобійні, дійсно далекобійні ракети. Це та зброя, яка має закрити небо України та забезпечити успіх майбутнього контрнаступу.
«Слово і Діло» розбиралося, чому Україна, попри неодноразові прохання, все ще не отримала західні винищувачі і які шанси на те, що незабаром їх їй передадуть.
Панування в небі
Російським терористам, попри всі їхні старання, так і не вдалося завоювати панування в небі. Несподівано зубаста українська протиповітряна оборона, умілі українські пілоти та оператори ПЗРК звели нанівець всі спроби рф закріпитися в небі – досі російські літаки діють по-розбійницьки, боягузливо вважаючи за краще не наближатися до лінії фронту, де їх можуть збити; ті ж, хто змушений все ж наближатися до фронту, часто повертаються на свої аеродроми підбитими, або не повертаються зовсім.
Українська ППО вже навчилася вражати в небі практично будь-які типи цілей – від крилатих та авіаційних ракет, якими російські терористи завалюють об'єкти цивільної інфраструктури, до важко броньованих штурмовиків Су-25 та «аналоговнетних» бойових вертольотів Ка-52. Але тут є відразу два нюанси.
Перший з них звучить, як «практично будь – які» - є цілі, які українській ППО поки що, на жаль, не по зубах, тому що або надто швидкісні, або знаходяться поза межами досяжності. Наприклад, це високошвидкісні авіаційні ракети Х-22 і «Кинджал», або діючі з території Білорусі винищувачі МіГ-31к, а також бомбардувальники Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160, які стріляють ракетами тільки з території рф.
Другий нюанс – що будь-яка, найдосконаліша система ППО програє в мобільності та швидкості реакції літаку-винищувачу. ППО – в першу чергу, стаціонарний об'єкт, призначений для прикриття в основному таких же стаціонарних об'єктів, тоді як бойовий літак оперативний – він може опинитися в будь-якій точці, де необхідно його присутність, успішно перехопити та знищити ціль. При цьому, розташовуючись на захищених аеродромах, або навіть на базах за кордоном, винищувачі будуть невразливі для спроб російських терористів знищити їх на землі.
Таким чином, отримання Україною західних літаків, більш досконалих, аніж неодноразово модернізовані радянські зразки на її озброєнні, стає вкрай важливим фактором, який дозволить перевести бойові дії на якісно інший рівень.
Чому відмовляються давати літаки
Західні країни часто озвучують кілька причин, за якими вони відмовляються передавати Україні бойові літаки, або ж максимально затягують цей процес, проганяючи його через численні узгодження та обговорення.
Однією з причин вказують небажання країн НАТО викликати «ескалацію конфлікту» – тим більше, що Кремль, до смерті переляканий можливістю появи досить сучасних літаків у складі ПС ЗСУ, не скупився на погрози, лякаючи західний світ всім підряд – від негайного початку ядерної війни до розвалу росії на групку злочинних угруповань з ядерною зброєю.
«Все, крім…»: яку військову допомогу досі відмовляється надавати Україні ЗахідСоюзники все ще відмовляються надавати Україні західні танки та винищувачі, а також інше озброєння. Докладніше – на інфографіці.
Військовий експерт Ігор Лосєв вважає, що західні країни не впевнені, що Україна дійсно не буде застосовувати бойові літаки проти російської території – ці побоювання дійсно висловлювалися, і Київ запевнив, що літаки будуть застосовуватися тільки для деокупації українських земель.
«На заході бояться, що даси ось Україні літаки – а вони невідомо, як ними скористаються» – вважає він.
Ще однією причиною, яку часто озвучують представники західних держав при розмові про надання літаків Україні, є нібито тривалий термін навчання пілотів сучасних літаків. Мовляв, через такий тривалий період оволодіння бойовими літаками передача їх Україні – справа навіть не одного року.
Цю тему спростовують українські військовослужбовці – як колишні, так і діючі. Зокрема, відомий український пілот Вадим «Карайя» Ворошилов вважає, що українські пілоти, особливо з бойовим досвідом – а інших в ПС ЗСУ зараз, по суті, і немає – в дуже короткі терміни зумію освоїти будь-які західні літаки. А полковник ПС ЗСУ у відставці та військовий експерт Роман Світан у низці коментарів українським і західним ЗМІ говорив про те, що на навчання українських пілотів знадобиться щонайбільше півроку.
Експерт з питань авіаційного сектора Богдан Долінце в ефірі Національного телемарафону висловився з цього питання більш ясно: все залежить від того, наскільки досвідченим буде учень пілот.
«Якщо ми говоримо про підготовку військового пілота з нуля, то, як правило, термін підготовки становить від п'яти до 10 років. І коштує в середньому від 150-200 млн грн. Це дуже дорогий процес підготовки пілотів. Якщо ми говоримо про підготовку вже діючих пілотів, коли є пілоти та необхідно фактично їм розширити допуски, дати можливість експлуатувати нові види техніки, то тут дуже сильно залежатиме від того, яка кваліфікація цього пілота, які допуски він до цього мав» – сказав він.
Експерт вважає, що в середньому термін підготовки українських пілотів може скласти від чотирьох до шести місяців, навіть з урахуванням того, що будь-який західний літак дуже відрізняється від радянських зразків на озброєнні української армії.
Політтехнолог Олексій Голобуцький висловив ще одну цікаву точку зору – що було б швидше і дешевше паралельно з навчанням українських пілотів садити за штурвали західних винищувачів ветеранів західних армій – відставних пілотів ВПС країн НАТО.
«Швидше і простіше буде садити за штурвал не українських пілотів, а ветеранів – просто платити їм гроші. Ветеранів, які літали на цих літаках – американці там, з усього світу зібрати... це насправді набагато дешевше буде – просто платити їм зарплату. Все одно ясно, що всі ці «червоні лінії» росіян, це все для проформи говориться. У нас тут є і військові фахівці, і добровольці... Я не бачу різниці між тим, що доброволець, американський громадянин, стріляє з кулемета на фронті, або він літає на літаку» – сказав він.
Звичайно, крім навчання пілотів, виникає питання інфраструктури для західних літаків, а також наявності можливостей для їх обслуговування.
«Літаки – це вершина всього: промисловості, інфраструктури, грошових вкладень. Це ж не просто так тобі дали літак, і ти просто літаєш. Це ціла система» - зазначив Голобуцький.
Втім, Міністерство оборони України вже заявляло про готовність розгорнути необхідні аеродроми та інфраструктуру для тих же F-16 в досить стислі терміни.
Нарешті, низка держав, які найближче знаходяться до росії, не хочуть послаблювати власні ВПС зважаючи на агресивність та повну психічну нестабільність східного сусіда – про це, зокрема, заявляли Фінляндія і Швеція.
І навіть дев'ята зустріч в Рамштайні, на яку Україна покладала чимало надій, здається, нічого не змінила в цьому питанні. Так, у США заявили, що новин про можливу передачу Україні літаків поки що немає.
Дев'ятий Рамштайн: які підсумки зустрічі та що отримає Україна від країн ЗаходуПро те, яку зброю отримає Україна за підсумками дев'ятого Рамштайна та чи виправдалися очікування Києва від зустрічі – в матеріалі Слово і діло
Хоча, ймовірно, що ці рішення прийняті – йде ж навчання українських пілотів, врешті-решт – і просто про них не говорять вголос.
Олексій Голобуцький вважає, що навколо питання передачі літаків Україні й зовсім може вестися велика і складна інформаційна спецоперація, а Захід хоче зосередити всі сили, надані Україні, щоб завдати рф останній, найпотужніший удар, після якого всі надії росії звести війну хоча б внічию зазнають краху.
«У мене є теорія, нічим не підтверджена... що ми бачимо інформаційну операцію глобального масштабу. Все, що відбувається з танками, з літаками, з інформацією про них – це частина цієї війни. Це не означає, що нам не дадуть літаки, але це і не означає, що нам їх дадуть; це може бути й перший і другий варіант. Якщо говорити про тактичне питання, то здається, що на Заході давно готові – вони просто хочуть зробити один-єдиний удар, потужний, у стилі того, який було завдано восени 2022 року, тільки сильніший. Він готується на кінець весни – там будуть і танки, і бронемашини, і навчання наших військових... і там, швидше за все, вже з'являться і ці літаки» - зазначив він.
Які літаки потрібні Україні і хто їх міг би передати
Перш за все, Україна може отримати модернізовані радянські винищувачі МіГ-29 від Польщі та Словаччини. Передача словацьких літаків МіГ-29 вже неодноразово обговорювалася в міжнародному полі. До такого ж кроку готова і Польща, щоправда, Варшава підкреслює, що згодна передати винищувачі тільки в складі коаліції, точно так само, як це було з танками. Варто зазначити, що мова про передачу польських МіГ-29 Україні заводилася ще у 2022 році, але тоді, згідно з повідомленнями західних ЗМІ, угоду ветував особисто Байден, побоюючись «ескалації».
Другий за кількістю тип винищувача, який Україна може отримати у якості військової допомоги – це американські F-16 Fighting Falcon. Зокрема, такі винищувачі готові передавати Нідерланди. У США також не виключили передачу цих літаків у розпорядження ЗСУ.
Україна може отримати винищувачі F-16 або МіГ-29: порівняння літаківЗахід може передати Україні винищувачі F-16 чи МіГ-29. На інфографіці – порівняння їхніх характеристик.
Плюс цієї ідеї полягає в тому, що F-16 знаходяться на озброєнні великої кількості країн у всьому світі. Більш того, компанія Lockheed Martin, яка виготовляє винищувачі F-16, вже заявила, що не готова постачати винищувачі безпосередньо Україні, однак готова продати нові літаки такого ж типу всім державам, які приймуть рішення передати F-16 Україні.
ЗСУ, коментуючи можливість отримання Україною F-16, відзначили, що ці літаки можуть стати вагомою частиною української ППО; вражати балістичні ракети вони, звичайно, не зможуть, але ось перехоплювати крилаті, в тому числі раніше невразливі для ППО російські Х-22 – цілком.
Нарешті, на озброєння ЗСУ можуть надійти й зовсім досить «екзотичні» варіанти. Перш за все, мова йде про французькі винищувачі Dassault Rafale та британські винищувачі Eurofighter Typhoon.
Французькі літаки Україна могла отримати ще до війни – у 2021 році розглядалося питання про заміну українських МіГ-29 та Су-27 на винищувачі Rafale. Dassault Rafale – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який випускається французькою компанією Dassault Aviacion. Він почав розроблятися в 1986 році та тільки через 20 років повноцінно став на озброєння. Літак вважається одним з найкращих у своєму класі.
Eurofighter Typhoon – це багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який випускає компанія Eurofighter Jagdflugzeug GmbH. Літак є спільним проєктом Великобританії, Німеччини, Іспанії та Італії: його почала розробляти в 1983 році, а серійне виробництво почалося тільки у 2003 році. На той момент це був найкращий винищувач світу, оскільки F-22 тільки створювалися, а про F-35 і мови не йшло. Отримання такого літака суттєво посилить можливості ЗСУ.
Typhoon проти Rafale: що відомо про британські та французькі винищувачі, які може отримати УкраїнаХарактеристики британського винищувача Eurofighter Typhoon та французького Dassault Rafale, які може отримати Україна – на інфографіці.
Ще один «екзотичний» варіант – шведський винищувач четвертого покоління Saab JAS 39 Gripen. Україна не так давно відправила офіційний запит Стокгольму і зараз шведський уряд вивчає його. Розробка «Грифона» – саме так розшифровується назва шведського винищувача – велася з 1980 по 1997 рік, коли він був прийнятий на озброєння. Gripen вважається трохи гіршим варіантом, ніж Rafale, F-16 або Typhoon, проте у нього є кілька незаперечних переваг, головні з яких – ціна та зручність.
Як заявляли спікери ЗСУ в кінці січня 2023 року, в першій хвилі поставок є надія отримати 24 західних винищувачі будь-якої моделі. А всього Україні потрібно п'ять авіабригад – вони обійдуться приблизно в 30 млрд доларів, але це невелика ціна за розгром російських терористів і виключення східної загрози для Європи раз і назавжди.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»